Рішення № 85996870, 29.11.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2019 р. № 400/3667/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001

про:скасування постанови від 10.10.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом (з урахуванням уточненого позову) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови старшого державного виконавця Бурли В.Е. від 10.10.2019 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 р. по справі № 400/16/19.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення суду виконано не боржником, оскільки надісланий Департаментом фінансів Міністерства оборони України лист від 25.07.2019 р. не свідчить про виконання судового рішення саме боржником - Міністерством оборони України. Про невиконання рішення позивач повідомляв відповідача листом від 08.08.2019 р.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений 11.11.2019 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзив на позов відповідачем не поданий.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2019 р. по справі № 400/16/19 зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути пропозиції ОСОБА_1 , викладені у зверненні від 05.12.2018 року за реєстраційним номером КИ-8813023.

На виконання постанови Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 23.05.2019 р.

Виконавче провадження № 59459504 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 400/16/19 відкрито Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

В ході проведення виконавчих дій старшим державним виконавцем Бурлою Віталієм Едуардовичем встановлено, що рішення суду боржником виконано, а саме: 07.08.2019 р. до відділу надійшов лист Міністерства оборони України від 25.07.2019 р. № 248/5581 з проханням закінчити виконавче провадження у зв`язку з його виконанням та надано лист від 25.07.2019 р., відповідно до якого розглянуто звернення стягувача, зазначене у рішенні суду.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404) старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. 10.10.2019 р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59459504 (а. с. 7).

Статтею 2 Закону № 1404 передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:

1) верховенства права;

2) обов`язковості виконання рішень;

3) законності;

4) диспозитивності;

5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;

6) гласності та відкритості виконавчого провадження;

7) розумності строків виконавчого провадження;

8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;

9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

З матеріалів справи судом встановлено, що зобов`язання розглянути пропозиції ОСОБА_1 , викладені у зверненні від 05.12.2018 року за реєстраційним номером КИ-8813023, покладено судом на Міністерство оборони України.

Лист від 25.07.2019 р. № 248/5581, який в оскаржуваній постанові вказано як доказ виконання рішення суду, надісланий Департаментом фінансів Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 22990305), а не самим Міністерством оборони України (ідентифікаційний код 00034022).

Тобто, Департамент фінансів Міністерства оборони України є окремою юридичною особою. Оскільки рішенням суду було зобов`язано вчинити дії саме Міністерство оборони України, а лист про виконання рішення суду надійшов від іншої особи, підстав вважати, що рішення виконано саме боржником, немає.

Заявою від 08.08.2019 р. позивач повідомляв відповідача про невиконання судового рішення саме боржником (а. с. 8).

Таким чином, старший державний виконавець Бурла В.Е. помилково дійшов висновку про фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та протиправно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч. 4 ст. 159 КАС України неподання відповідачем відзиву на позов та не повідомлення про причини його неподання суд кваліфікує як визнання позову.

Таким чином, позов належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001) про скасування постанови старшого державного виконавця Бурли В.Е. від 10.10.2019 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 р. по справі № 400/16/19 - задовольнити повністю.

2. Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурли Віталія Едуардовича від 10.10.2019 р. про закінчення виконавчого провадження № 59459504 з примусового виконання виконавчого листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2019 р. по справі № 400/16/19.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 29.11.2019 р.

Суддя Н. В. Лісовська