Ухвала суду № 85980315, 29.11.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/6716/19

Провадження№2/242/1724/19

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

29 листопада 2019 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Коліщук З.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ДП «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, в якій просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі 34536,66 грн.; середній заробіток за весь період затримки розрахунку у розмірі 35222,15 грн.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.5, п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем не викладено обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, не сплачено судовий збір.

Посилання позивачем на п. 7 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору, не можна прийняти до уваги, оскільки у свої постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019 року Велика Палата Верховного Суду вказала, що за змістом норм статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Отже, з позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку позивач від сплати судового збору не звільнений.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позову майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768, 40 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (9605 грн.)

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 768, 40 грн.

Крім того, в позовній заяві не зазначено повну адресу позивача, а саме не зазначено населений пункт, у якому зареєстрований та проживає, до позову не надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У зв`язку з вищевикладеним суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позовна заява повинна бути залишена без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України,

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя З.М. Коліщук