Рішення № 85982526, 29.11.2019, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-др/447/7/19 Справа №447/1946/19

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.11.2019 Миколаївський районний суд Львівської області

у складі: судді Павліва В.Р.,

за участю секретаря судового засідання Волківської-Любінської Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ратича Тараса Михайловича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» про стягнення заборгованості по заробітній платі

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 - адвокат Ратич Т.М. звернулась до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування своєї заяви посилається на те, що рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 17.10.2019р. у справі № 447/1946/19 задоволено позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» про стягнення заборгованості по заробітній платі. Однак, під час цього суд не вирішив питання стосовно вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Згідно п. 1 ч.1, ч. 2,3,5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Судом встановлено, що рішенням від 17.10.2019р. у справі № 447/1946/19 задоволено позов ОСОБА_1 до ТзОВ «Енергія - Новий Розділ» задоволено: стягнено з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" на користь ОСОБА_1 заборговані кошти з невиплаченої при звільненні з роботи заробітної плати на загальну суму 18200 (вісімнадяцять тисяч двісті) грн. 50 коп. Судом помилково не вирішено питання щодо про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 Постанова «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999р. при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100» -

Згідно абзацу 1 пункту 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (надалі – Порядок 100), нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період».

З індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Коника М.І. вбачається, що йому у квітні, травні 2019 року нараховано заробітну плату в розмірі: 9847,13 грн, 9998,49 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , обчислена відповідно до абзацу 1 пункту 8 вищезазначеного Порядку № 100, становить 472,51 грн. (9847,13 + 9998,49) : 42 робочих дні (21 в квітні + 21 в травні).

Термін прострочення ТзОВ «Енергія – Новий Розділ» виплати належних ОСОБА_1 сум при звільненні дорівнює 62 робочим дням: з 21.06.2019р. (наступного дня після звільнення) до 18.09.2019р. (збільшення позовних вимог)

Отже, сума заборгованості ТзОВ «Енергія – Новий Розділ» з виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 29 295, 62 грн. (312,19 грн. середньоденного заробітку х 62 робочих дні).

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» N 13 від 24.12.1999р установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Однак, відповідач не надав достатніх доказів того, що на всі його кошти та на всі його рахунки без винятку накладено арешт. Крім цього, позивача звільнили 20.06.2019, а постановлення додаткової ухвали про накладення арешту на рахунки 30.08.2019 дає підстави вважати, що не всі рахунки та кошти відповідача були арештовані на момент звільнення позивача. Зі змісту ухвали від 30.08.2019 встановлено, що у відповідача на момент звільнення позивача були рахунки, які він відкрив після постановлення ухвали від 17.12.2018 і якими від вільно користувався до накладення на них арешту 30.08.2019. Тому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що у нього не було можливості виплатити позивачу заробітну плату у повному обсязі у день звільнення з незалежних від відповідача причин.

Згідно з ухвалою слідчого судді від 17.12.2018 на яку покликається відповідач, арешт накладено на рахунки відповідача в межах певної суми і відповідач може здійснювати видаткові операції понад зазначену суму.

Відповідач також не довів, що у нього не має рахунків зі спеціальним режимом використання для виплати заробітної плати.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо наявності дебіторської заборгованості, яка перешкоджала виплатити заробітну плату позивачу, оскільки відсутність у роботодавця коштів для виплати заробітної плати не виключає його відповідальності за несвоєчасну виплату заробітної плати.

Розмір компенсації за затримку розрахунку при звільненні відповідач не оспорював.

Суд вважає обґрунтованою заву представника ОСОБА_1 - адвоката Ратич Т.М. про ухвалення додаткового рішення та приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Ратич Тараса Михайловича про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по справі № 447/1946/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія - Новий Розділ» про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з ТзОВ "Енергія-Новий Розділ" на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати при звільненні на загальну суму 29 295, 62 грн. (дванадцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто п`ять гривень) 62 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Павлів В. Р.