Рішення № 85988341, 21.11.2019, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/1103/19

Провадження № 2/396/414/19

РІШЕННЯ

Іменем України

21.11.2019 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Русіна Алла Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Корольова Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/1103/19 за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Грейніс Владислав Олександрович до Державної казначейської служби України, Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліціїпро відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в якій просить стягнути з Держави в особі Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 28000 грн. та в рахунок повернення сплачених сум за надання правової допомоги в адміністративній справі 10000 грн. Судові витрати просить розподілити в порядку, визначеному ЦПК України.

23.07.2019 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області заяву про самовідвід головуючої судді Гарбуз Ольги Анатоліївни задоволено.

Цивільну справу №396/1103/19 передано до канцелярії суду для повторного розподілу в порядку визначеному ч.3 ст.14 ЦПК України.

05.08.2019 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області прийнято до свого провадження та відкрито загальне позовне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Грейніс Владислав Олександрович до Державної казначейської служби України, Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні на 27.08.2019 року.

27.08.2019 року через канцелярію суду від представника Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Орлова О.С. надійшов відзив на позов ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду зі змісту якого вбачається, що заявлені до них позовні вимоги позивача не визнають в повному обсязі та просять відмовити ОСОБА_1 в задоволені позову, а також вважає, що протокол про адміністративне правопорушення є лише документом, в якому зафіксовані певні обставини, відтак, сам по собі протокол не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору, він не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливає на права та обов`язки особи, щодо якої він складений, та не є обов`язковим для виконання, отже не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії.

Відтак, такий документ є виключно способом фіксування певних обставин, а не актом індивідуальної дії, крім того, перевірка правильності його складення повинна поряд з іншим здійснюватися уповноваженим органом при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Разом з зим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не зрозуміло з яких підстав представник позивача дійшов висновку про те, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності розпочалось з моменту складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення тобто з 12.11.2018 та те, що складення протоколу відносно позивача є протиправним.

Крім того зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» та ч. 3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію", працівники батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції не проводили та не можуть проводити жодної оперативно-розшукової діяльності, оскільки цим правом наділені виключно підрозділи кримінальної та спеціальної поліції до складу яких патрульна поліція не відноситься, а також відповідно до відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції не розглядають справи про адміністративні правопорушення, що визначені ст. 124 КУпАП, за якою було складено протокол серії БД № 291382 від 12.11.2018.

Щодо стягнення моральної шкоди представник відповідача зазначив, що позивачем не надано жодних доказів наявності вини відповідача 2 у спричиненні моральної шкоди.

27.08.2019 року за клопотанням представника позивача підготовче судове засідання відкладене на 04.09.2019 року.

04.09.2019 року через канцелярію суду представником позивача адвокатом Грейніс В.О. було подано відповідь на відзив зі змісту якої вбачається, що в період притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а саме з моменту складення адміністративного протоколу 12 листопада 2018 року по винесення постанови іменем України Кропивницьким апеляційним судом 07 червня 2019 року минуло майже сім місяців.

На протязі цього періоду ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, громадського осуду, матеріальних витрат на правничу допомогу, переживань з приводу розголосу вищенаведеного факту за місцем постійного проживання та за місцем постійної роботи, був позбавлений можливості користуватися спеціальним правом щодо керування транспортним засобом належним йому на праві приватної власності, що в свою чергу об`єктивно змусило позивача зазнавати значних змін у власній життєдіяльності та докладати додаткових зусиль до організанції побуту та повсякденного життя і праці, яке існувало у позивача до моменту безпідставного звуження його Конституційних прав громадянина вільної та правової держави.

Позивач ОСОБА_1 вважає, що незаконність дій працівників поліції та суду потягла за собою моральну ( немайнову) шкоду, яка має бути відшкодована в порядку визначеному законом в грошовому виразі.

Сума відшукуваного відшкодування моральної шкоди розрахована позивачем, виходячи із мінімального розміру відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством і судом, який визначений в абзаці 6 п. 17 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», а саме виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Позивач, з врахуванням тривалості розгляду адміністративної справи в судах першої та апеляційної інстанцій (6 місяців і 27 днів), набув вимушених змін у повсякденному житті, був пригнічений, рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП (що давало право потерпілій стороні стягнути матеріальну шкоду внаслідок відновлювального ремонту ТЗ), тому прийшов до висновку про стягнення на його користь 28 000 грн. без цілі збагачення в рахунок справедливого відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яку він оцінює в тому числі виходячи із середньої величини компенсації моральної шкоди, що стягується Європейським судом з прав людини за порушення прав людини в категорії справ про відшкодування моральної шкоди (2 000 Євро - 21 000 Євро).

Крім того під час розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 надавалась правова допомога адвоката Грейніса В.О. При цьому вартість правової допомоги склала 10 000 грн.

Враховуючи вищевикладене представник позивач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача викладені у позовній заяві в повному обсязі.

Відповідач Державна казначейська служба України згідно поштового повідомлення була сповіщена про відкриття провадження у даній справі та про право на подання відзиву щодо позовних вимог, про що свідчать поштові повідомлення з відмітками про вручення судових викликів в судові засідання від 12.08.2019 року (а.с. 32), 01.09.2019 року (а.с. 73), 16.09.2019 року (а.с. 75), але відзив до позовної заяви надійшов до суду 23.10.2019 року, тобто вже після закінчення з"ясування обставин справи та переврки їх доказами, тому судом вказаний відзив не береться до уваги.

04.09.2019 року ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 24.09.2019 року.

24.09.2019 року оголошено перерву для підготовки до судових дебат на 24.10.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився з невідомих суду причин. Про розгляд справи повідомлявся належним чином. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Представник позивача-адвокат Грейніс В.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, про день, час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. З клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Представник відповідача Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, про день, час розгляду справи повідомлений належним чином. В відзиві який поданий представником відповідача ОСОБА_2 . 27.08.2019 року просить суд розгляд справи проводити у відсутність їх представника та відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та подані докази, з"ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 07.09.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та в його інтересах захисника-адвоката Грейніса В.О. - задоволено. Постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2019 року стосовно ОСОБА_1 - скасовано, а провадження в справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення (а.с.13-15). Апеляційний суд у своїй постанові зазначив, що у зібраних та наданих суду матеріалах справи відсутні об"єктивні та беззаперечні докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні дорожно-транспортної пригоди. Докази, які зібрані в матеріалах справи є недостатніми для визнання винуватості ОСОБА_1 , а протокол разом із схемою ДТП є неналежними доказами, оскільки складені працівниками поліції з грубими порушеннями. Тому суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 291382 від 12.11.2018 року та додатки до нього не відповідають вимогам статті 256 КУпАП, розділам ІІ, VIII Інтрукції з оформлення поліцейскими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 56 Конституції України проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Зважаючи на те, що шкода завдана позивачу діями, які не входять до переліку визначеного ч.1 ст. 1176 ЦК України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», порядок та підстави її відшкодування повинні визначатися, за встановлених обставин по справі, виходячи з положень ст. 1174 ЦК України.

Відповідно до ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до норм ст. 2 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 3 громадянин має право на відшкодування моральної шкоди.

Статтею 4 Закону передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

За правилами ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 07.09.2019 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , та в його інтересах захисника-адвоката Грейніса В.О. - задоволено, постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2019 року скасовано. Провадження в справі стосовно ОСОБА_1 , за ст.124 КУпАП, закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, тому вищевказане є підставою для відшкодування завданої позивачу в звязку з цим моральної шкоди.

Разом з тим, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 не надано доказів та не обґрунтовано розмір моральної шкоди в сумі 28000,00 грн.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. При цьому, суд враховує, що позивач ОСОБА_1 дійсно був незаконно притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, в зв"язку з чим витрачав свій час для пошуку захисника та оскарження в апеляційному порядку постанови Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 17.05.2019 року, відстоювання своєї позиції в суді апеляційної інстанції. Поряд з цим за період з моменту складення вказаного протоколу про адміністративне правопорушення 12.11.2018 року по час розгляду справи в Кропивницькому апеляційному суді 07.06.2019 року ОСОБА_1 зазнав моральних страждань з приводу розголосу факту правопорушення, що йому інкримінувалось, за місцем постійного проживання та роботи, також він був позбавлений можливості користуватись спеціальним правом щодо керування транспортним засобом, що вимусило позивача зазнати значних змін у власній життєдіяльності та докладати додаткових зусиль до організації побуту та повсякденному житті.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди необхідно зменшити та стягнути на її відшкодування 2000 грн.

В частині повернення сплачених сум за надання правової допомоги в адміністративній в сумі 10000 грн., суд прийшов до наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до п.4 ст.3 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі ст. 30 цього ж Закону, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі, сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені, склад та розміри цих витрат, входить до предмета доказування у справі, відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу є підставою для відмови в задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

08.05.2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Грейніс В.О., повноваження якого підтверджуються свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № КР 000239 від 12.11.2018 року, укладено договір про надання правової допомоги.

На підтвердження розрахунку витрат по наданню правничої допомоги складено акт надання послуг від 07.06.2019 року відповідно до якого вартість послуг складає 10000 грн. Крім того було складено рахунок - фактура від 07.06.2019 року. Згідно довідки від 07.06.2019 року, що згідно рахунку-фактури № б/н від 07 червня 2019 року, адвокатом національної асоціації адвокатів України Грейніс В.О., отримано від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 10000 грн.

На момент розгляду даної заяви допустимих та належних доказів оплати ОСОБА_1 правничої допомоги адвоката Грейніса В.О., зокрема, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, повязаних із наданням правничої допомоги, та оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, рахунки, тощо) суду не надано та в судове засідання не представлено.

За таких обставин, враховуючи, що адвокат Грейніс В.О. документально не підтвердив отримання від ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, тому суд вважає, що відсутні підстави для повернення сплачених сум за надання правової допомоги в адміністративній в сумі 10000 грн.

Відповідно до ч.4 ст.141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір», судові витрати у вигляді сплати судового збору за даною категорією справи, суд вважає необхідним віднести за рахунок держави.

Керуючись Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», ст. ст. 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє представник адвокат Грейніс Владислав Олександрович до Державної казначейської служби України, Батальйону патрульної поліції в м.Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду - задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 кошти на відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено через Новоукраїнський районний суд до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2019 року.

Головуючий: А. А. Русіна