Ухвала суду № 85980017, 22.11.2019, Мар'їнський районний суд Донецької області

Номер справи 237/6340/19

Номер провадження 1-кс/237/1411/19

УХВАЛА

про арешт майна

22.11.19 року м. Курахове

Слідчий суддя Мар`їнського районного суду Донецької області Кучко Я.Ю., при секретарі Махно Ю.В., за участю начальника СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Галич Л.В., представника поетрпілого Пожидаєва О.В., розглянувши клопотання начальника СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Галич Л.В., про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050690001036 від 05 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Мар`їнського районного суду звернувся начальник слідчого відділу Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Галич Л.В. з клопотанням про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050690001036 від 05 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає наступне.

04.11.2019 до Мар`їнського ВП надійшов рапорт начальника СВ Мар`їнського ВП капітана поліції Галич Л.В. про те, що 28.10.2019 до Мар`їнського ВП надійшов матеріал стосовно фінансових операцій проведених за участю гр. Б, які можуть бути пов`язані із вчиненням діяння, визначеного КК України, що не стосуються легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

05.11.2019 дане повідомлення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12019050690001036 від 05 листопада 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Допитаний в якості представника потерпілого ОСОБА_1 показав, що 10.09.2019 невстановленими особами було скоєно кібератаку на персональний комп`ютер головного бухгалтера ТОВ Агрофірма «Агропромсервіс», під час якої відбулося заволодіння Електронним цифровим підписом підприємства зловмисниками та грошовими коштами в розмірі 3 661 913,00 грн (три мільйони шістсот шістдесят тисяч дев`ятсот тринадцять грн 00 коп), які були не санкціоновано перераховані на рахунок ФОП ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ) в АТ «Банк Кредит Дніпро» № НОМЕР_2 .

ФОП ОСОБА_2 відразу переказав вищезгадану суму на другий підконтрольний йому рахунок в АТ «ОТП Банк» № НОМЕР_3 .

Працівниками кіберполіції було ініційовано перед Держфінмоніторингом блокування коштів на термін, дозволений чинним законодавством у сумі 3 661 913,00 грн (три мільйони шістсот шістдесят тисяч дев`ятсот тринадцять грн 00 коп) в АТ «ОТП Банк» на рахунку ФОП ОСОБА_2 № НОМЕР_3 .

Як стало пізніше відомо, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2019 року по справі № 904/4668/19 затверджено мирову угоду між ФОП ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 та ФОП ОСОБА_3 у розмірі 4 752 871, 99 грн. (чотири мільйона сімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 99 копійок).

ФОП ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_1 , зареєстрований у Левобережній ДПІ (САМАРСЬКИЙ Р-Н М. АДРЕСА_2 ): Дата взяття на облік: 17.07.2019.

Номер взяття на облік: 10000001574655 основний Код КВЕД 62.01 Комп`ютерне програмування.

ФОП ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань узятий на облік ГОЛОВНИМ УПРАВЛІННЯМ ДПС У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, ПРАВОБЕРЕЖНЕ УПРАВЛІННЯ, ЦЕНТРАЛЬНА ДПІ (ЦЕНТРАЛЬНИЙ Р-Н ОСОБА_4 .ДНІПРА; Відомості про відомчий реєстр: (дані про взяття на облік як платника податків); Дата взяття на облік: 27.08.2019; Номер взяття на облік: НОМЕР_4 .

Ці суб`єкти господарювання згідно вищезазначеної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області нібито уклали між собою договір купівлі-продажу №060919/002 від 06.09.2019 року на суму 4 752 871, 99 грн. (чотири мільйона сімсот п`ятдесят дві тисячі вісімсот сімдесят одна гривня 99 копійок).

10 вересня 2019 року ФОП ОСОБА_2 безпідставно отримав кошті, які належать ТОВ Агрофірма «Агропромсервіс», шляхом втручання невстановленими особами в роботу системи клієнт-банк, адже жодних договірних чи господарських відносин між ТОВ «Агрофірма «Агропромсервіс» і ФОП ОСОБА_2 ніколи не існувало, платіжне доручення ТОВ «Агрофірма «Агропромсервіс» на користь ФОП ОСОБА_2 не відправляв.

10 вересня 2019 року ТОВ «Агрофірма «Агропромсервіс» звернулося з заявою про скоєння кримінального злочину до Департаменту кіберполіції м. Києва.

Заява про скоєння злочину до Департаменту кіберполіції м. Києва була приєднана до матеріалів кримінального провадження № 1201810000400007967 від 28.04.2018. Попередня правова кваліфікація ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України - Злочин вчинений злочинною організацією. Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою

Інформація про досудове розслідування кримінального провадження №1201810000400007967 від 28.04.2018 міститься у листі Національної поліції України Департаменту кіберполіції №5405/38/04-19 від 10.10.2019 року про надання інформації, як доказ на підтвердження перерахування коштів в розмірі 3 661 913,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_2 в АТ "ОТП" Банк.

Таким чином, в діях ФОП ОСОБА_2 ІПН НОМЕР_1 та ФОП ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення в тому числі за ст. 209, ст. 212 Кримінального Кодексу України.

Використавши ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2019 року по справі № 904/4668/19, злочинцями була подана заява до приватного виконавця Русецька ОСОБА_5 , згідно якої відкрите виконавче провадження № 60636535. В рамках даного виконавчого провадження грошові кошти в розмірі 3 661 913,00 грн були перераховані на банківський рахунок виконавця НОМЕР_5 , МФО 305299, ЄДРПОУ\ДРФО 3228512088, в АТ КБ «Приватбанк».

З метою приховування раніше скоєного злочину та заволодіння 3 661 913,00 грн злочинці залучили до вчинення злочину приватного виконавця ОСОБА_6 , використовуючи її рахунки та існуючу ухвалу Господарського суду про затвердження мирової угоди за неіснуючими господарськими операціями намагалися вивести на підконтрольні рахунки викрадені грошові кошти.

Разом з цим, проведеним досудовим розслідуванням встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України, які стали підставою для внесення відомостей до ЄРДР №12019050690001036 встановлено несанкціоноване заволодіння грошовими коштами ТОВ «Агрофірма «Агропромсервіс» шляхом списання їх на рахунки ОСОБА_2 .

Зазначеними матеріалами встановлено, що частина вищевказаних коштів у сумі 3,56 млн грн. перераховано на розрахунковий рахунок № НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 ), інша частина в сумі 0,10 млн. грн. в день їх зарахування перераховані на інший власний картковий рахунок ОСОБА_2 № НОМЕР_7 , які відкриті в АТ «ОТП Банк».

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку слідчого Галич Л.В., яка підтримала клопотання, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представник потерпілого у судовому засіданні заявлене слідчим клопотання підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

Враховуючи численні перекази грошових коштів, на які слідчий просить накласти арешти, з одного рахунку на інший, клопотання про арешт грошових коштів з метою забезпечення арешту майна розглядається слідчим суддею без виклику особи, у володінні якої знаходяться вказані грошові кошти в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується, що Мар`їнським ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050690001036 від 05 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які згідно ч. 1 ст. 131 КПК України застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно положень п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий, прокурор повинен довести, що завдяки застосуванню заходів забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор або слідчий за погодженням з прокурором.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів може бути накладений на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98КПК України.

Приписами ч. 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Разом з тим, згідно зі ст. 7, 16 КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Слідчий суддя, застосовуючи такий вид обтяження, як арешт майна, повинен неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Слідчим суддею встановлено, що майно, про накладення арешту на яке клопоче слідчий, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, оскільки вказані грошові кошти могли бути предметом кримінально протиправних дій, тобто річчю матеріального світу з якою кримінальний закон пов`язує наявність складу злочину, так як можливе заволодіння шляхом обману чи зловживання довірою було здійснено відносно саме даних грошових коштів, також вказані грошові кошти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зібрані досудовим розслідуванням докази містять обставини, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що встановлені досудовим розслідуванням фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення що вищезазначені грошові кошти можуть бути використані в межах даного кримінального провадження у якості речового доказу, а відтак з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення та перетворення вказаного майна є доцільним накласти на арешт на вищевказане майно. Вказаний вид забезпечення кримінального провадження забезпечить «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав потерпілого ТОВ «Агропромсервіс».

Крім того, слідчий суддя враховує, що накладення арешту на грошові кошти є розумним та співмірним щодо завдань кримінального провадження.

Не накладення арешту може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника СВ Мар`їнського ВП Волноваського ВП ГУНП в Донецькій області Галич Л.В., про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050690001036 від 05 листопада 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, – задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 ), номер рахунку НОМЕР_7 – 0,10 млн грн та номер рахунку НОМЕР_3 ( НОМЕР_6 ) – 3,56 млн грн, відкритих у АТ «ОТП Банк», ідентифікаційний код 21685166, МФО 300528 (м. Київ вул. Жилянська 43, зупинивши видаткові операції по вказаним рахункам.

Ухвала може бути оскаржена до безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 22 листопада 2019 року.

Слідчий суддя Я.Ю. Кучко