Рішення № 85998285, 27.11.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2019 року № 640/10068/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 березня 2019 року №0199911207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія» (далі - ТОВ «ДФК», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 07 березня 2019 року №0199911207.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, зокрема, щодо порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), оскільки такі податкові накладні були зареєстровані у ЄРПН у строки, передбачені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Вважає, що той факт, що квитанція №1 про прийняття відповідного документа надійшла по завершенню операційного дня не може бути підставою для висновку про порушення строку реєстрації.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня її вручення йому надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

15 липня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 ПК України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «ДФК» (код 35281642) за 2017 - 2018 роки.

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №993/26-15-12-07-20/35281642 від 08 лютого 2019 року, за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ «ДФК» граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017 - 2018 роки в ЄРПН, а саме:

- ПН №112 від 07 травня 2017 року, зареєстрована 15 червня 2017 року на суму ПДВ 65, 56 грн.;

- ПН №114 від 31 травня 2017 року, зареєстрована 16 червня 2017 року на суму ПДВ 1 323, 71 грн.;

- ПН №53 від 14 липня 2017 року, зареєстрована 04 серпня 2017 року на суму ПДВ 120 946, 10 грн.;

- ПН №132 від 01 вересня 2017 року, зареєстрована 13 жовтня 2017 року на суму ПДВ 296, 26 грн.;

- ПН №58 від 14 жовтня 2017 року, зареєстрована 02 листопада 2017 року на суму ПДВ 136 721, 14 грн.;

- ПН №195 від 31 грудня 2018 року, зареєстрована 21 січня 2019 року на суму ПДВ 1 886, 01 грн.;

- ПН №176 від 31 грудня 2018 року, зареєстрована 18 січня 2019 року на суму ПДВ 133 518, 29 грн.;

- ПН №112 від 28 лютого 2018 року, зареєстрована 16 березня 2018 року на суму ПДВ 169 319, 94 грн.;

- ПН №158 від 30 квітня 2018 року, зареєстрована 16 травня 2018 року на суму ПДВ -1 137, 98 грн.;

- ПН №157 від 02 квітня 2018 року, зареєстрована 15 травня 2018 року на суму ПДВ 1 137, 98 грн.;

- ПН №85 від 16 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 2 246, 60 грн.;

- ПН №114 від 23 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 1 263, 33 грн.;

- ПН №113 від 23 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 12, 53 грн.;

- ПН №157 від 31 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 509, 67 грн.;

- ПН №158 від 31 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 48, 02 грн.;

- ПН №155 від 31 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 6 709, 12 грн.;

- ПН №121 від 24 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 18, 10 грн.;

- ПН №84 від 24 липня 2018 року, зареєстрована 16 серпня 2018 року на суму ПДВ 5, 40 грн.

На підставі висновків акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07 березня 2019 року №0199911207, яким до позивача застосовано штраф за граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 57 716, 26 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

ДФС України рішенням від 17 травня 2019 року №22868/6/99-99-11-07-07-15 залишила податкове повідомлення - рішення від 07 березня 2019 року №0199911207 без змін, а скаргу - без задоволення.

Незгода позивача з вказаним податковим повідомленням - рішенням зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Пунктом 120-1.2 статті 120.1 ПК України визначено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Вказаними нормами права визначено підстави відповідальності платника податку за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Разом з тим, у відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З квитанції №1 до податкової накладної №114 від 23 липня 2018 року вбачається, що вона доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:43. У той же час, вказаний документ зареєстровано контролюючим органом 16 серпня 2018 року о 12:42.

З наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:21.

З квитанції №1 до податкової накладної №53 від 14 липня 2017 року, отриманої позивачем 31 липня 2017 року о 10:22, вбачається, що вона не прийнята відповідачем, оскільки сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ продавця. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 28 липня 2017 року о 14:53:20.

Також, з квитанції №1 до податкової накладної №132 від 01 вересня 2017 року, отриманої позивачем 15 жовтня 2017 року о 19:31, вбачається, що вона не прийнята відповідачем. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 13 жовтня 2017 року о 18:21:47.

У відповідності до квитанції №1 до податкової накладної №58 від 14 жовтня 2017 року, отриманої позивачем 31 жовтня 2017 року о 20:13, вбачається, що вона не прийнята відповідачем. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 31 жовтня 2017 року о 17:39:16.

З квитанції №1 до податкової накладної №195 від 31 грудня 2018 року, отриманої позивачем 17 січня 2019 року о 19:35, вбачається, що вона не прийнята відповідачем. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 січня 2019 року о 08:00:00.

Згідно квитанції №1 до податкової накладної №176 від 31 грудня 2018 року, отриманої позивачем 17 січня 2019 року о 20:27, вбачається, що вона не прийнята відповідачем. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 січня 2019 року о 15:48:06.

Крім того, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 січня 2019 року о 15:48.

У відповідності до квитанції №1 до податкової накладної №112 від 28 лютого 2018 року, отриманої позивачем 15 березня 2018 року о 18:03, вбачається, що вона не прийнята відповідачем. При цьому, вказана податкова накладна була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 березня 2018 року о 17:58:06.

З квитанції №1 до податкової накладної №158 від 31 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:04:13.

У той же час, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:38.

Згідно квитанції №1 до податкової накладної №157 від 31 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:50.

У той же час, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:34.

З квитанції №1 до податкової накладної №85 від 16 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:52.

У той же час, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:17.

У відповідності до квитанції №1 до податкової накладної №114 від 31 травня 2017 року, отриманої позивачем 16 червня 2017 року о 17:16, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 червня 2016 року о 12:42:04.

Згідно квитанції №1 до податкової накладної №155 від 31 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:40.

У той же час, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:47.

З квитанції №1 до податкової накладної №121 від 24 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:55.

У той же час, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:25.

У відповідності до квитанції №1 до податкової накладної №84 від 24 липня 2018 року, отриманої позивачем 16 серпня 2018 року о 12:42, вбачається, що вона була доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України 16 серпня 2018 року о 08:03:35.

При цьому, з наданої позивачем роздруківки вбачається, що вказана податкова накладна була відправлена до центрального рівня Державної податкової служби України 15 серпня 2018 року о 20:26.

Аналізуючи зміст наведених вище податкових накладних, суд зазначає наступне.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246).

Згідно з абзацами 1 та 4 пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

У відповідності до пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Таким чином, прийняття від платників податків податкових накладних здійснюється в робочі дні з 8-ї до 20-ї години, а у разі коли 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо відсутності порушення граничних строків реєстрації податкових накладних №85 від 16 липня 2018 року, №114 від 23 липня 2018 року, №157 від 31 липня 2018 року, №158 від 31 липня 2018 року, №155 від 31 липня 2018 року, №121 від 24 липня 2018 року, №84 від 24 липня 2018 року, посилається на те, що вказані податкові накладні були направлені ним у визначений законодавством строк, тобто 15 числа відповідного місяця.

У той же час, із наданих позивачем роздруківок встановлено, що податкові накладні дійсно були направлені до центрального рівня Державної фіскальної служби України 15 числа відповідного місяця, однак поза межами операційного дня, тобто після 20:00.

З огляду на викладене, суд не приймає до уваги зазначені доводи позивача, оскільки реєстрація податкових накладних №85 від 16 липня 2018 року, №114 від 23 липня 2018 року, №157 від 31 липня 2018 року, №158 від 31 липня 2018 року, №155 від 31 липня 2018 року, №121 від 24 липня 2018 року, №84 від 24 липня 2018 року у Єдиному реєстрі податкових накладних відбулась з порушенням граничного строку з вини позивача.

Щодо податкових накладних №53 від 14 липня 2017 року, №132 від 01 вересня 2017 року, №58 від 14 жовтня 2017 року, №195 від 31 грудня 2018 року, №176 від 31 грудня 2018 року, №112 від 28 лютого 2018 року, суд зазначає наступне.

Вказані податкові накладні, як підтверджується квитанціями №1, не були прийняті відповідачем з різних причин.

Відповідно до пунктів 12 - 15 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком №1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Разом з тим, суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не містять такої підстави для звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних як відсутність вини суб`єкта господарювання. Крім того, позивач наділений правом оскарження протиправних дій/бездіяльності контролюючого органу як в адміністративному так і в судовому порядку, проте належних і достатніх доказів оскарження дій чи бездіяльності податкового органу щодо неприйняття податкових накладних суду не надано.

Що стосується податкових накладних, зазначених в Акті перевірки, №112 від 07 травня 2017 року, №114 від 31 травня 2017 року, №158 від 30 квітня 2018 року, №157 від 02 квітня 2018 року, №113 від 23 липня 2018 року, то матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження їх вчасної реєстрації у ЄРПН.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримані вимоги Податкового кодексу України та Порядку №1246 щодо порядку та строків реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак вони зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого терміну реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпродзержинська фармацевтична компанія» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко