Ухвала суду № 85956394, 28.11.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у роз`ясненні судового рішення

28 листопада 2019 р. Справа №200/1167/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі №200/1167/19-а,-

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної службі у Донецькій області (надалі - відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області), про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі ЄСВ) від 08.11.2018 №Ф-102749-43 та зобов`язання ГУ ДФС у Донецькій області зняти з обліку ОСОБА_1 як платника єдиного внеску.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 08 листопада 2018 року №Ф-102749-43, на загальну суму 10 187,54 грн.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №200/1167/19-а повернуто апелянту.

Рішення суду набрало законної сили 10.06.2019.

21.11.2019 до Донецького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про роз`яснення рішення від 14.03.2019 у справі №200/1167/19-а, у якій заявник просить:

- роз`яснити та підтвердити, що в суму 10 187,54 грн. входить сума 4 454,12 грн. тобто предмет спору по двом вимогам один і той же.

Обґрунтовуючи вищевказану заяву, заявник зазначив, що у лютому 2019 році отримав поштою лист від Головного управління ДФС у Донецькій області про помилковість нарахування єдиного внеску у сумі 10 187.54 грн. та як наслідок зменшення ГУ ДФС у Донецькій області суми єдиного внеску з 10 187,54 грн. до 4 454, 12 грн.

Тобто спірну вимогу № 102749-43 від 08.11.2019 року не скасовано фіскальним органом, а лише надано вищевказаний лист, що є підставою для продовження оскаржувати вимогу у судовому порядку, у подальшому фіскальна служба запросила його до офісу Дружківського управління ДФС у Донецькій області, де була вручена друга вимога № 102749-43 від 05.02.2019 року (однаковий номер двох вимог) на суму 4454,12 грн. тобто залишилося нарахування лише за період коли він знаходився у фіскальному органі на обліку вересень 2017 року - лютий 2018 року ( 6 місяців).

У зв`язку з тим, що перша вимога вже розглядалася у судовому порядку, коли була вручена друга вимога, то заявник вважаючи, що фактично предмет спору один і той же хоча зменшений з 10 187,54 грн. до 4 454,12 грн., а також те, що перша вимога не була скасована, як незаконна фіскальним органом, мала однаковий номер, то він вирішив продовжувати розгляд справи по суті. Змінити вимогу на нову вимогу не міг тому, що у даному разі залишилася б без розгляду перша вимога і фіскальний орган міг би заявити, що позивач не оспорював у судовому порядку суму 10 187.54грн. приєднати теж не міг, оскільки вимога на іншу суму.

Суд, розглянувши заяву позивача про роз`яснення судового рішення, вважає, що вона не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового рішення є його неясність, невизначеність.

Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення, шляхом доповнення та розширення його предмету.

Відтак, важливо розуміти, що процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ураховуючи вищевикладене а також те, що судом у повному обсязі розглянуто та задоволено позовні вимоги, які перед ним ставив позивач, а резолютивна частина рішення не передбачає незрозумілості при виконанні цього рішення, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви та відсутність підстав для її задоволення, оскільки обґрунтування заяви фактично виходить за межі предмету позову, що був розглянутий судом та передбачає доповнення судом рішення, шляхом надання правової оцінки вимозі Головного управління ДФС у Донецькій області № Ф-102749-43 від 05.02.2019, яка не була предметом розгляду в межах даної справи та у свою чергу, не відповідає меті і завданню роз`яснення судового рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 254 КАС України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.

Керуючись статтями 241, 248, 254, 294 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення суду у справі №200/1167/19-а - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя І.В. Буряк