Постанова № 85983699, 27.11.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/1885/19 Провадження № 3/486/814/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О. І.

при секретарі - Архіповій К.В.

за участю: прокурора - Кучерявого В.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, справу про адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, яка звернута Миколаївським управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романова Балка Первомайського району Миколаївської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 ,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 25 від 30.10.2019 року, ОСОБА_1 , будучи з 03.12.2018 року до 01.07.2019 року поліцейським взводу № 4 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області, та будучи, відповідно до п.п.«3» п.1) ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, після звільнення - 01.07.2019 року, декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування подав 08.07.2019 року, тобто після встановленого терміну декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією. На підставі вказаного притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав свою вину, щиро кається у вчиненому.

Дослідивши письмові матеріали справи судом встановлено, що згідно наказу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №351 о/с від 03.12.2018 року, на підставі протоколу поліцейської комісії ГУНП в Миколаївській області №117 від 14.11.2018 року, ОСОБА_1 з 03.12.2018 року прийнятий на службу в поліцію поліцейським взводу № 4 роти поліції особливого призначення, з присвоєнням спеціального звання «старший сержант поліції» (а.с. 19).

22.11.2018 року ОСОБА_1 підписав зобов`язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при прийнятті на службу (а.с. 23).

Наказом №241 о/с Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 24.06.2019 року, ОСОБА_2 , на підставі рапорту від 18.06.2019 року, звільнено зі служби в поліції, за власним бажанням (а.с. 20).

Згідно копії розписки, трудову книжку та військовий квиток при звільненні ОСОБА_1 отримав 01.07.2019 року (а.с. 21).

01.07.2019 року ОСОБА_1 підписав зобов`язання поліцейських, державних службовців та працівників поліції, які є суб`єктами декларування про дотримання окремих обмежень, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» при звільненні зі служби (а.с. 22).

У відповідності до п.п. «3» п.1) ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , обіймаючи посаду поліцейським взводу №4 роти поліції особливого призначення ГУНП в Миколаївській області, являвся суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, а тому являвся суб`єктом декларування.

Згідно ч.2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до рішення НАЗК № 3 від 10 червня 2016 року «Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення (абз.2 п.5 Розділ ІІ Порядку).

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру декларацій та зі скріншоту веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2018 рік подав 04.03.2019 року, а декларацію при звільненні – 08.07.2019 року об 11:25 год. (а.с. 16).

Таким чином, будучи звільненим з займаної посади 01.07.2019 року, ОСОБА_1 , будучи поліцейським та відносячись до суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», порушив встановлені Законом терміни подання декларації, у зв`язку з припиненням діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави.

За такого, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року з наступними змінами і доповненнями, корупційне правопорушення, це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ч.1 ст. 176-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до вимог ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Дослідивши письмові матеріали справи, виходячи з вимог закону, враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують відповідальність, а саме, вперше притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає можливим обмежитись адміністративним стягненням у вигляді мінімального розміру штрафу передбаченого ч.1 ст. 176-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На думку суду таке адміністративне стягнення буде достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових адміністративних правопорушень.

У відповідності до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати пов`язані зі сплатою судового збору.

Керуючись ст.ст. 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 283, 284, 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі – 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 коп..

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова підлягає виконанню протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Южноукраїнського міського суду Олександр Іванович Савін