Рішення № 85957279, 22.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/9291/13-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лізогуб В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Алексеєнка А.А.,

представника відповідача Мельніченко Л.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, треті особи: Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, Перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., Начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України про скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, треті особи профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., де просив:

-визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 13-ВК/13д від 04 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 14-ВК/13д від 04 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 15-ВК/13д від 04 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у вигляді догани;

-визнати протиправним та скасувати наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 64-ВК/13п від 04 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області;

-поновити ОСОБА_2 на попередній посаді начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області;

-стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 04.02.2010;

-стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_2 зазначав, що оскаржувані накази, згідно яких до нього застосовано дисциплінарні стягнення у виді доган та звільнення, є незаконними, оскільки прийняті з порушенням вимог законодавства про працю. Зокрема, відповідно до статті 149 Кодексу законів про працю відповідач не зажадав від позивача письмового пояснення, не повідомив про оголошення догани під розписку, не погодив звільнення з органом профспілки. Так, перед звільненням з 05.10.2009 до 04.02.2010 позивач перебував на лікуванні. 04.02.2010, прибувши на роботу, позивач виявив, що з його автомобіля зник ноутбук, який є матеріальною цінністю Головної державної інспекції на автомобільному транспорті. З метою встановлення пропажі позивач негайно звернувся до органів внутрішніх справ. Позивач зазначає, що для відтворення місця події, написання заяви та надання пояснення він змушений був бути відсутній на робочому місці до кінця робочого дня. 05.02.2010 позивач звернувся із заявою до начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті з приводу пропажі ноутбука та відсутності на робочому місці з 12 год. 20 хв. до 17 год. 50 хв. 04.02.2010. Позивач вказує, що йому не було відомо як про проведення 04.02.2010 позапланової перевірки діяльності територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівської області, так і про підстави, з яких проводилась перевірка. Про наказ № 64-ВК/13п від 04.02.2010 про звільнення позивача, з його слів, дізнався через деякий час, з наказом ознайомлений не був. Вказаний наказ позивач отримав поштою. Також йому не було відомо про акт позапланової перевірки від 04.02.2010 та накази Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 04.02.2010 № 13-ВК/13д, від 04.02.2010 року № 14 ВК/13д та від 04.02.2010 № 15ВК/13д про оголошені догани. З вказаними документами позивач не був ознайомлений, а дізнався про них з наказу про звільнення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року скасовано, позов ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано оспорювані накази, поновлено позивача на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2011 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 липня 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року, залишеною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року без змін, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв`язку, треті особи - Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2013 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2011 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду, занесеною в журнал судового засідання від 28 лютого 2014 року, замінено відповідача Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв`язку України на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, у зв`язку із припиненням першого.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року, залишеною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 лютого 2015 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року залишеною ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Постановою Верховного суду від 05.08.2019 року у справі №813/9291/13-а задоволено частково касаційну скаргу ОСОБА_2 . Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, треті особи - Профспілка працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, перший заступник начальника Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Балін В.А., начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Дума І.М., Державне казначейство України про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 13-ВК/13д від 04 лютого 2010 року, № 14-ВК/13д від 04 лютого 2010 року, № 15-ВК/13д від 04 лютого 2010 року про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарних стягнень у вигляді доган. Визнано протиправним та скасовано наказ Головної державної інспекції на автомобільному транспорті № 64-ВК/13п від 04 лютого 2010 року про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області з 04 лютого 2010 року. Адміністративну справу №813/9291/13-а в частині позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 10.09.2019 року справу прийнято до розгляду та призначено підготовче засідання на 26.09.2019 року.

26.09.2019 року підготовче засідання відкладено на 24.10.2019 року.

24.10.2019 року протокольною ухвалою суду замінено відповідача у справі з Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті на Державну службу України з безпеки на транспорті .

Ухвалою від 24.10.2019 клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Судові засідання адміністративної справи №813/9291/13-а проводились у режимі відеоконференції.

15.11.2019 відкладено судове засідання на 22.11.2019 року.

22.11.2019 року протокольною ухвалою суду замінено по батькові позивача з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задоволити. Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, представник позивача повідомив, що ним подано заяву про зміну предмету позовних вимог від 07.02.2014 року, в якій вимог про стягнення моральної шкоди не заявлено і така не підлягає розгляду.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що Державною службою України з безпеки на транспорті жодних прав позивача не порушено, а відтак вона не є належним органом щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Треті особи у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Треті особи не направили пояснення по суті позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, представника позивача та представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для справи суд виходив з наступного.

Постановою Верховного суду від 05.08.2019 року у справі №813/9291/13-а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Наведене відповідає правовій практиці Верховного Суду України, зокрема, викладеної в постановах від 21 січня 2012 року № 6-87цс11 та від 14 січня 2014 року № 21-395а13.

Відповідно до наказу від 04.02.2010 року №64-ВК/13п, позивача було звільнено з посади начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Львівській області з 04.10.2010 року. Середня заробітна плата повинна обчислюватися з виплат, отриманих ним за попередні два місяці роботи, а саме: за січень 2010 – грудень 2009 року. Проте, ОСОБА_2 не відпрацював жодного робочого дня у цей період (період тимчасової непрацездатності), тому вони виключаються з розрахункового періоду і беруться ще два попередні місяці роботи: листопад - жовтень 2009.

Згідно довідки Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв`язку України №212 від 05.11 2010 року заробітна плата позивача за листопад - жовтень 2009, а саме відпрацьовані два робочих дні становить 559, 84 грн., середньоденна заробітна плата складає 559,84:5 = 279,92 грн. (Т.3, а.с.112).

Отже, з Державної служби України з безпеки на транспорті слід стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.02.2010 року по 22.11.2019 року в сумі 686643,76 грн. (2453 х 279,92).

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У спірних правовідносин відповідач діяв не у спосіб, передбачений законом.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевказане, позов слід задовольнити повністю. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 686643,76 грн.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір з сторін не належить стягувати.

Керуючись ст.ст.14, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 686643,76 грн.

Судові витрати стягнення не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.11.2019.

Суддя Крутько О.В.