
Суддя Ізмайлов І. К.
Справа № 644/9198/15-ц
Провадження № 2/644/87/19
21.11.2019
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2019 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого – судді Ізмайлова І.К.
секретарів – Яковлевої М.М., Старікова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 644/9198/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
03 вересня 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулось з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В обґрунтування позову зазначили, що 27 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11323090000 відповідно до якого банк надав позичальнику 56000,00 доларів США шляхом зарахування коштів на рахунок відповідача, а відповідач зобов`язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 590,00 доларів США 27-го числа кожного місяця, але у будь якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 березня 2029 року під 11,4 % річних за користування кредитними коштами, а за користування у понад встановлений строк у подвійному розмірі. Також за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючи з 32 календарного дня.
27 березня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 11323090000/1 та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 11323090000/2, відповідно умов яких як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 прийняли на себе зобов`язання в тому ж об`ємі, що і позичальник відповідати за повне та своєчасне виконання зобов`язань перед кредитором.
Банк свої зобов`язання виконав, надавши кредитні кошти, а у відповідача ув`язку з невиконанням прийнятих на себе зобов`язань станом на 27.08.2015 р. виникла заборгованість за кредитним договором № 11323090000 від 27.03.2008 року у розмірі 52665,00 доларів США, що складається з: заборгованості: за кредитом, в тому числі простроченої у розмірі 902,58 долари США за строк з 27.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 48914,55 долари США; заборгованості за процентами, у тому числі простроченої заборгованості у розмірі 3277,23 долари США за строк з 27.01.2015 р. по 26.08.2015 р. – 3750,45 долари США; а також пені у розмірі 13069,24 грн., що складається: з пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 2801,84 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 10267,40 грн.
На підставі викладеного і просили стягнути з ОСОБА_1 солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11323090000 від 27.03.2008 року у розмірі 52665,00 доларів США та пеню у розмірі 13069,24 грн.
Позивача про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно, представник позивача подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності на підставі наявних доказів.
Відповідач ОСОБА_1 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував зазначивши у письмовій заяві, що на його думку заборгованість не виникла, оскільки у разі перерахування суми внесених ним платежів в гривні за курсом долара США на день отримання кредиту, то він виконав зобов`язання. Позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вважав необґрунтованим у зв`язку з припиненням поруки.
17 вересня 2015 року ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду відкрито провадження у справі.
25 грудня 2015 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зупинено провадження у справі до розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Харкова позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання окремих положень кредитного договору недійсними.
28 вересня 2016 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова відновлено провадження у справі до за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
11 липня 2017 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зупинено провадження у справі до розгляду Вищім спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення судів за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів та визнання окремих положень кредитного договору недійсними.
30 січня 2018 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова відновлено провадження у справі до за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
16 квітня 2018 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова зупинено провадження у справі до розгляду Орджонікідзевським районним судом м. Харкова позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про захист прав споживачів.
11 червня 2018 року постановою апеляційного суду Харківської області ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.04.2018 р. скасовано.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи, суд доходить наступних висновків:
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Згідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 27 березня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11323090000 відповідно до якого банк надав позичальнику 56000,00 доларів США шляхом зарахування коштів на рахунок відповідача, а відповідач зобов`язався щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтентних платежів у розмірі 590,00 доларів США 27-го числа кожного місяця, але у будь якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 березня 2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору).
За користування кредитними коштами відповідач ОСОБА_1 зобов`язався сплатити проценти у розмірі 11.4% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк - у подвійному розмірі. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, встановленому договором, (п. 1.3. кредитного договору).
Згідно з п. 8.1. кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та сплати процентів за кредит Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми гривневого еквіваленту суми простроченої заборгованості, розрахованої за кожен день прострочення платежу, починаючі з 32 календарного дня. (т. 1 а.с. 16-24)
27 березня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №11323090000/1. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_2 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед кредитором за кредитним договором№ 11323090000 від 27.03.2008 року.
Вказаним договором передбачено, що поручитель зобов`язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань по договору поруки. (т. 1 а.с. 25-26)
27 березня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №11323090000/2. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_3 прийняла на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його зобов`язань перед кредитором за кредитним договором№ 11323090000 від 27.03.2008 року.
Вказаним договором передбачено, що поручитель зобов`язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов`язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за використання кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. Причини невиконання позичальником своїх зобов`язань по кредитному договору ніяким чином не можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань по договору поруки. (т. 1 а.с. 27-28)
У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Однією з форм договору позики на підставі ст. 1054 ЦК України є кредитний договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором на підставі ч. 2 ст. 1054 ЦК України застосовуються ті ж правила, що і по договору позики.
ОСОБА_1 на виконання договору кредиту № №11323090000 від 27.03.2008 року зобов`язаний в установлені договором строки погасити заборгованість і проценти за користування кредитом передбачені як ст. 1048 ЦК України, так і умовами зазначеного договорів.
За розрахунками позивача станом на 27.08.2015 р. виникла заборгованість за кредитним договором № 11323090000 від 27.03.2008 року у розмірі 52665,00 доларів США, що складається з: заборгованості: за кредитом, в тому числі простроченої у розмірі 902,58 долари США за строк з 27.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 48914,55 долари США; заборгованості за процентами, у тому числі простроченої заборгованості у розмірі 3277,23 долари США за строк з 27.01.2015 р. по 26.08.2015 р. – 3750,45 долари США; а також пені у розмірі 13069,24 грн., що складається: з пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 28.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 2801,84 грн.; пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 28.02.2015 р. по 27.08.2015 р. – 10267,40 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст.611,ч.1 ст.612 ЦК України.
Виходячи з того, що ОСОБА_1 не виконав умови кредитного договору від 27 березня 2008 року, то суд доходить висновку про необхідність стягнення з нього суми заборгованості за кредитним договором № 1132090000 по кредиту та процентам у розмірі 52665,00 доларів США та пеню у розмірі 13069,24 грн.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).
У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
Припинення поруки пов`язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).
Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов`язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України.
За змістом ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.
Відповідно до кредитного договору повернення кредиту здійснюється щомісячними ануїтентними платежами у розмірі 590,00 доларів США 27-го числа кожного місяця, але у будь якому випадку повернути кредит у повному обсязі не пізніше 27 березня 2029 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту (п.п.1.1, 1.2. кредитного договору).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором кредиту, убачається, що ОСОБА_1 останній платіж здійснено 14.01.2015 року, у не повному обсязі – 0,04 долари США. (т. 1 а.с. 42-43)
31 липня 2015 року банк, скориставшись правом дострокового виконання боргових зобов`язань, звернувся до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з досудовими вимогами про виконання зобов`язань за кредитним договором, а саме: впродовж 31 календарних днів із дати отримання вимоги. (т. 1 а.с. 29-34)
Однак відповідачі кредитні кошти у строки, передбачені вимогою, не повернули.
02 вересня 2015 року (відповідно до поштового штампу) банк звернувся до суду із зазначеним позовом.
Отже з 27.01.2015 року, з часу настання обов`язку сплати чергового платежу за кредитними зобов`язаннями до 31.07.2015 року банк не вчиняв дій до спонукання поручителя виконати зобов`язання протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням. У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
З огляду на положення другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України можна зробити висновок про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами). У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більш ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
Строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.
Договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору (встановлено, що відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов`язань у повному обсязі.
Отже звернення 31 липня 2015 року з досудовою вимогою про виконання зобов`язань за кредитним договором до поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було здійснено після припинення поруки, оскільки з 27 січня 2015 року банк не звертався про погашення кожного чергового платежу, і строк виконання основного зобов`язання для поручителя, судячи з наданих позивачем доказів, настав 27 липня 2015 року, отже банк звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку з дня настання строку виконання основного зобов`язання, а тому порука згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України припинилася.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки порука за договорами № 1132090000/1 та № 1132090000/2 - припинилась.
Судові витрати суд вирішує в відповідності до ст. 141 ЦПК України та стягує з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 3654,00 грн. понесених витрат по сплаті судового збору при зверненні з позовом.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 82, 141, 229, 247 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
в и р і ш и в :
Позов Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 1132090000 від 27.03.2008 року по кредиту та процентам у розмірі 52665,00 доларів США (п`ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят п`ять доларів США) та пеню у розмірі 13069,24 грн. (тринадцять тисяч шістдесят дев`ять грн. 24 коп.)
В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 3654,00 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири грн. 00 коп.) понесених витрат по сплаті судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 розділу VІІІ перехідних положень ЦПК України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 28.11.2019 р..
Позивач: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - – 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 2/12, код ЄДРПОУ 09807750;
Відповідачі: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;
Суддя: І.К. Ізмайлов
Судове рішення № 85962894, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова) було прийнято 21.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 644/9198/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: