Рішення № 85957686, 28.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2442/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань № 18

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Донець В.Р.

за участю сторін:

представника позивача - Самус Є.С. (за ордером)

представника відповідача - Копиці С.М. (по довіреності)

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу, рішень, вимог та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 7 червня 2018 року №4070 фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.07.2018 року №0301981305, від 30.07.2018 року №0302401305, вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2018 року №Ф-0302411305, вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2018 року №Ф-100409-17, податкових повідомлень-рішень від 30.07.2018 року №0302201305, №0302361305, №0302231305, №0302021305, №0302601305, №0302331305, №0302371305, №0302211305, №0302251305, №0302291305.

За цією позовною заявою відкрито загальне позовне провадження у відповідності до ст. 12 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, а позивачу - відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання з`явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що вона припинила господарську діяльність, не веде її, але випадково дізналася про проведення щодо неї перевірки. При цьому, позивач не отримувала наказу про проведення перевірки, акту перевірки, податкових повідомлень-рішень, вимог, не повідомлення позивача про проведення перевірки є підставою для скасування оскаржуваного наказу та скасування рішень, прийнятих за результатами неправомірно проведеної перевірки. Щодо доказів направлення на адресу позивача наказу, акту перевірки та оскаржуваних рішень, вимог, вони не можуть вважатися належним доказом, оскільки позивач не відмовлявся від отримання пошти, не отримував її.

Представник відповідача в судове засідання з`явився. З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, оскільки ним виконані вимоги Податкового кодексу України, направлено на адресу реєстрації позивача запит на отримання документів, наказ про проведення перевірки, акт перевірки, рішення та вимоги, однак вони не вручені позивачу з підстав його відмови від отримання пошти, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, повернутими поштою на адресу податкового органу, а тому оскаржуваний наказ та рішення, прийняті за результатами проведеної перевірки є правомірними і не підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 до 10.05.2017 року була зареєстрована як фізична особа – підприємець та здійснювала оптову торгівлю овочами і фруктами, однак припинила свою діяльність за власним бажанням, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (аркуші справи 14-17).

Враховуючи припинення ФОП ОСОБА_1 та отримання податкової інформації від органів ДФС щодо розбіжностей між сумами отриманого позивачем доходу та сумами задекларованого доходу, ГУ ДФС в Одеській області направлено на адресу позивача запит про надання пояснень та копій документів №3438/П/15-32-13-05-09 від 11.07.2017 року, який не отриманий позивачем з підстав відмови від його одержання, про що зазначено в повідомленні про вручення поштового відправлення, повернутому на адресу податкового органу поштою (аркуші справи 121-122).

Враховуючи не отримання від позивача пояснень та документів, ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ про проведення перевірки позивача №4070 від 07.06.2018 року та виписано направлення на проведення перевірки, які направлені позивачу поштою рекомендованим листом 18.06.2018 року, однак повідомлення про вручення поштового відправлення повернулося до податкового органу з підстав відмови адресата від отримання листа (аркуші справи 123-125).

Оскільки податковим органом виконані вимоги Податкового кодексу України щодо сповіщення позивача про проведення перевірки, ним проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складений акт перевірки №1472/5-32-13-05/ НОМЕР_1 від 06.07.2018 року (аркуші справи 20-38), який направлений позивачу з повідомлення про вручення поштового відправлення, однак не був ним одержаний з підстав відмови від його одержання, про що поштою зазначено в повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу ГУ ДФС в Одеській області (аркуші справи 126-127).

Крім того, позивач відмовився від отримання прийнятих за результатами перевірки рішень, податкових повідомлень-рішень, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (аркуш справи 128).

Позивач вважає протиправним наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 від 7 червня 2018 року №4070, рішення, податкові повідомлення-рішення, вимоги, яки винесені за результатами такої перевірки, оскільки він не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, що виключало можливість її проведення, складання за її результатами акту, рішень, вимог, тощо.

Суд з такими твердженнями позивача не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.7 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 79.2, 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити, зокрема, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Згідно з положеннями ст. 86 Податкового кодексу України у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, який надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Акт документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 58, 59 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача стала інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та отримання податкової інформації щодо розбіжностей між сумою отриманого нею доходу та задекларованою сумою доходу.

В даному випадку, у податкового органу були підстави для проведення перевірки позивача, передбачені п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідач звернувся до позивача з запитом про надання пояснень та документів щодо отриманого ним доходу протягом 2015-2016 років.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом).

В даному випадку, позивач не виконав вимоги податкового законодавства та не надав на адресу податкового органу витребувані документи та пояснення.

Враховуючи зазначені обставини, ГУ ДФС в Одеській області винесений наказ про проведення перевірки позивача №4070 від 07.06.2018 року та виписано направлення на проведення перевірки.

Позивач стверджує, що не отримував наказ на проведення перевірки, не знав про її проведення, а тому наказ №4070 від 07.06.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню, а також підлягають скасуванню всі рішення, прийняті за наслідками перевірки позивача на підставі протиправного наказу.

Однак, суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки сам наказ винесений у відповідності до вимог законодавства, будь-яких обґрунтувань та доводів, які б свідчили про протиправність наказу позивач не наводить, направлення наказу на адресу платника податків є подальшою дією, яка може вплинути на правомірність або не правомірність проведення самої перевірки, однак не свідчить про протиправність наказу.

Крім того, відповідно до п. 42.2, 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається направлення на адресу позивача запиту про надання пояснень і документів, наказу і направлення на проведення перевірки, акту перевірки, рішень і податкових повідомлень-рішень прийнятих за результатами перевірки, вимог, однак за даними Укрпошти від отримання поштової кореспонденції позивач відмовлявся, тобто, податковим органом виконані вимоги Податкового кодексу України та вчинені дії у відповідності до ст. 42 цього Кодексу для належного вручення позивачу наказу, акту, тощо.

В даному випадку, у відповідності до ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються врученими адресату, тобто, позивач вважається повідомленим про проведення перевірки та йому вручений наказ про проведення перевірки, а тому у податкового органу були всі підстави для проведення перевірки позивача.

Суд не погоджується з доводами позивача щодо невірного оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпоштою, невірного заповнення довідок про причини повернення поштового відправлення, безпідставності записів про відмову позивача від отримання пошти, як на підставу скасування наказу та рішень, прийнятих за результатами перевірки, оскільки податковий орган вимоги податкового законодавства виконав, направив наказ, рішення, акт поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримав поштові повернення, а всі доводи стосуються протиправності дії працівників Укрпошти, які не є стороною у справі та предметом доказування в цій справі є дії податкового органу та правомірність або неправомірність його рішень.

Щодо тверджень позивача про порушення його прав на надання документів, участь під час проведення перевірки, суд звертає увагу, що участь позивача у проведенні перевірки не є обов`язковою, йому направлявся запит про надання документів, наказ на проведення перевірки та в разі наявності у позивача доказів, які свідчать про протиправність висновків акту перевірки, він може звернутися до суду з вимогами про скасування рішень податкового органу про нарахування податкових зобов`язань з інших підстав ніж заявлені в цій справі з процедурних питань проведення перевірки.

В межах тих доводів, які заявлені позивачем, суд не вбачає протиправності наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 7 червня 2018 року №4070, оскаржуваних рішень, вимог, податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління ДФС в Одеській області про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 07 червня 2018 року №4070 фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 30.07.2018 року №0301981305, від 30.07.2018 року №0302401305, вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 30.07.2018 року №Ф-0302411305, вимоги Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 22.08.2018 року №Ф-100409-17, податкових повідомлень-рішень від 30.07.2018 року №0302201305, №0302361305, №0302231305, №0302021305, №0302601305, №0302331305, №0302371305, №0302211305, №0302251305, №0302291305– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28.11.2019 року.

Суддя Л.І. Свида

.