
УХВАЛА
iменем України
Справа № 330/2027/19
1-кп/330/211/2019
"29" листопада 2019 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:
судді Ковальчук О.А.,
за участю секретаря Базаджи Т.О.,
прокурора Слинька Д.О.,
обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Фоменка О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Якимівка Запорізької області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України,
в с т а н о в и в:
26.11.2019 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на два місяці з триманням обвинуваченого під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор», мотивуючи тим, що на теперішній час залишилися та існують ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. В обґрунтування свого клопотання надав ухвалу слідчого судді Якимівського районного суду № 1-кс/330/799/2019 від 09.08.2019 року про обрання підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ухвалу судді Якимівського районного суду Запорізької області №1-кп/330/211/2019 від 02.10.2019 року про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст. 289 КК України, довідки КНП «Мелітопольська центральна районна лікарня» від 15.07.2019 року, КУ «Мелітопольсьий психіатричний диспансер» від 12.07.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеристику Астраханської сільської ради №413 від 10.07.2019 року, згідно якої ОСОБА_1 на території сільської ради не зареєстрований, довідку про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, вирок Мелітопольського міськрайонного суду у справі №1-кп/330/64/18 від 20.07.2018 року.
В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просить його задовольнити на підставах, викладених в письмовому клопотанні, оскільки розгляд справи триває, необхідно дослідити письмові та речові докази, а також закінчити допит свідків.
В судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Захисник вважає, що прокурор не довів наявність ризиків, на які він посилається, як підстави для продовження строку тримання під вартою.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав:
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років. На теперішній час судовий розгляд триває, не досліджені письмові та речові докази, а також не закінчений допит свідків.
Разом з тим, на даний час наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є підставою для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою. Так, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.І ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від суду, оскільки він розуміє, що за вчинений ним злочин, передбачений ч.2 ст.289 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої і у разі доведеності його винуватості під час судового розгляду до нього, з урахуванням його не знятих та непогашених судимостей, з достатньою долею вірогідності буде застосовано покарання у виді реального позбавлення волі, без звільнення від його відбування. Відповідно до копії довідки про звільнення ОСОБА_1 (наразі на даний час єдиний документ, що посвідчує його особу), засудженого до позбавлення волі, в якій зазначено, що звільнений ОСОБА_1 прямує до місця проживання: АДРЕСА_1 , але фактично попрямував до с.Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , вказуючи при звільненні з установи виконання покарань адресу, до якої він не має жодного відношення, ввів в оману адміністрацію установи.
Відсутність документів у ОСОБА_1 у разі його переховування від суду та оголошення його в розшук унеможливить компетентні правоохоронні органи перевірити та ідентифікувати його особу, та, відповідно, своєчасно затримати і доставити ініціатору розшуку;
- п.5 ч.І ст.177 КПК України - перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою, раніше судимою за умисні злочини, у тому числі умисні злочини проти власності, передбачені ст.ст. 185, 186, 190 КК України, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 був засуджений:
- 10.07.2000 року Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.101 КК України 1960 року, відповідно до ст.42 КК України 1960 року та на підставі ст.43 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського районного суду Запорізької області від 15.06.1999 року остаточно до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 28.05.2001 року Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.183 КК України 1960 року, на підставі ст.43 КК України 1960 року з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міського суду Запорізької області від 10.07.2000 року остаточно до 6 років позбавлення волі;
- 28.01.2004 року Запорізьким районним судом Запорізької області за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 28.05.2001 року остаточно до 6 років 1 місяць позбавлення волі;
- 02.10.2008 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.3 ст.358, ст.395 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 1 місяця 2 днів арешту;
- 10.12.2009 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190 КК України, відповідно до ст.70 КК України та на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 02.10.2008 року остаточно до 3 років 7 днів позбавлення волі;
- 25.01.2013 року Шевченківським районним судом м.Запоріжжя за ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.2 ст.190, ч.1 ст.353, ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 3 років позбавлення волі;
- 25.03.2014 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ст.391 КК України, на підставі ст.71 КК України з урахуванням покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25.01.2013 року остаточно до 2 років 8 місяців позбавлення волі;
- 27.12.2016 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відповідно до ст.70 КК України остаточно до 4 років позбавлення волі;
- 20.07.2018 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України, відповідно до ч.4 ст.70 КК України з урахуванням покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27.12.2016 року остаточно до 4 років 14 днів позбавлення волі.
Звільнившись з місць позбавлення волі після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за останнім вироком суду, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, у якому на даний час обвинувачується. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_1 на даний час і у інших кримінальних провадженнях обвинувачується у вчиненні тяжких та середньої тяжкості кримінальних правопорушень проти власності.
Так, 29.07.2019 року до Приазовського районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 31.07.2019 року до Приазовського районного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України. 31.07.2019 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 190 КК України.
Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
Застосування відносно ОСОБА_1 особистого зобов`язання не зможе забезпечити запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 будучи особою, раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за вчинення яких не знята та не погашена в установленому законом порядку, вчинив умисний корисливий тяжкий злочин, що свідчить про те, що він схильний до скоєння нових кримінальних правопорушень.
Застосування особистої поруки до ОСОБА_1 не є можливим, оскільки як під час досудового розслідування, так і до теперішнього часу до слідчого, прокурора та суду особи, які б виявили бажання поручитися за належні процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , у даному кримінальному провадженні не зверталися, заяви та клопотання з вказаних питань не надходили.
Також, зважаючи на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність стійких соціальних зв`язків, відсутність зареєстрованого місця проживання, з метою ухилення від покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може покинути теперішнє місце проживання, тому застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_1 неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_1 не працевлаштований, не має джерела доходів та будь-якої власності, що виключає можливість внесення ним застави. Також слідчому, прокурору або суду не надходили від будь-яких осіб клопотання про внесення застави, розмір якої був визначений ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду від 09.08.2019 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Загальним чинником неможливості застосування до ОСОБА_1 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, є те, що всі інші запобіжні заходи передбачають проживання та перебування підозрюваного за місцем його проживання, але у ОСОБА_1 таке відсутнє, окрім цього він не має зареєстрованого місця проживання.
Зазначене вище свідчить про неможливість запобігання вказаному ризику і застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_1 .
Враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не завершено, суд приходить до висновку про доцільність продовженння строку тримання під вартою обвинуваченого.
Керуючись ст.ст.177, 178, 197, 199, 331, 370,371, 372 КПК України, суд
ухвалив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 289 КК України задовольнити.
Продовжити строк дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, місця реєстрації не має, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 20 години 00 хвилин 28.01.2020 року включно, з триманням обвинуваченого під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор».
Відповідно до рішення Конституційного Суду України (справа № 4-р/2019) від 13.06.2019 року апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 85981955, Якимівський районний суд Запорізької області було прийнято 29.11.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 330/2027/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: