Ухвала суду № 85956769, 08.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

08 листопада 2019 року Справа № 280/426/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень, - відповідачем, на виконання рішення суду у справі

за позовом ОСОБА_1

до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 280/426/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018. Зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 14.12.2010 по справі № 2а-6999/10 за період з 05.05.2010 по день фактичної виплати пенсії, а саме по 27.12.2018.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 в адміністративній справі №280/426/19 - повернуто заявнику.

08.07.2019 зазначене рішення набрало законної сили.

24.09.2019 судом за заявою позивача видано виконавчий лист по даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 07.10.2019 замінено боржника у виконавчому листі Запорізького окружного адміністративного суду, виданому 24.09.2019 по справі 280/426/19, а саме - Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-б, м. Запоріжжя, 69057, код ЄДРПОУ 20490012).

29 жовтня 2019 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень, - відповідачем, на виконання рішення суду у справі №280/426/19. У вказаній заяві представник ОСОБА_1 просить суд розглядати заяву у судовому засіданні за участю представників сторін у справі.

В обґрунтування поданої заяви, представник позивача вказує що відповідач відмовляючи провести виплату згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 по справі № 280/426/19 неправомірно застосовує та посилається на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (зі змінами, внесеними 21.08.2019 року), чим порушує законні права позивача на отримання нарахованих сум.

Ухвалою суду від 30.10.2019 призначено заяву представника ОСОБА_1 до розгляду на 06 листопада 2019 року.

У судове засідання представник заявника (позивача) не прибув, клопотанням від 06.11.2019 вх. № 46361 просить суд розглядати заяву у порядку письмового провадження, на задоволенні заяви наполягає.

Представник відповідача у судове засідання 06.11.2019 також не прибув, будь-яких заяв, клопотань чи відзиву на заяву до суду не надав.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до частини четвертої статті. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

За правилами статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями статті 370 КАС України, згідно якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Також, Конституційний Суд України, розглядаючи справу №1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Також у справах "Сук проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

Судом встановлено, що на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №280/426/19 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.06.2010, розмір компенсації за період з 01.06.2010 по 30.11.2018 склав 91999,53 грн., про що свідчить розрахунок суми компенсації, наданий позивачу відповідачем разом з листом від 14.08.2019 № 43/У-1. Крім того, у вказаному листі ГУ ПФУ в Запорізькій області повідомляє, що питання виплати коштів буде розглянуто в порядку черговості та відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018.

Тобто, виплата коштів, нарахованих на виконання рішення суду від 28.02.2019 ОСОБА_1 не здійснена з посиланням на положення Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» від 22.08.2018.

Так, 22 серпня 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду; установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою; внесено до бюджету Пенсійного фонду України на 2018 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 8, зміни, що додаються.

Відповідно до пункту 1 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 (далі – Порядок №649), цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно із пунктом 3 Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку №649, для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з пунктом 6 Порядку №649, перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія).

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 788 було внесено зміни до Порядку № 649 та розширено дію вказаного порядку не лише на пенсійні виплати, а й на інші нараховані за рішеннями суду суми:

«1) пункт 2 постанови після слів «нарахування (перерахунку) пенсійних» доповнити словами «та інших пов`язаних з ними»

2) в абзаці четвертому пункту 2 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого зазначеною постановою, слова «нараховано пенсію, шо фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою» замінити словами «нараховано пенсію або щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (надбавки, підвищення, компенсацію втрати частини доходу, грошову допомогу), що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету та залишаються невиплаченими»».

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Відповідачем, на підтвердження вчинення дій згідно Порядку №649 відповідних доказів не надано, у тому числі не надано рішення Комісії про наявність підстав для виплати суми, зазначеної у розрахунку.

Крім того, відповідачем не надано доказів звернення до розпорядника коштів вищого рівня, яким є Пенсійний фонд України за одержанням коштів з метою виконання судового рішення від 28.02.2019 у справі № 280/426/19.

Таким чином, відповідачем не доведено та наданими доказами не підтверджено виконання судового рішення від 28.02.2019 у справі № 280/426/19, вжиття відповідачем належних заходів задля його виконання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідач, виконуючи рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі № 280/426/19, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права позивача на соціальний захист.

Питання визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду врегульоване ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Частинами 1-3 ст. 249 КАС України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника позивача та необхідність її задоволення.

Керуючись ст. ст. 249, 256, 294, 295, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, вчинених суб`єктом владних повноважень, - відповідачем, на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неналежного виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.02.2019 у справі №280/426/19 в частині виплати нарахованих коштів

Копію окремої ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Запорізькій області місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та вжиті заходи.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана 08.11.2019

Суддя Л.Я. Максименко