Постанова № 86009854, 26.11.2019, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7684/19

Провадження №2-а/265/146/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Козлова Д. О.,

за участю секретаря - Азарової А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 265/7684/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

за участі представника відповідача - Дідур І. І., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, посилаючись на те, що постановою представника відповідача ЕАК № 1668141 від 25 жовтня 2019 року його притягнуто до адмін. відповідальності за скоєння правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він нібито 25 жовтня 2019 року об 20:11 год., керуючи автомобілем «Шевролет Вольт» № ВИ 40 70 ІА по вул. Новоросійській 63, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР. Вважаючи таку постанову незаконною, оскільки він правил дорожнього руху не порушував, зазначав, що працівники поліції жодних належних та допустимих доказів скоєного ним порушення не надали. Також вказував, що відносно нього протиправно не було складено протокол про адмін. правопорушення, а справа була розглянута не за місцем розташування управління патрульної поліції, а на місці його зупинки працівниками поліції. Також йому не були роз`яснені передбачені законом права, через що було порушено його право на захист, оскільки розгляду справи не було, а поліцейський одразу виніс постанову про накладення на нього стягнення. На підставі викладеного просив суд скасувати постанову від 25 жовтня 2019 року про накладення на нього адмін. стягнення, закривши провадження по справі.

На підставі відзиву вбачається, що, не визнаючи заявлені позивачем вимоги, представник відповідача вказував, що факт скоєння адмін. правопорушення ОСОБА_1 підтверджується наявним відеозаписом, зафіксованим за допомогою технічного приладу на автомобілі співробітників поліції. Також відео запис з нагрудної камери поліцейського Сомікова С. К. підтверджує, що передбачені права позивача при розгляді справи про адмін. правопорушення були дотримані, оскільки співробітники поліції на місці зупинки ОСОБА_1 роз`яснили йому його права, підставу зупинки транспортного засобу, надали докази скоєного ним порушення ПДР. Також заперечував необхідність складання протоколу про виявлене правопорушення поліцейським Соміковим С. К. та розглядати справу за місцем розташування УПП. Враховуючи, що при винесенні постанови про накладення на ОСОБА_1 адмін. стягнення були дотримані положення закону, а відео фіксація порушення зафіксована на технічному засобі, що є доказом у такій категорії справ, то просив суд відмовити у задоволенні поданого позову.

У судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за його відсутності, задовольнивши поданий ним позов.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов ОСОБА_1 . Просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заявлений позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається із постанови про адміністративне правопорушення ЕАК № 1668141 від 25 жовтня 2019 року працівником поліції Соміковим С. К. встановлено, що 25 жовтня 2019 року об 20-11 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Шевролет Вольт» н/з НОМЕР_1 , по вул. Новоросійській 63 в м. Маріуполі не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті ліворуч, чим порушив п. 9.2 «б» ПДР, за що позивача було притягнуто до відповідальності за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП до 425 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За п. 10 Розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

За ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до оглянутої в судовому засіданні відео фіксації (IMG 0487) на оптичному носії інформації, наданого представниками відповідача, з відеореєстратора патрульної машини працівників поліції вбачається, що водій автомобіля «Шевролет Вольт» н/з НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Новоросійській 63 в м. Маріуполі, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при здійсненні ним повороту ліворуч.

Також в судовому засіданні було перегнуто відео запис з нагрудних камер працівника поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував 25 жовтня 2019 року об 20-11 год. автомобілем «Шевролет Вольт» н/з НОМЕР_1, якому після зупинки було роз`яснено його права, повідомлено причину його зупинки, надано докази на підтвердження факту порушення ним п. 9.2 «б» ПДР, перевірено справність роботи показників сигналу на транспортному засобі, а також запропоновано скористатись послугами захисника та заявити в разі наявності клопотання. При цьому ОСОБА_1 від послуг адвоката відмовився та не надав вмотивованих підстав для відкладення розгляду справи про виявлене адмін. правопорушення.

Допустимість як доказів відео фіксації з відео реєстратора автомобіля працівників поліції та з нагрудної камери поліцейського підтверджується також правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 15 листопада 2018 року по справі № 678/991/17.

Таким чином суд вважає, що на підставі належних доказів в судовому засіданні було підтверджено факт порушення ОСОБА_1 п. 9.2 «б» ПДР України, що свідчить про правомірність притягнення позивача до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Посилання ОСОБА_1 про обов`язок поліцейського Сомікова С. К. скласти відносно нього протокол про виявлене правопорушення, суд не приймає з огляду на наступне вмотивування.

Згідно із ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП.

Вказане також підтверджується «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Таким чином за ч. 2 ст. 258 КУпАП органи Національної поліції України звільнено від обов`язку складати протокол про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року по справі № 263/1600/17.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 25-рп/2015 по справі № 1-11/2015, суд також не приймає до уваги, оскільки таке рішення не суперечить положенням КУпАП, які набули змін із набуттям чинності 8 серпня 2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», а також розробленої на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про національну поліцію» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 16 серпня 2019 року по справі № 524/3206/16-а.

Враховуючи перелічене, суд встановив, що працівниками поліції було дотримано передбачені законом порядок та процедуру розгляду справи про адмін. правопорушення, на підставі чого було за порушення ОСОБА_1 п. 9.2 «б» ПДР останнього притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином за наслідком розгляду справи суд дійшов переконання, що доводи ОСОБА_1 на обґрунтування поданого ним позову не знайшли свого підтвердження під час вирішення спору в суді, на підставі чого заявлені ним позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 286 КАС, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на судове рішення на підставі ч. 4 ст. 286 КАС може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення як до Першого апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, так й безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в тому числі в разі його пропуску з інших поважних причин.

позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає: АДРЕСА_1 .

відповідач:

Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту патрульної поліції, код: 40108646, розташоване: м. Маріуполь, вул. М. Мазая 16.

Повний текст рішення складено та підписано 2 грудня 2019 року.

Суддя