Рішення № 85979540, 13.11.2019, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3569/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(Мотивоване)

13 листопада 2019 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі: головуючого - судді Наумик О. О., за участі секретаря судового засідання Вареніченко В. А., представника позивача за первісним позовом – відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , представника відповідача за первісним позовом – позивача за зустрічним позовом Байгуша О. Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 233/3569/19 за позовом

Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до ОСОБА_2 , треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , - «про переукладення договору»,

та за зустрічним позовом

ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест», треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , - «про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом розірвання у зв`язку з неможливістю його виконання»,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «АПК-Інвест» звернулося до Костянтинівського мiськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_2 , треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, фізична особа-підприємець - ОСОБА_3 , - в якому просить визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012, укладений між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 на договір оренди землі, кадастрові номери земельних ділянок 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, площею 4,7102 та 1,0298 га відповідно, на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності відповідача на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (20.04.2018) у певній редакції.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що 22.03.2014 між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_4 було укладено Договір оренди земельної частки (паю), зареєстрований 29 березня 2012 р. у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за № 970 (далі - Договір), згідно з яким в оренду передається земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія ДН № 0173922, виданого 30.08.1996 Костянтинівською районною державною адміністрацією. Цього ж дня, 22 березня 2012 року, Актом приймання-передачі земельної частки (паю) до Договору ОСОБА_2 передав, а ПрАТ «АПК-Інвест» прийняло в володіння та користування (оренду) земельну частку (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, що розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом.

Пунктом 2.3 Договору встановлений двадцятирічний строк їх дії, що на даний момент не сплинув.

З часу укладення Договорів по день подання позову ПрАТ «АПК-Інвест» сумлінно виконуються усі обов`язки згідно з Договорами, у тому числі, але не виключно, і зі сплати орендної плати ОСОБА_2 .

В подальшому позивачу стало відомо про факт виділення Відповідачем в натурі двох земельних ділянок, площею 4,7102 га та 1,0298 га, яким було присвоєно кадастровий номер 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, які на сьогоднішній день фактично використовуються позивачем на підставі укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року.

Відповідач ОСОБА_2 порушив норми, закріплені чинним законодавством та безпосередньо договорами оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року щодо виконання останнім обов`язку повідомити та в подальшому переукласти договори з ПрАТ «АПК-Інвест» після виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), чим було грубо порушені права позивача як орендаря.

Так, Відповідач в порушення вимог п.3.1. Договору та ч.3 ст.148-1 ЗК України не повідомив ПрАТ «АПК-Інвест» про отримання ним правовстановлюючого документа, що підтверджує його право власності на земельні ділянки, чим порушив права позивача як орендаря та фактичного користувача земельних часток (паїв), які були виділені відповідачем у земельну ділянку, зокрема на переукладення Договору.

Представником відповідача ОСОБА_5 Ю ОСОБА_6 пред`явлений зустрічний позов (а.с.68-74), в якому позивач за зустрічним позовом просить припинити правовідносини, а саме дію Договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, який зареєстрований 29 березня 2012 року у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток паїв Миколайпільської селищної ради за № 970 шляхом розірвання у зв`язку з неможливістю їх виконання, пославшись на таке:

22.03.2012 між ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 був укладений договір оренди земельної частки (паю), згідно з яким була передана в оренду земельна частка (пай) (рілля) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

06.04.2018 на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації за №170 ОСОБА_2 було надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки за кадастровими номерами 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, загальною площею - 5,7400 га.

20.04.2018 ОСОБА_2 зареєстрував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності та став власником земельної ділянки площею 4,7102 га, кадастровий номер 1422483900:44:000:0002 та земельної ділянки площею 1,0298 га, кадастровий номер 1422483900:47:000:0028, які розташовані на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до абз. 7 п. 2.3. Договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Статтею 31, 32 Закону України «Про оренду землі», визначено вичерпний перелік підстав для припинення дії договору оренди землі, в тому числі шляхом розірвання договору оренди. В цих же статтях вказано, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом, а дострокове розірвання договору оренди землі, крім підстав, вказаних в ст. 32 зазначеного Закону, можливо також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Тобто обидві статті в частині визначення підстав припинення дії договору оренди землі, в тому числі шляхом його розірвання, містять відсильну норму на інші нормативно-правові акти.

Так, згідно п. 2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5, у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін за договором оренди земельної частки (паю) припиняються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Земельний пай - це тільки право на виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель, які належали КСП. Сертифікат на право на земельну ділянку (пай) не встановлює право власності фізичної особи на земельну ділянку, а є правовстановлюючим документом, який надає його власнику право вимоги на відведення земельного паю в натурі (на місцевості). У разі оренди земельної частки (паю), предметом договору оренди є право на земельну частку (пай), що знаходиться у колективній власності.

Отже оренда земельної частки (паю) та оренда земельної ділянки за предметом є суттєво різними відносинами, оскільки у випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай) на невизначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом. З огляду на зазначене, після отримання ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки він набув статусу власника конкретних земельних ділянок, а сертифікат, на підставі якого укладався договір втратив чинність, а тому договір оренди земельної частки (паю), укладений між ОСОБА_2 та ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» слід вважати припиненим.

У зв`язку з тим, що вищезазначений договір оренди земельної частки (паю) припинив свою дію відповідно до норм діючого законодавства України після отримання ОСОБА_2 правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 4,7102 га, кадастровий номер 1422483900:44:000:0002 та земельну ділянку площею 1,0298 га, кадастровий номер 1422483900:47:000:0028, то він 12.05.2018 на юридичну адресу ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» направив лист з проханням утриматися щодо проведення будь-яких робіт на вищезазначених земельних ділянках, так як вирішив обробляти їх самостійно.

Починаючі з початку 2019 року по теперішній час, вищезазначені земельні ділянки обробляються ОСОБА_2 самостійно.

Всупереч цьому ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ» звертається з позовом «Про переукладення договору» до суду, чим порушує права ОСОБА_2 щодо вільного володіння та користування своєю власністю.

Твердження ПрАТ «АПК-ІНВЕСТ», що ОСОБА_2 не повідомив про отримання ним правовстановлюючого документа, що підвереджує його право власності на земельні ділянки, не відповідає дійсності.

Про факт виділення земельних ділянок в натурі ОСОБА_2 повідомив у місячний термін з моменту реєстрації права власності на виділені земельні ділянки, що свідчить направлений на адресу ПрАТ «АПК-Інвест» вищевказаний лист від 12.05.2018.

Щодо твердження ПрАТ «АПК-Інвест» у своїй позовній заяві, що під час укладення договору оренди земельної частки (паю) ОСОБА_2 вчинив волевиявлення щодо укладення договору оренди земельної частки (паю) строком на 20 років та правових наслідків подальшої реалізації ним права на виділ земельної ділянки шляхом переукладення договору оренди землі із орендарем, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки своїми діями ОСОБА_2 вчинив лише волевиявлення на укладення саме договору оренди земельної частки, а не на переукладення в подальшому договору оренди на виділену земельну ділянку.

Аналіз норм діючого законодавства - ст.ст. 81 ч.1 п.«г», 124 ч.4, ЗК України, ст.ст.13,16 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.626, 627, 203 ЦК України, а також роз`яснення Пленуму Верховного суду України в п.8 постанови від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику розгляду судами земельного законодавства», - дає підстави для висновку про те, що для переукладення договору оренди на виділену земельну ділянку необхідна наявність волевиявлення на те обох із сторін, яке на сьогоднішній час у ОСОБА_2 . Відсутнє, так як останній вирішив обробляти земельні ділянки самостійно, як це передбачено підпунктом б) ч.1 ст.90 ЗК України, а саме власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі.

Крім, того згідно з договором оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 була передана в оренду земельна частка (пай) розміром 4,78 умовних кадастрових гектарів, яка належала останньому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай).

На сьогоднішній час ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,7102 га, кадастровий номер 1422483900:44:000:0002, та земельної ділянки площею 1,0298 га, кадастровий номер 1422483900:47:000:0028, які розташовані на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Тобто розмір земельної частки (паю), яка була передана в оренду та земельних ділянок, які перебувають на сьогоднішній час у власності ОСОБА_2 відрізняється.

На підтвердження досягнення сторонами згоди з усіма істотними умовами, які передбачені ст.15 Закону України "Про оренду землі", щодо переукладення договору оренди саме на земельні ділянки за кадастровими номерами 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, які є обов`язковими для цього виду договорів, зокрема про місця розташування та розмір земельних ділянок, а також щодо волевиявлення ОСОБА_2 на переукладення договору оренди на вказані земельні ділянки, ПрАТ «АПК-Інвест» належних та допустимих доказів не надано.

Також, твердження ПрАТ «АПК-Інвест» про те, що ним систематично сплачується орендна плата не відповідає дійсності. Починаючі з січня 2019 року та по сьогоднішній час ОСОБА_2 орендну плату не отримує.

Крім, того відповідно до ст.16 ЦК України визначені способи захисту порушеного права, серед яких відсутній такий спосіб, як переукладення договору, що обраний ПрАТ «АПК-Інвест» у своїй позовній заяві.

Тим, більше позовні вимоги ПрАТ «АПК-Інвест» про визнання переукладеним договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 порушують права ОСОБА_2 , передбачені ст.627 ЦК України щодо принципу свободи договору та гарантовані ст.41 Конституції України права щодо непорушності права власності та вільного володіння користування, розпорядження своїм майно на власний розсуд.

Вважає, що в задоволенні позовних вимог ПрАТ «АПК-Інвест» слід відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 червня 2019 року відкрите провадження по цивільній справі за первісним позовом за правилами загального позовного провадження, цивільну справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні (а.с.50-51, т.1).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 липня 2019 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест», треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , - «про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом розірвання у зв`язку з неможливістю його виконання», вимоги за зустрічним позовом об`єднані в одне провадження з первісним позовом. Встановлені строки для подання заяв по суті (а.с.91-93, т.1).

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 липня 2019 року підготовче провадження у цивільній справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні (а.с.6, т.2).

У судовому засіданні представник ПрАТ «АПК-Інвест» - Демченко І. С. первісний позов підтримала, зустрічний позов не визнала з підстав, наведених у первісній позовній заяві (а.с.2-6, т.1), у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.105-107, т.1), у запереченнях на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.133-134, т.1), просила первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову - відмовити.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7 позов ПрАТ «АПК-Інвест» за первісним позовом не визнав, просив у його задоволенні відмовити; зустрічний позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві, відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (а.с.118-122).

Представник третьої особи - Костянтинівської районної державної адміністрації Постоловський І. В., належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.63-64, т.1).

Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.187, т.1).

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 22 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «АПК-Інвест» було укладено Договір оренди земельної частки (паю) (далі – Договір) відповідно до п.п.1.1, 2.2, 2.3 якого орендодавець ОСОБА_8 передає, а орендар ПрАТ «АПК-Інвест» приймає у володіння та користування (оренду) земельну частку (пай), яка належить ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ДН №0173922, розміром 4,78 умовних кадастрових га, яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом, рілля загальною площею 4,78 га, терміном на 20 років (а.с.11-14, т.1).

Сторони узгодили розмір орендної плати – 4823,53 грн та її виплату один раз на рік – грудень поточного року (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою Сторін. Договір оренди переукладається Сторонами за Договором не пізніше ніж в строк до двох місяців з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку. Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.1. Договору ОСОБА_2 зобов`язався протягом п`яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку письмово повідомити про це орендаря.

Згідно з позначкою у Договорі, його зареєстровано у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за №970 29.03.2012 за підписом посадової особи ОСОБА_9 , скріплено печаткою Миколайпільської сільської ради, що відповідає Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 року № 119.

22.03.2012 сторонами підписано Акт приймання-передачі земельної частки (паю) відповідно до умов укладеного договору оренди від цієї ж дати (а.с.15, т.1).

На підтвердження виконання своїх зобов`язань щодо сплати орендної плати на користь ОСОБА_2 протягом 2012-2019 р.р. позивачем надано копії платіжних документів (а.с.16-33, 109, т.1).

За інформацією ПрАТ «АПК-Інвест», земельні ділянки, визначені з врахуванням вимог раціональної організації території і компактності землекористування згідно зі схемою поділу земель колективної власності КСП «Дружківський», розташовані на території Миколайпільської селищної ради Костянтинівського району Донецької області та передані у користування ПрАТ «АПК-Інвест» ОСОБА_2 на підставі договору оренди земельної частки (паю), укладеного 22.03.2012 та зареєстрованого 29.03.2012 у книзі реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Миколайпільської селищної ради за №970, обробляються Товариством. На цих земельних ділянках засіяна озима пшениця (лист за вих. №1079 від 19.07.2019 – на а.с.108, т.1). Доказів протилежного ОСОБА_2 не надав.

Відповідно до розпорядження Голови Костянтинівської райдержадміністрації від 13 грудня 2017 року № 426 (а.с.151,194, т.1), ОСОБА_2 надано дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки у натурі (на місцевості) у зв`язку із заміною сертифікату серія ДН № 0173922 на право на земельну частку (пай) на правовстановлюючий документ на земельну ділянку із земель КСП «Дружківський», орієнтовною площею 4,86 умовних кадастрових гектарів, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області.

06.04.2018 на підставі розпорядження голови Костянтинівської районної державної адміністрації за №170 ОСОБА_2 було надано у власність та виділено в натурі (на місцевості) земельні ділянки за кадастровими номерами 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, загальною площею - 5,7400 га (а.с.201-202, т.1).

20.04.2018 ОСОБА_2 зареєстрував у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності та став власником земельної ділянки площею 1,0298 га, кадастровий номер 1422483900:47:000:0028 (а.с.81, 204-204, т.1) та земельної ділянки площею 4,7102 га, кадастровий номер 1422483900:44:000:0002 (а.с.80, 209-210, т.1), що розташовані на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В порушення п.3.1 Договорів оренди земельної частки (паю) ОСОБА_2 протягом п`яти робочих днів з дати виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та отримання державного акту на право власності на земельні ділянки письмово не повідомив про це ПрАТ «АПК-Інвест», що ним не спростовано.

Листом від 12.05.2018 ОСОБА_2 звернувся до ПрАТ «АПК-Інвест», в якому повідомив про небажання переукладати договір оренди на виділені йому в натурі земельні ділянки, у зв`язку з чим просив утриматися щодо проведення будь-яких робіт на цих земельних ділянках (а.с.82,83, т.1).

Квитанцією за № 21730039 від 17.07.2019 (а.с.123, т.1) ОСОБА_2 повернув ПрАТ «АПК-Інвест» 3370,10 грн., сплачених йому орендарем в якості орендної плати платіжним дорученням № 7790 від 25.06.2019 (а.с.109, т.1).

Вирішуючи позовні вимоги за первісним позовом, суд виходить з такого.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV (далі Закон).

За змістом ст.1 вказаного Закону, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.31 Закону, договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до пункту 17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Одночасно частиною 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» врегульовано, що після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Як зазначено вище, пунктом 2.3 Договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012 між ПрАТ «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 сторони дійшли згоди про те, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), Договір оренди землі переукладається відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін.

Верховний Суд в п.20 постанови від 19 березня 2018 року у справі № 924/468/14 висловив правову позицію про те, що після виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок в натурі та отримання ними державних актів на право власності на землю відповідні сертифікати на земельну частку (пай) є недійсними. У той же час факт оформлення державного акта на право власності на землю, дію раніше укладених їх власниками договорів оренди земельних паїв автоматично не припиняє, а такі договори підлягають переукладенню. Отже, припинення дії договорів оренди земельних паїв має місце тільки після їх переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або з підстав, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

Згідно із частиною 2 ст.95 ЗК України, ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

У листі від 12.05.2018 ОСОБА_2 висловив намір про припинення договірних відносин в односторонньому порядку та про відмову від переукладання договорів, що суперечить як умовам укладеного договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, так і діючому законодавству, зокрема, Закону України «Про оренду землі».

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про переукладення договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року є такими, що ґрунтуються на законі, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому, зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання переукладеним договору на тих самих умовах, що і раніше, передбачених договором оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012, суд не вважає доцільним наводити в судовому рішенні повний зміст договору, обмежившись лише зазначенням в якості предмету договору – земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:44:000:0002, площею 1,0298 га, та земельну ділянку, кадастровий номер 1422483900:47:000:0028, площею 5,74 га; розміру орендної плати – 4823,53 грн. Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати (в розрахунку на одну земельну ділянку), відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 8373,00 грн за земельну ділянку розміром 4,7102 га кадастровим номером 1422483900:44:000:0002, та 1830,00 грн за земельну ділянку розміром 1,0298 га, кадастровим номером 1422483900:47:000:0028; та строку дії договору – 20 років, який обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 29.03.2012.

Одночасно, суд не приймає до уваги доводи ОСОБА_2 про те, що положення п.2.3 Договорів оренди земельної частки (паю) від 22.03.2012, укладеного ним з ПрАТ «АПК-Інвест», передбачають лише право, а не обов`язок сторони на переукладення договору оренди, та відхиляє їх з огляду на таке.

Як зазначено в абз.2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі», після виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) договір оренди землі переукладається відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений, і може бути змінений лише за згодою сторін. Припинення дії договору оренди допускається лише у випадках, визначених цим Законом.

Із наведеної норми не вбачається, що переукладення договору оренди землі є правом, а не обов`язком. Вказана норма закону є імперативною щодо продовження дії договору оренди і передбачає згоду сторін, яка стосується лише зміни умов договору. Саме такої згоди дійшли орендар та орендодавець у договорі оренди від 22.03.2012.

Доводи відповідача щодо необхідності застосування принципу свободи договору та принципу непорушності права приватної власності суд також відхиляє з огляду на те, що під час укладення 22 березня 2012 року з позивачем договорів оренди земельної частки (паю) відповідач ОСОБА_2 визначився зі своїм волевиявленням, уклавши договір оренди строком на 20 років на зазначених в договорі умовах, зокрема і правових наслідків у випадку реалізації ним права на виділ земельної ділянки в натурі, а саме - переукладання договору оренди землі відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю) (п.2.3 договору).

Вирішуючи зустрічний позов про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання, суд прийшов до таких висновків.

Частиною 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 652 ЦК України, у разі зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або уклали б його на інших умовах (ч.1). Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний (ч.2). У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин, суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв`язку з виконанням цього договору.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем;набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці;припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором. Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст.32 вищевказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч.1). У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати на землях сільськогосподарського призначення за шість місяців, а на землях несільськогосподарського призначення - за рік, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов`язань (ч.2).

Таким чином, закон пов`язує можливість розірвання договору в судовому порядку у зв`язку із недосягненням згоди сторін щодо розірвання договору та істотністю обставин, що змінилися.

Проте, ОСОБА_2 суду не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що питання припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом його розірвання або зміни було предметом обговорення сторін за договором, як і доказів на підтвердження істотності змінених обставин.

Отже, у задоволенні зустрічної позовної заяви про припинення договору оренди земельної частки (паю) шляхом розірвання необхідно відмовити у повному обсязі.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 на п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року № 5, яким передбачено, що у разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) зобов`язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства з огляду на те, що Типовий договір не є актом вищої юридичної сили, що регулює правовідносини з оренди землі, а Законом України «Про оренду землі» не передбачено такої підстави для припинення або розірвання договору оренди земельної частки (паю) як виділ земельної частки (паю) в натурі на місцевості та отримання державного акту на землю.

Суд також не приймає до уваги посилання ОСОБА_2 про направлення ним ПрАТ «АПК-Інвест» листа про припинення договору оренди земельної частки (паю), з огляду на те, що припинення договору оренди земельної частки (паю), на переконання суду, можливе лише після його переукладення відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку з підстав, передбачених статтею 31 Закону України «Про оренду землі».

З копії даного листа вбачається, що ОСОБА_2 інформує ПрАТ «АПК-Інвест» про припинення укладеного з ним договору оренди, посилаючись на бажання розпоряджатися земельною ділянкою на власний розсуд, а саме обробляти її самостійно, що не є підставою для припинення договору оренди в розумінні ст.31 Закону України «Про оренду землі».

Суд також не враховує позицію, викладену у постанові Верховного суду у справі № 484/4135/18 від 14.08.2019, оскільки зазначена постанова не містить висновків щодо застосування частини 2 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі».

Повернення грошових коштів ОСОБА_2 , які були сплачені ПрАТ «АПК-Інвест» за використання земельної ділянки, свідчить про односторонню відмову ОСОБА_2 від договірних зобов`язань, що є порушенням вимог ст.ст. 525,526,629 ЦК України та принципу добросовісності, який закріплено в п.6 ст.3 ЦК України.

Суд також вважає необхідним застосувати доктрину «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується це на римській максимі – «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої – принцип добросовісності. У статті І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказано, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Отже, первісний позов необхідно задовольнити у повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України суд присуджує стягнути з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «АПК-Інвест» судовий збір у розмірі 1921 грн.

Керуючись ст.ст. 259, 263-265, 141 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов

Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» (ЄДРПОУ 34626750, адреса: 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена,1-а) до

ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ),

треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області (84200, Донецька область, м. Дружківка, вул. Дорошенко П.Я., Героя Радянського Союзу, буд.6, смт. Райське),

фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), -

«про переукладення договору» задовольнити.

Визнати переукладеним договір оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-Інвест» та ОСОБА_2 на договір оренди землі (кадастрові номери земельних ділянок 1422483900:44:000:0002 та 1422483900:47:000:0028, площею 4,7102 га та 1,0298 га відповідно) на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди земельної частки (паю), починаючи з дати державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельні ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 20.04.2018, зазначивши:

- в п.1.1 Договору предметом Договору земельні ділянки розміром 4,7102 га, з кадастровим номером 1422483900:44:000:0002, вартістю______, та розміром 1,0298 га, з кадастровим номером 1422483900:47:000:0028, вартістю______, загальною площею 5,74 га, які розміщені на території Миколайпільської селищної ради Костянтинівського району Донецької області, в тому числі за складом угідь: рілля 5,74 га, сіножатні -0,0000 га; пасовища – 0,0000 га;

- виклавши абз.1 п.2.2 Договору в такій редакції:

«За користування зазначеною в договорі земельною ділянкою Орендар сплачує Орендодавцю щороку орендну плату в розмірі 4823 (чотири тисячі вісімсот двадцять три) грн 53 коп. Починаючи з 01.01.2019 року розмір орендної плати, відповідно до умов чинного законодавства з урахуванням індексації орендної плати складає 8373 (вісім тисяч триста сімдесят три) грн 00 коп. за земельну ділянку розміром 4,7102 га, з кадастровим номером 1422483900:44:000:0002, та 1830 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн 00 коп. за земельну ділянку розміром 1,0298 га, з кадастровим номером1422483900:47:000:0028. Загальна орендна плата становить 10203,00 грн.»;

- виклавши абз.1 п.2.3 Договору в такій редакції:

«Договір укладено сторонами терміном на 20 років. Загальний строк оренди обчислюється з моменту реєстрації договору оренди земельної частки (паю) від 22 березня 2012 року, укладеного між орендарем та орендодавцем, а саме з 29.03.2012»;

- виклавши абз.6 п.2.3 Договору в такій редакції:

«Припинення дії Договору оренди допускається у випадках, визначених цим Договором та чинним законодавством України»;

- виключивши пп.4 абз.1 п.3.1 Договору;

- змінивши по всьому тексту Договору слова «земельна частка (пай)» у відповідних відмінках на «земельна ділянка» у відповідних відмінках.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп.

В задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест», треті особи – Костянтинівська районна державна адміністрація Донецької області, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , - «про припинення дії договору оренди земельної частки (паю) шляхом розірвання у зв`язку з неможливістю його виконання» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя: