
Справа № 200/15513/18
Провадження № 2/200/3840/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
19 листопада 2019 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого судді: Женеску Е.В.
за участю секретаря: Яковенко А.С.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
24 вересня 2018 року позивач ТОВ «Фінансова компанія є гроші» звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із зазначеним позовом.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 30 квітня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 3157413687-002338 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на інтернет-сайті https://e-groshi.com. Відповідно до умов договору на картковий рахунок відповідача було перераховано позику у розмірі 3 000, 00 грн., зі сплатою процентів за користування позикою у розмірі 2% за кожен день користування позикою, з датою повернення позики не пізніше 23:00 30 травня 2018 року включно. Сума позики перерахована на підставі договору співробітництва № 2829 від 28.12.2017 року. Однак, прийняті на себе зобов`язання по поверненню отриманого кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 17 вересня 2018 року складає 20591,10 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 3 000, 00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 7691,10 грн., заборгованість за пенею – 9900,00 грн.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 3157413687-002338 від 30 квітня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 20591,10 грн., а також судові витрати: 1 762, 00 грн. - витрати по оплаті судового збору, 1 500, 00 грн. - витрати за юридичні послуги.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 жовтня 2018 року визначено здійснювати судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття судом провадження у зазначеній справі, не подав відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 листопада 2019 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено наступне.
30 квітня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія є гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3157413687-002338 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com, відповідно до умов якого відповідачу було перераховано на картковий рахунок позику в сумі 3 000, 00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% за кожен день строком на 30 днів.
ОСОБА_1 , в свою чергу, зобов`язалась повернути позику, сплатити проценти за користування позикою в порядку і в строк, визначені даним договором.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Як вбачається із договору № 3157413687-002338 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 30 квітня 2018 року позика надавалась строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% за кожен день.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525, 526 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України)
В судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач прийняті на себе зобов`язання по кредитному договору належним чином не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором, наданим позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Відповідно до п.7.1 договору, у випадку порушення (прострочення) позичальником строку повернення позики та/або оплати суми процентів за користування позикою, позикодавець має право додатково крім процентів за користування позикою за кожен день прострочення, стягнути з позичальника пеню у розмірі 3% від залишку суми позики за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що у відповідача перед ТОВ «Фінансова компанія є гроші» виникла кредитна заборгованість за Договором № 3157413687-002338 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 30.04.2018 року у розмірі 20591,10 грн., з яких:
- 3 000, 00 грн. - заборгованість за кредитом;
- 7691,10 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 9900,00 грн. - заборгованість за пенею.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, а тому, вимоги ТОВ «Фінансова компанія є гроші» про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 20591,10 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення витрат понесених позивачем на правничу допомогу, то вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як вбачається із матеріалів справи, 01 серпня 2018 року між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія є гроші» було укладено договір про надання юридичних послуг №01/08-1, однак, суду не було надано доказів в підтвердження того, що ОСОБА_2 є адвокатом.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення витрат, понесених за юридичні послуги.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» (ЄДРПОУ 41538600, місцезнаходження: 49000 м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.10К)заборгованість за договором № 3157413687-002338 від 30 квітня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту у сумі 20591,10 грн., що складається ззаборгованості за кредитом – 3000 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 7691,10 грн., заборгованості за пенею – 9900,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя: Е.В. Женеску
Судове рішення № 85985401, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/15513/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: