Вирок № 8597810, 06.02.2010, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа 1- 23/ 2010 рік.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року смт.Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області в складі :

головуючого судді Щербина А.С.

при секретарі с/засідання Яровій С.І.

з участю прокурора Бречка В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Краснопілля кримінальну справу по обвинуваченню:

1.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня , не працює, військовозоьбов»язаний, не одружений, не судимий,

за ст. 185 ч.2 КК України.

2.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, не одружений, не працює, військовозобов»язаний, не судимий,

за ст. 185 ч.2 КК України.

В С Т А Н О В И В :

07.11.2009 року близько 9 години підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою, з метою крадіжки чужого майна прибули на автомобілі «Москвич» марки М-2125-1010», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, яким він керував за дорученням, на територію зернотоку ТОВ АФ «Псьол» в с.М.Рибиця Краснопільського району Сумської області , де з даху будівлі колишнього молочного блоку, зняли, за допомогою принесених з собою інструментів, та викрали 60 листів «восьмихвильового» шиферу, чим завдали ТОВ АФ «Псьол» матеріальну шкоду згідно висновку експертизи на суму 1080 грн.

Викрадений шифер підсудні розділили між собою та перевезли за місцем проживання, де 12.12.2009 року він був вилучений працівниками міліції.

Допитані в судовому засіданні підсудні винними себе у скоєному злочині визнали повністю і суду підтвердили кожен окремо:

Підсудний ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 07.11.2009 року о 8 годині він прийшов до свого знайомого підсудного ОСОБА_5 і в розмові запропонував йому вчинити крадіжку шифера з будівлі колишнього молочного блоку ТОВ АФ «Псьол» в с.М.Рибиця на що останній погодився. Цього ж дня на автомобілі «Москвич» під його керуванням , яким він керував за дорученням, приїхали до вищевказаного блоку, де залізши на дах, за допомогою принесених з собою знарядь зняли 60 листів шиферу та перевезли його автомобілем за місцем проживання. Собі він взяв 40 листів шиферу, а ОСОБА_5 20.

Підсудний ОСОБА_5 дав суду аналогічні свідчення що і підсудний ОСОБА_4 викладені вище і доповнив, що 12 грудня 2009 року викрадений шифер у них вилучено працівниками міліції та повернуто ТОВ АФ «Псьол», крадіжку здійснити йому запропонував підсудний ОСОБА_4.

Винність підсудних в скоєнні злочину також підтверджується іншими доказами дослідженими судом.

Так, обставини скоєння крадіжки підсудними підтверджуються протоколами огляду місця події, протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю підсудного ОСОБА_5, протоколами огляду предметів та транспортного засобу (а.с.11-12, 19, 22, 24-25,27,32-38,107-108).

Вартість викраденого шиферу підтверджується висновком товарознавчої експертизи (а.с.72).

Відшкодування матеріальних збитків заподіяних злочином підтверджується довідкою ТОВ АФ «Псьол» (а.с.16).

Аналізуючи докази по справі, суд приходить до висновку, що винність підсудних в скоєних злочинах доказана повністю.

Дії підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ст. 185 ч.2 КК України, так як вони вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчиненне за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні підсудним виду і міри покарання за скоєний злочин, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ними злочину , позитивні характеристики з місця проживання, зізнання у скоєному злочині та повернення викраденого власнику.

Те, що підсудні раніше не судимі, щиро розкаялися у вчиненому та активно сприяли розкриттю злочину, суд рахує як обставини, які пом'якшують їх відповідальність за скоєний злочин.

При наявності таких даних про особу підсудних, з урахуванням пом'якшуючих вину обставин , суд приходить до висновку, що підсудним можливо призначити покарання в порядку ст.69 КК України не передбачене ст. 185 ч.2 КК України у вигляді штрафу, з урахуванням ступеня участі підсудних у вчиненні злочину, зокрема : покарання підсудному ОСОБА_4 повинно бути більшим ніж підсудному ОСОБА_5, так як крадіжку було здійснено за його пропозицією.

Тому, керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

1. ОСОБА_4 визнати виним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, призначивши покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу у сумі 1500 грн., на користь держави.

2. ОСОБА_5 визнати виним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185КК України , призначивши покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в сумі 1400 грн., на користь держави.

Міру запобіжного заходу засудженим до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892, розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській облаті МФО 837013 в сумі 75,12 грн.

Речові докази по справі: шифер, який знаходиться на збереженні у ТОВ АФ «Псьол» залишити після вступу вироку в законну силу у розпорядженні власника, автомобіль «Москвич» марки М-2125-1010», державний номерний знак НОМЕР_1, після вступу вироку в законну силу, залишити в розпорядженні власника.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Краснопільський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя : А.С. Щербина