Рішення № 86003136, 20.11.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019Справа № 910/12330/19Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" (вул. Клеманська, 3, м. Київ, 02081)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" (вул. Леоніда Первомайського, 11, літера А, офіс 22, м. Київ, 01133)

про стягнення 893 262,41 грн

Представники сторін:

від позивача: Двоєглазов Д.О.,

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" про стягнення 893 262,41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати послуг за договором № 11-110/18 про медичне обслуговування Застрахованих осіб від 24.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2019 відкрито провадження у справі №910/12330/19, призначено підготовче засідання на 02.10.2019.

01.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду судової справи.

В підготовче засідання 02.10.2019 представники сторін не з`явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2019 підготовче засідання відкладено на 28.10.2019.

28.10.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду судової справи.

В підготовче засідання 28.10.2019 представник з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явилися.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

28.10.2019 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.11.2019.

19.11.2019 через загальний відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду судової справи.

В судове засідання 20.11.2019 з`явився представник позивача. Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, направивши через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду судової справи, обґрунтоване тим, що сторони перебувають у переговорному процесі щодо укладення мирової угоди.

В судовому засіданні представник позивача спростував вказані відповідачем обставини щодо перебування сторін у процесі укладення мирової угоди.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Оскільки наведені відповідачем мотиви для відкладення розгляду справи необґрунтовані та не визнаються судом поважними причинами для неявки в судове засідання, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Отже, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 20.11.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, а його неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи обмеженість процесуального строку, суд уважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 20.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Боріс" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" (замовник) укладено договір № 11-110/18 про медичне обслуговування Застрахованих осіб (надалі також - договір), за умовами п. 1.1 якого виконавець надає медичні послуги (надалі - послуги) Застрахованим особам, а замовник проводить оплату за надання таких послуг відповідно до умов даного договору.

У договорі надано визначення таких термінів: договір страхування - письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхової о випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору;

застрахована особа - фізична особа, яка у клала Договір страхування зі Страховиком, або па користь якої було укладено такий Договір третьою особою.

медична послуга - за даним Договором охоплює: лікування (терапевтичне за хірургічне), діагностичні, профілактичні заходи, або окремі огляди Застрахованих осіб і видачею висновків чи інших документів.

До обов`язків виконавця, згідно з п. 2.1 договору, належить, зокрема, виставляти рахунки Замовнику відповідно до Прейскуранту Виконавця (Додаток № 2 до даного Договору), який визнається Сторонами невід`ємною частиною даного Договору.

Відповідно до підпункту 2.2.7 п. 2.2 договору замовник зобов`язаний, зокрема, протягом 10 календарних днів з моменту отримання підписати та повернути Виконавцеві Акт здачі-прийняття робіт(надання послуг) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги, передбачені п. 4.3. даного Договору. У випадку не підписання вищевказаних Акту чи/та Звіту, не направлення підписаних Акту чи/та Звіту, або не надання письмової вмотивованої відмови від їх підписання протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання, послуги вважаються такими, що повністю прийняті без зауважень.

За приписами п.п. 4.1 - 4.5 договору розрахунки між сторонами здійснюються за фактом надання медичних послуг у розрахунковому періоді, шляхом оплати виставлених Виконавцем рахунків. Розрахунковими періодами є: період з 1 по 15 число місяця, та період з 16 числа по останній день місяця.

Рахунок виставляється двічі на місяць: на 15 число місяця та на останній день місяця.

Всі розрахунки здійснюються в національній валюті України - гривні.

До рахунку додаються Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (далі - Акт) та Звіт про надання послуг з медичної допомоги (далі Звіт), (форма Звіту - Додаток № 4 до даного Договору), що містить детальний перелік наданих послуг, та їх вартість, застосовані витратні матеріали, а саме: найменування Замовника, П.І.Б. Застрахованих осіб, номери страхових Договорів (Страхових карток), перелік наданих послуг, їх кількість та вартість. Рахунок, Акт та Звіт є обов`язковими документами, що складають повний пакет звітної документації Виконавця. Разом з обов`язковим пакетом звітної документації Виконавець може на прохання Замовника надати консультативні висновки спеціалістів, результати діагностичних обстежень. Рахунок разом з Актом та Звітом передасться Виконавцем Замовнику під розпис співробітника Замовника. Сторони беззаперечно погодили, що факт такого розпису у відповідному журналі Виконавця буде визнаватись ними належним доказом факту передачі Замовнику повного пакету звітної документації від Виконавця.

Замовник перевіряє виставлені рахунки і здійснює оплату протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання повного пакету звітних документів, який перелічений в п.4.3. даного Договору. При виникненні спірних питань Замовник повинен здійснити оплату виставленого рахунку у тій сумі, що не оспорюється. Остаточні розрахунки за надані Виконавцем послуги здійснюються протягом 2 (двох) робочих днів після врегулювання спірного питання.

Датою оплати вважається день, коли відповідна грошова сума зарахована на розрахунковий рахунок Виконавця. Дата зарахування визначається за банківськими документами.

Згідно з п. 5.2 договору за прострочення строку оплати наданих Виконавцем медичних послуг Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Термін дії даного договору: до 31.12.2018. у випадку, якщо протягом 30 днів до закінчення терміну дії даного договору жодна із сторін у письмовій формі не заявила про припинення відносин за даними договором, то даний договір вважається продовженим на один календарний рік на тих же умовах. (п. 9.3 договору)

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач прострочив виконання своїх обов`язків з оплати наданих позивачем послуг за договором, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 812 221,68 грн. Окрім осиної суми боргу, у зв`язку з простроченням відповідача, позивач просить також стягнути з останнього пеню у розмірі 74 556,69 грн та 3% річних у розмірі 6 484,04 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач надав відповідачу рахунки на оплату наданих послуг № 243 від 15.03.2019 на суму 196 604,17 грн, № 346 від 15.04.2019 на суму 205 652,18 грн, № 392 від 30.04.2019 на суму 268 091,30 грн, № 439 від 15.04.2019 на суму 85 670,05 грн, № 501 від 31.05.2019 на суму 142 203,98 грн, з доданими до них актами здачі-прийняття робіт № 266 від 15.03.2019, № 379 від 15.04.2019, № 437 від 30.04.2019, № 480 від 15.05.2019, № 539 від 31.05.2019, а також звітами про надання послуг з медичної допомоги.

Факт передачі замовнику вказаних документів 27.03.2019, 23.04.2019, 16.05.2019, 29.05.2019 та 11.06.2019 відповідно підтверджується розписами співробітників Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" у журналі виконавця, витяги з якого долучені до матеріалів позову.

Відповідач вказані акти здачі-прийняття робіт у встановлений договором строк не підписав та не повернув, вмотивованої відмови від їх підписання не надав, у зв`язку з чим відповідно до п. 2.2 договору послуги за цими актами вважаються такими, що повністю прийняті без зауважень.

Отже, зважаючи на викладене, судом встановлено, що позивачем було надано відповідачу послуги за договором у період березень-травень 2019 року загальною вартістю 898 221,68 грн, які відповідач оплатив частково на суму 86 000,00 грн, у зв`язку з чим заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" становить 812 221,68 грн.

Однак, суд звертає увагу, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості у розмірі 812 221,68 грн.

В ході розгляду справи обставин прострочення виконання своїх грошових зобов`язань за договором відповідач не заперечив та не спростував.

Отже, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг у розмірі 812 221,68 грн.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлено до стягнення 3% річних за загальний період прострочення з 06.07.2019 по 05.09.2019 у розмірі 6 848,04 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначений позивачем період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним визначенням позивачем початку прострочення відповідачем сплати рахунків № 346 від 15.04.2019, № 392 від 30.04.2019, № 439 від 15.04.2019, № 501 від 31.05.2019, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у розмірі 6 196,67 грн.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню за загальний період прострочення з 06.07.2019 по 05.09.2019 у розмірі 74 556,69 грн.

За приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013 року).

Згідно з п. 5.2 договору за прострочення строку оплати наданих Виконавцем медичних послуг Замовник зобов`язаний сплатити на користь Виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Перевіривши розрахунок пені за визначений позивачем період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у зв`язку з невірним визначенням позивачем початку прострочення відповідачем сплати рахунків № 346 від 15.04.2019, № 392 від 30.04.2019, № 439 від 15.04.2019, № 501 від 31.05.2019, оскільки не враховано приписи ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, за якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Отже, за розрахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 71 401,24 грн.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, зважаючи на відсутність будь-яких заперечень зі сторони відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Сягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смайл Асистанс" (вул. Леоніда Первомайського, 11, літера А, офіс 22, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код 39790906) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Боріс" (вул. Клеманська, 3, м. Київ, 02081, ідентифікаційний код 21522748) борг у розмірі 812 221 (вісімсот дванадцять тисяч двісті двадцять одна) грн 68 коп., 3% річних у розмірі 6 196 (шість тисяч сто дев`яносто шість) грн 67 коп., пеню у розмірі 71 401 (сімдесят одна тисяча чотириста одна) грн 24 коп. та судовий збір у розмірі 13 347 (тринадцять тисяч триста сорок сім) грн 30 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 02.12.2019

Суддя Т. Ю. Трофименко