Ухвала суду № 85987034, 29.11.2019, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7009/19

1-кс/215/1772/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року Слідчий суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Науменко Я.О.,

за участю: секретаря Махоні Н.Ю.,

прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 - Сілкіна Д.Ю.,

слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - Шульги М.Ю.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області Шульги М.Ю. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога на обліку не перебуваючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 11.12.2014 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України. На підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;

- 16.06.2015 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано 1 місяць позбавлення волі за вироком Нікопольського міськрайонного суду від 11.12.2014 року, до відбуття покарання 3 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 24.06.2016 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 393, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України частково приєднано 6 місяців до вироку Нікопольського міськрайонного суду від 16.06.2015, до відбуття 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Залік за ст. 72 ч. 5 КК України з 16.06.2015 - 28.10.2015, з 29.11.2015 - 25.07.2016;

- 26.03.2018 Дзержинським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ст. 391 КК України, до позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.06.2016 та остаточно до відбуття покарання визначити 1 рік 2 дні позбавлення волі.

- 26.07.2019 Криворізькою місцевою прокуратурою № 2 направлено обвинувальний акт до суду у кримінальному провадженні № 1201904076000460 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи раніше судимим, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, повторно підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1 приблизно о 03:00 годині 22.09.2019, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходився поблизу будинку АДРЕСА_3 , де побачив на території домоволодіння гараж, що належить потерпілому ОСОБА_2 .. В цей час у нього раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, а саме: на майно, що належить ОСОБА_2 , яке зберігалось у вищевказаному гаражі на території домоволодіння АДРЕСА_3 та обернення його на свою користь.

Далі, у вказаний час та місці, ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність діяння, скориставшись відсутністю потерпілого та очевидців; впевнившись у тому, що його дії носять таємний характер, переліз через паркан та підійшов до воріт вищевказаного гаражу, де за допомогою фізичної сили зняв навісний замок, який був навішений на воротах гаражу, та увійшов в його середину, таким чином проник в інше приміщення, що належить ОСОБА_2 ..

Знаходячись у вказаному приміщенні гаражу ОСОБА_1 помітив на підлозі, праворуч від входу велосипед гірський «Mustang» Sport Mountainbike чорного кольору, вартість якого, згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 34/12.1/957 від 18.11.2019 складає 1333 гривень та електродриль «Stern» модель «ID13DN» синього кольору, яка згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 34/12.1/957 від 18.11.2019 складає 346,67 гривень, які визначив для себе як об`єкти свого злочинного посягання.

Після цього, з метою досягнення зазначеного вище прямого умислу, ОСОБА_1 взяв вказані велосипед гірський «Mustang» Sport Mountainbike чорного кольору та електродриль «Stern» модель «ID13DN» синього кольору, що належить потерпілому ОСОБА_2 , та утримуючи при собі, покинув місце скоєння кримінального правопорушення, розпорядившись у подальшому викраденим на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1679,67 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України, за ознаками викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення.

Причетність ОСОБА_1 до скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, у вчиненні якого йому пред`явлено підозру, об`єктивно підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з цим 28.11.2019 йому повідомлено про підозру відповідно до ст. ст. 276-278 КПК України.

Слідчий у клопотанні зазначає, що підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість та підозрюється у вчинені нового умисного злочину проти власності, що свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення. Крім цього, підозрюваний офіційно не працевлаштований, не працює, постійного джерела доходів та, відповідно, засобів для існування не має, що вказує на наявність ризику вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також, підозрюваний ОСОБА_1 неповнолітніх дітей на утриманні не має, через що вбачається, що стійкі соціальні зв`язки у нього відсутні. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено найтяжче покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, що свідчить про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання за вчинені ним кримінального правопорушення. Також підозрюваний ОСОБА_1 має судимість за вчинення злочинів, передбачених ст. 391 КК України за ознаками злісної непокори вимогам адміністрації установи виконання покарань та ст. 393 КК України за ознаками втечі з місця позбавлення волі або з-під варти, що характеризує ОСОБА_1 як особу, схильну до вчинення злочинів проти правосуддя.

Враховуючи вказані обставини є всі підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Прокурор у судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити. Зазначив, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного на досудовому слідстві та в суді.

Підозрюваний причетність до скоєного визнав повністю, щодо обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив обрати стосовно нього домашній арешт.

Вивчивши клопотання, додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, вислухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі і зазначені в даній нормі закону.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про можливість застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Тобто із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, може бути застосовано попереднє ув`язнення. Але воно не повинно бути очікуванням обвинувального вироку, а при його обранні суд зобов`язаний врахувати всі дійсні обставини справи і тільки, за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений законом, застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ «Клішин проти України» (№ 30671/04 від 23.02.2012 р.) підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами.

В пункті 85 Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» (№ 40107/02 від 10.02.2011 р.) вказано, що тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

В даному випадку особа підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти власності, в цьому полягає суспільний інтерес, що виправдовує відповідний відступ.

Зокрема, слідчим суддею встановлено, що існують обґрунтовані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: з метою уникнення відповідальності підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України враховує тяжкість покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів; вагомість наявних доказів про вчинення ним вказаного кримінального правопорушення; що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість застосування до нього покарання у вигляді позбавлення волі та бажаючи його уникнути, може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому суду, чим допустити настання ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Зважаючи на відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 офіційних джерел доходів, враховуючи наявність у нього непогашеної і не знятої в установленому порядку судимості, а також те, що він вчинив нове кримінальне правопорушення будучи обвинуваченим у скоєнні злочину проти власності, слідчий суддя вважає, що існує ризик повторення підозрюваним протиправної поведінки.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Слідчий суддя враховує наявність у підозрюваного дружини, місця реєстрації та проживання, однак вважає, що заявлені ризики дійсно об`єктивно існують. Крім того, з огляду на наявність нерозглянутого кримінального провадження у суді у відношенні ОСОБА_1 в зв`язку з його неодноразовою неявкою у судові засідання застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе їм запобігти та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні довів наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України за ознаками за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням в інше приміщення.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності, раніше неодноразово судимого, маючого не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість за злочини проти власності, відповідних висновків для себе не зробив та повторно вчинив умисний злочин проти власності, будучи обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України; одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, постійного місця роботи не має, офіційні джерела доходів в останнього відсутні, запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, обґрунтовується наявністю таких ризиків як те, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення, що відповідно до ст. 177 КПК України, є підставою застосування даного запобіжного заходу з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та з урахуванням наявності суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості превалює над принципом поваги до свободи особистості, так як більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти цим ризикам.

Виходячи з викладеного, в інтересах забезпечення ефективності кримінального провадження слідчий суддя може констатувати сукупність підстав для обрання відносно підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу.

Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконана, що тільки такий запобіжний захід, як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

Слідчий суддя вбачає необхідним відповідно до ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИЛА:

Застосувати щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, обчислюючи його з 29.11.2019 по 27.01.2020 включно.

На підставі частини 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42 040 (сорок дві тисячі сорок) гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (отримувач коштів: ТУ ДСА в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, Банк отримувача: Державна казначейська служба України в м. Київ, МФО 820172, рахунок 37312066017442, призначення платежу: зазначити інформацію про ухвалу судді, якій обрав заставу, та прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного), не пізніше 5-ти днів з дня постановлення ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки з моменту звільнення з під варти:

- не відлучатися з міста Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця свого проживання;

- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом;

- здати на зберігання слідчому, прокурору, суду свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд за кордон України.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначається терміном дії цієї ухвали.

У разі невиконання підозрюваним своїх обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до державного бюджету.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, з моменту вручення її копії, але підлягає негайному виконанню щодо застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя