Ухвала суду № 85986395, 27.11.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3013/19

4-с/0203/26/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участі представника скаржника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі скаргу ОСОБА_2 , заінтересовані особи – відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Осельського Євгена Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельсвіт», про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язати скасувати записи про обтяження майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_2 , в якій останній посилався на те, що рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з нього на користь ПАТ «ПУМБ» було стягнуто заборгованість за кредитним договором від 14.11.2007 року та судові витрати в сумі 3882567 грн. 77 коп. На підставі вказаного рішення судом 08.02.2013 року було видано виконавчий лист, за яким відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 13.08.2013 року було відкрито виконавче провадження №39309594 та проведено арешт майна та заборону його відчуження із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяження. В подальшому виконавче провадження було закінчено за відсутністю у боржника майна для реального виконання рішення та виконавчий документ повернуто стягувачу. Арешт не знято.

26.11.2015 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження №49467593 та проведено арешт майна та заборону його відчуження із внесенням відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію обтяження. В подальшому виконавче провадження було закінчено за відсутністю у боржника майна для реального виконання рішення та виконавчий документ повернуто стягувачу. Другий арешт також не знято.

26.04.2016 року в позасудовому порядку ПАТ «ПУМБ» було задоволено забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Отже, 26.04.2016 року він перестав бути перед стягувачем боржником, в зв`язку із позасудовим врегулюванням. Тому правові підстави для подальшого стягнення з нього коштів за виконавчим листом, що залишились після реалізації предмета іпотеки, відсутні, оскільки такі вимоги є недійсними. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року по справі №204/7148/16-ц.

В подальшому на підставі договору факторингу, укладеному між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ» та договору відступлення права вимоги між ТОВ «ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ» та ТОВ «Ковельсвіт» було відступлено право вимоги за кредитним договором та останнє залучено стягувачем у виконавчому провадженні.

30.07.2019 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська у справі №2-3201/11 виконавчий лист, виданий 08.02.2013 року, було визнано таким, що не підлягає виконанню.

В зв`язку з цим, з метою скасування наявних обтяжень щодо його майна, він звернувся з письмовою заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просив скасувати арешт з майна, але, як йому повідомили в приміщенні відділу, подана ним заява залишиться без задоволення та рекомендували звернутись до суду для вирішення судом поставлених у заяві питань.

Посилаючись на вказані обставини, скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження №2114240, внесеного на підставі постанови державного виконавця від 13.08.2013 року у виконавчому провадженні №39309594; запису про обтяження №12256783, внесеного на підставі постанови державного виконавця від 26.11.2015 року у виконавчому провадженні №49467593. Також просив зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про обтяження.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав скаргу останнього та, посилаючись на викладені в ній підстави, просив її задовольнити.

Представник заінтересованої особи – ТОВ «Ковельсвіт», в призначені судові засідання не з`являвся, про поважність причин своєї неявки не повідомляв.

Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області у наданому відзиві просив розглядати скаргу без його участі.

Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що на підставі рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у цивільній справі №2-3201/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007 року та судових витрат в сумі 3882567 грн. 77 коп., судом 08.02.2013 року було видано виконавчий лист, який банком було пред`явлено для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Постановами державного виконавця від 13.08.2013 року було відкрито виконавче провадження №39309594 та накладено арешт майна боржника та оголошено заборону його відчуження. На підставі вказаної постанови було внесено відповідні записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного виконавця від 19.11.2015 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». При винесенні постанови питання про зняття арешту з майна боржника не вирішувалось.

23.11.2015 року банком виконавчий лист повторно пред`явлено до примусового виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області та постановами державного виконавця від 26.11.2015 року було відкрито виконавче провадження №49467593 та накладено арешт на майно боржника з оголошенням заборони його відчуження, про що внесено відповідних записи про обтяження до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Постановою державного виконавця від 11.05.2017 року виконавчий лист було повернуто стягувачу, в зв`язку з не виявленням майна боржника на яке може бути звернуто стягнення. При винесенні вказаної постанови питання про зняття арешту з майна боржника також не вирішувалось.

Під час огляду матеріалів цивільної справи №2-3201/11 також встановлено, що 26.04.2016 року в позасудовому порядку ПАТ «ПУМБ» на підставі умов іпотечного договору від 14.11.2017 року було задоволено забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

В подальшому на підставі договору факторингу, укладеному між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ» та договору відступлення права вимоги між ТОВ «ЮБІПАРТНЕР ФАКТОРИНГ» та ТОВ «Ковельсвіт» було відступлено право вимоги за кредитним договором.

Ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 02.06.2017 року було замінено стягувача у виконавчому провадженні на ТОВ «Ковельсвіт».

Рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 07.02.2018 року у цивільній справі №203/4209/17 в зв`язку з набуттям ПАТ «ПУМБ» права власності на предмет іпотеки, було визнано припиненим договір іпотеки від 14.11.2007 року та скасовано відповідні записи у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Крім того, ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.07.2019 року, яка не оскаржувалась та набрала законної сили, виданий судом 08.02.2013 року виконавчий лист було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Як зазначив скаржник, в зв`язку із задоволенням грошової вимоги банком шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, він, з метою скасування наявних обтяжень щодо його майна, звернувся з письмовою заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просив скасувати арешт з майна, але, як йому повідомили в приміщенні відділу, подана ним заява залишиться без задоволення та рекомендували звернутись до суду для вирішення судом поставлених у заяві питань.

Посилаючись на вказані обставини, скаржник просив визнати неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо не скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження №2114240, внесеного на підставі постанови державного виконавця від 13.08.2013 року у виконавчому провадженні №39309594; запису про обтяження №12256783, внесеного на підставі постанови державного виконавця від 26.11.2015 року у виконавчому провадженні №49467593; а також зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідні записи про обтяження.

Частиною 1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.447 ЦПК України передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами, права чи свободи яких порушено, до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Пунктом 7 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення постанов від 19.11.2015 року та 11.05.2017 року) було встановлено підстави для повернення виконавчого документу стягувачу в разі не виявлення майна боржника, протягом року з дня оголошення його у розшук.

Частиною 5 ст.47 вказаного вище Закону було визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.22 цього Закону.

Згідно ч.ч.1,2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення постанов від 19.11.2015 року та 11.05.2017 року) було визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до

суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч.3 ст.60 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент винесення постанов від 19.11.2015 року та 11.05.2017 року) з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Аналогічні положення містять норми ст.ст.37,39,40,59 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції.

Згідно п.п.15,16 розділу VІІІ «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 при скасуванні судом заходів забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням, надходженні на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника, необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням, виконавець не пізніше наступного робочого дня виносить постанову про зняття арешту з майна боржника без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження. Копія постанови виконавця про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного робочого дня з дня винесення надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. Постанова про зняття арешту з майна приєднується до матеріалів виконавчого провадження.

У разі якщо завершене виконавче провадження знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

У разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна, в якій обов`язково зазначається висновок з урахуванням вимог Закону щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, що призвели до порушення порядку накладення арешту, вирішується питання про скасування постанови про арешт майна боржника, під час винесення якої порушено порядок накладення арешту, визначається які дії необхідно вчинити державному виконавцю щодо усунення виявлених порушень.

Таким чином, наведеними вище положеннями Закону України «Про виконавче провадження» було встановлено обов`язок державного виконавця скасувати арешт та інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення виключно в разі закінчення виконавчого провадження або в разі повернення виконавчого листа до суду або іншого органу, який видав виконавчий документ, а також передбачено можливість зняття арешту за постановою начальника органу виконавчої служби в разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту.

Під час розгляду справи порушень з боку державного виконавця порядку накладення арешту на майна боржника, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», не встановлено та скаржник про це не зазначав. Також у державного виконавця були відсутні правові підстави для зняття арешту з майна боржника на момент винесення постанов від 19.11.2015 року та 11.05.2017 року про повернення виконавчого документу стягувачу.

Посилаючись на те, що він звернувся з письмовою заявою до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування арешту з майна та отримання повідомлення про те, що подана ним заява залишиться без задоволення, скаржник відповідних доказів суду не представив.

В той час, як долучена до скарги копія заяви від 20.08.2019 року про скасування арештів не містить відміток щодо її надходження та реєстрації відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Крім того, суд враховує, що на момент подачі даної заяви виконавчі провадженні на виконанні у відділу не перебували та передбачених Законом України «Про виконавче провадження» правових підстав для скасування арештів не було.

Також суд враховує, що на теперішній час ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.07.2019 року, яка набрала законної сили, виданий судом 08.02.2013 року виконавчий лист було визнано таким, що не підлягає виконанню.

Вказана обставина виключає можливість його повторного пред`явлення до виконання та свідчить про фактичну втрату стягувачем та боржником відповідного статусу.

Крім цього, суд враховує, що в поданій скарзі ставиться питання про визнання неправомірними бездіяльності органу виконавчої служби щодо не скасування у державному реєстрі речових прав записів про обтяження та про зобов`язання скасувати відповідні записи, що виходить за межі повноважень посадових осіб виконавчої служби, оскільки в даному випадку за наявності підстав для скасування арешту державний виконавець або начальник органу виконавчої служби повинні винести відповідну постанову про зняття арешту, яка буде підставою для подальшого скасування відповідних записів про обтяжень у Державному реєстрі речових прав суб`єктами, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, суд вважає, що заявлені в скарзі вимоги є безпідставними не доведеними належними доказами, заявлені не у передбачений законом спосіб та задоволенню не підлягають.

В даному випадку позивач не позбавленим можливості захистити свої права, як власника майна, звернувшись до суду з відповідним позовом про звільнення майна з-під арешту в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.37,39,40,59,74 Закону України «Про виконавче провадження» в діючій редакції, ст.ст.47,50,60 Закону України «Про виконавче провадження» від 1999 року, ст.ст.2,4,5,10-13,43,44,76-82,223,258-260,447,449,451 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи – відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в особі старшого державного виконавця Осельського Євгена Сергійовича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельсвіт», про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язати скасувати записи про обтяження майна – відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 29 листопада 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак