
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 жовтня 2019 р. № 400/2103/19 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, вул. Черняхівського, 6, Одеса, Одеська область,65009
про:визнання неправомірним та скасування припису від 25.06.2019 р. № 406/19,
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради про визнання неправомірним та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сферу містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.06.2019 року № 406/19.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного припису слугував Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.06.2019 року. Позивачем зазначено, що у відповідача взагалі відсутні правові підстави для складання акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. Згідно з викладеним у позові, позивач вказав, що відповідач не дотримався вимог статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі - Закон № 3038) та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі - Порядок).
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, зазначивши, що перевірка позивача було позапланова, що не передбачало завчасного сповіщення суб`єкта містобудування про її проведення. Відповідач вказує на те, що в порушення підпункту 1 пункту 11 Порядку, позивачем не забезпечено безперешкодний доступ на об`єкт будівництва, не надано право установчі документи на об`єкт, технічний паспорт інвентаризації нерухомого майна, проектно - технічну документацію щодо виконання будівельних робіт, тому 25.06.2019 року посадовою особою відповідача складено акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкт будівництва підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, що і стало підставою для винесення обов`язкового для виконання припису. В задоволені позову просить відмовити.
Правом подання відповіді на відзив позивач не скористалася.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
На адресу управління Державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради надійшов лист Одеської місцевої прокуратури № 3 від 25.03.2019 року №76р - 19 із зверненням громадянки ОСОБА_2 , щодо проведення незаконних будівельних робіт власниками квартири АДРЕСА_2 .
На підставі звернення громадянки ОСОБА_2 відповідачем видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 01.04.2019 року № 000625 з строком дії з 02.04.2019 по 12.04.2019 року.
Відповідачем здійснено позапланову перевірку об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення АДРЕСА_4 .
04.06.2019 року відповідачем на адресу позивача направлено лист - вимогу № 01-6/225 ПР, яким повідомлено про здійснення державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3.
За результатами позапланової перевірки, проведеної 25.06.2019 року на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 2 підїзд, 9 поверх, нежитлове приміщення № 62/1,Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Одеської міської ради винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил.
Згідно вище вказаного припису вимагається: усунути порушення вимог законодавства шляхом забезпечення особисто або за допомогою уповноваженої особи доступу на об`єкт будівництва з наданням документів необхідних для здійснення позапланової перевірки: а саме проектно - технічної документацію, правовстановлюючі документи на об`єкт до 09.07.2019 року.
Підставою для прийняття припису слугував акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 25.06.2019 року.
Вважаючи неправомірними висновки відповідача, викладені в Акті, а також зазначаючи, що порушено процедуру повідомлення позивача, щодо проведення перевірки, не погоджуючись з винесеним приписом позивач звернувся з даним позовом до суду.
Основним нормативно-правовим актом, що встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до п.7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі - Порядок) позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
Пунктами 16-20 Порядку №533 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Таким чином, державний архітектурно-будівельний контроль повинен здійснюватися - в присутності суб`єкта містобудування, який повинен ознайомитись з його результатами, зокрема, з актом перевірки, приписом, протоколом, має право на надання пояснень, документів, які спростовують порушення, заперечень тощо.
Відповідно до п.21 Порядку №533, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Відповідачем у відзиві зазначено, що 01.04.2019 року ним винадо направлення для проведення планового (позапланового) заходу № 000625 з строком дії 02.04.2019 року до 12.04.2019 року, на підставі звернення громадянки ОСОБА_2 , щодо проведення незаконних будівельних робіт квартири АДРЕСА_2 .
Відповідачем під час виїзду на об`єкт будівництва, встановлено, що реконструкція виконується не в апартаментах АДРЕСА_4
Як вбачається із оскаржуваного припису позивачу 04.06.2019 року було надіслано лист з повідомленням про проведення позапланової перевірки за адресою: АДРЕСА_4 , про необхідність надання проектно - технічної документації на реконструкцію нежитлового приміщення та забезпечення безперешкодного доступу на об`єкт будівництва особисто або за допомогою уповноваженої особи.
Однак зі змісту листа взагалі не вбачається ніякої інформації про проведення позапланової перевірки, а в самому листі взагалі не зазначено дату її проведення.
Доказів присутності позивача на час проведення перевірки до суду не надано, у складеному відповідачем Акті, відсутній підпис позивача та відмітка про складання його в присутності позивача. Відповідачем не надано суду доказів, які активні дії здійснював позивач щодо недопуску перевіряючих на об`єкт будівництва, адже позивач не був присутностій на час проведення перевірки.
Аналізуючи Акт про недопущення до перевірки від 25.06.2019р. та надані сторонами докази у справі, суд не знаходить жодного доказу наданого відповідачем, який би вказував на факт недопуску позивача до перевірки.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відсутність позивача на об`єкті, не може вважатися його відмовою у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відповідно припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил підлягає скасуванню, у зв`язку з відсутністю у діях позивача порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності у вигляді не допуску посадових осіб на об`єкт перевірки.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірності та обґрунтованості оскаржуваного припису про усунення порушення вимог законодавства у сферу містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.06.2019 року № 406/19.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 768,40грн., що підтверджується квитанцією № МР_АВ180694STV_8471587 від 11.07.2019 р., підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6,Одеса,Одеська область,65009, код ЄДРПОУ 40199728 ) задовольнити.
2.Визнати неправомірним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сферу містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 25.06.2019 року № 406/19 виданий Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6,Одеса, Одеська область, 65009, код ЄДРПОУ 40199728).
3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (вул. Черняхівського, 6,Одеса,Одеська область,65009, код ЄДРПОУ 40199728) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В. С. Брагар
Судове рішення № 85996782, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 18.10.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2103/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: