Ухвала суду № 85961060, 28.11.2019, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2030/19

Номер провадження 2/623/601/2019

УХВАЛА

іменем України

28 листопада 2019 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

при секретарі: Ноль С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/2030/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області,-

В С Т А Н О В И В:

В травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в якому просить суд стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області нанесену матеріальну шкоду у розмірі не отриманої пенсії у відповідності до ст. 37 ЗУ « Про державну службу», право на отримання якої у розмірі «80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року , з яких сплачено єдиний соціальний внесок» встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, за період з жовтня 2011 року по вересень 2017 року, внаслідок не внесення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок № 141 та № 142 від 10.01.2019 року всієї суми заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період( з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у сумі 67059,91 грн. та стягнути моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн.

Сторони в судове засідання не з`явились, через канцелярію суду надали письмові заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".

Відповідно до Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Предметом судового розгляду у цій справі є вимога про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області шкоди у сумі 67059,91 грн., завданої позивачеві внаслідок не внесення Виконавчимкомітетом Ізюмської міської ради Харківської області до довідок № 141 та № 142 від 10.01.2019 року всієї суми заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період ( з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що останньому завдало майнової шкоди у вигляді недоотриманої пенсії.

З огляду на вказане можна зробити висновок, що спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 757/70264/17-ц (провадження № 14-360цс18) та у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 686/23445/17 (провадження № 14-162 цс19), яка також стосується стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту.

Згідно з частиною статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Як убачається з позовної заяви, правовідносини, щодо яких виник спір, не носять цивільно-правовий характер, оскільки стосуються публічно-правових відносин, у зв`язку з чим спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З аналізу вказаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в даному випадку є передбачені законом підстави для закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Відповідно до ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам не підсудні справи у спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Вказана категорія справ відноситься до предметної юрисдикції окружних адміністративних судів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 255, 256, 260 ЦПК України, -

ухвалив:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області закрити.

З текстом ухвали можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 15 днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Д. Бєссонова