Вирок № 8598271, 16.03.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 1- 59/ 10 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2010 року Лебединський районний

суд Сумської області

в складі : головуючого – судді Стеценко В.А.

при секретарі – Вєчкановій С.В.

з участю прокурора – Гладкова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, військовозобов’язаного, не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого;

по ч. 2 ст. 194 КК України.

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_1 12 січня 2010 року о 00 годин 25 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння прийшов до нежилого господарства, що розташоване по пров. Шкільний - 2 в с. Червлене Лебединського району Сумської області і належить ОСОБА_2 та діючи умисно, незаконно, на підставі неприязнених стосунків, що склалися в нього з ОСОБА_2 і членами сім»ї останнього та з метою знищення їхнього майна переліз через паркан цього господарства, наблизився до дерев»яного сінника і за допомогою запальнички, яку мав при собі підпалив сінник розміром 11м. х 3,6 м. та солому і сіно, які в ньому зберігалися, після чого покинув вказане домогосподарство.

В результаті пожежі було знищено дерев’яний сінник вартістю 1 096 грн., солому вагою 1,5 тонни, вартістю 150 грн., яка належала ОСОБА_2 та сіно вагою 3 тони, вартістю 2100 грн., що належало ОСОБА_3, яке зберігалося в сіннику ОСОБА_2 з дозволу останнього.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив суду, що 12 січня 2010 року о 00 годин 25 хвилин, він перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння проходив повз господарство свого колишнього тестя ОСОБА_2 в с. Червлене Лебединського району і поскільки між ними склалися неприязнені стосунки у нього виник умисел підпалити солому та сінник, які знаходилися в нежилому господарстві, розташованому неподалік від житла ОСОБА_2 – по пров. Шкільний – 2, яке також належить ОСОБА_2 Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на знищення майна, він переліз через дерев’яний паркан вищевказаного господарства і умисно, запальничкою, що знаходилася в кишені його одягу, підпалив сіно та солому, що там знаходились, а коли вони загорілися покинув

вищевказане господарство.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд вважає необхідним кваліфікувати за ч. 2 ст. 194 КК України, так як він вчинив умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також те що злочином не завдано тяжких наслідків та великої матеріальної шкоди, те, що підсудний визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся, його матеріальний і сімейний стан та позитивну характеристику.

Враховуючи всі ці обставини суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання, пов’язане з позбавленням волі, але поскільки його можливо виправити і перевиховати без відбування покарання примінити ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробовуванням.

Також суд вважає необхідним застосувати п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України і покласти на підсудного ОСОБА_1 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу орану кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1 246 грн. суд вважає необхідним задоволити повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що шкода була спричинена неправомірними діями підсудного, розмір вчинених збитків стверджується цивільним позивачем, вони визнаються підсудним і в силу вимог ст. 1 166 ЦК України підлягають відшкодування особою, яка заподіяла шкоду.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з підсудного моральної шкоди в сумі 15 000 грн. суд вважає необхідним задоволити частково, так як в судовому засіданні було встановлено, що діями підсудного позивачу були завдані моральні переживання в зв’язку з пошкодженням його майна і його вимоги повинні бути задоволені в силу ст. 1 167 ЦК України.

Разом з тим, суд приймає до уваги обставини вчинення злочину, обсяг моральних страждань, перенесених цивільним позивачем і виходячи з принципів розумності та справедливості вважає необхідним стягнути на відшкодування вчиненої моральної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди суд вважає необхідним відмовити.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудного на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 2575, ІПН 255748918191, (вказавши в платіжному дорученні в призначенні платежу код класифікації доходів бюджету 25010100) кошти на відшкодування витрат на проведення трасологічної та товарознавчої експертиз в розмірі 422 грн. 40 коп. відповідно довідок, наданих експертами.

Речові докази:

- черевики та мобільний телефон «Нокіа», що належать ОСОБА_1 і знаходяться в камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України на думку суду необхідно повернути власнику;

- гіпсовий відливок сліду взуття, запальничку, що знаходяться в камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України на думку суду необхідно знищити;

- диск з ВООП з ОСОБА_1, що зберігається в матеріалах кримінальної справи, на думку суду необхідно зберігати в матеріалах даної кримінальної справи.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 299, 323, 324 КПК України;

П Р И Г О В О Р И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України і призначити їй покарання по цьому закону у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Примінити ст. 75 КК України і звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробовуванням, визначивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Застосувати п.п. 2, 3 ч.1 ст. 76 КК України і покласти на підсудного ОСОБА_1 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу орану кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальних збитків 1 246 грн. та на відшкодування моральної шкоди 2 000 грн., а всього 3 246 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 2575, ІПН 255748918191, (вказавши в платіжному дорученні в призначенні платежу код класифікації доходів бюджету 25010100) кошти на відшкодування витрат на проведення трасологічної та товарознавчої експертиз в розмірі 422 грн. 40 коп.

Речові докази:

- черевики та мобільний телефон «Нокіа», що належать ОСОБА_1 які знаходяться в камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України повернути ОСОБА_1;

- гіпсовий відливок сліду взуття та запальничку, що знаходяться в камері схову речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України знищити;

- диск з ВООП з ОСОБА_1, що зберігається в матеріалах кримінальної справи, зберігати в матеріалах даної кримінальної справи.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через Лебединський районний суд Сумської області.

Суддя : В.А. Стеценко.