Рішення № 8595610, 04.03.2010, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 2-641/2010р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2010 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Кіндяка І.С.

за участю секретаря Ладур О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Полтавського ГРУ «ПриватБанк» про захист прав споживачів, визнання незаконним підвищення процентної ставки та умов договору, –

в с т а н о в и в :

20 серпня 2009 року позивач звернувся до Полтавського районного суду Полтавської області з позовною заявою про захист прав споживачів, визнання незаконним підвищення процентної ставки та умов договору, посилаючись при цьому на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» порушив його права як споживача, а саме незаконно в односторонньому порядку двічі підвищував процентну ставку по кредитному договору.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні, що викладені в позовній заяві, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, просила відмовити в задоволенні позову як безпідставному.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступне, що 20 червня 2007 р. між позивачем філією «Полтавське головне регіональне управління ЗАТ КБ «Приватбанк»» було укладено Кредитний договір № PLSHGK00000007 про надання кредиту на купівлю житлового будинку для власних потреб, за яким термін користування коштами в сумі 185 450,00 грн. діє до 19 червня 2037 р. включно, згідно з пп.7.1 якого, розмір відсоткової ставки складає 14,04 % річних.

На виконання зазначеного договору був укладений договір іпотеки від 20 червня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_1 - «Іпотекодавець» надав в іпотеку нерухоме майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами (який знаходиться за адресою Полтавська обл., Полтавський район, с Ваці, вул. Миру, буд. 1-А), в забезпечення виконання зобов'язання Іпотекодавця перед Іпотекодержателем - Приватбанком.

На час розгляду справи в суді, відповідачем не надано доказів по затримки оплати кредитного договору ОСОБА_1, тобто затримок немає, але відповідач в односторонньому порядку, з невідомо причин почав піднімати облікову процентну ставку за кредитним договором № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р.

Листом від 29.09.2008 р. отриманим позивачем «16» жовтня 2008 року за адресою зазначеною у договорах як адресою місця його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідач повідомив ОСОБА_1 про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за зазначеним кредитним договором № PLSHGK00000007 до 16.08 %, мотивуючи це значним подорожчанням грошових ресурсів на світовому ринку та українському фінансових ринках та підвищенням рівня облікової ставки НБУ з 8.5 до 12 відсотків.

Суд бере до уваги, що представником відповідача не надано доказів, щодо отримання позивачем листа про підвищення ставки по кредитному договору.

В лютому 2009 року позивачем при черговому платежі за кредитним договором, було повідомлено в усній формі про те, що відсоткова ставка складає 27,58%, при чому не зазначили в зв'язку з чим відбулося дане підняття відсоткової ставки.

Позивач письмового повідомлення з мотивуванням підняття відсоткової ставка не отримав і докази про отримання зазначеного листа не надані.

У своїх запереченнях проти позову відповідач посилається на те, що відповідно до п.2.3.1 укладеного з позивачем договору № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір відсоткової ставки за користування Кредитом у випадку: - при зміні кон’юнктури ринку грошового ресурсі в Україні, а саме: зміна курсу долара США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення даного Договору; зміні облікової ставки НБУ; зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або середньозваженої ставки по кредитах банків у відповідній валюті (по статистиці НБУ).

З огляду на вищезазначений пункт договору, на зміну розміру відсоткової ставки кредиту можуть впливати декілька чинників. При настанні одного із них (або декількох одразу) банк має право змінити ставку.

В даному випадку мали місце дві обставини для зміни відсоткової ставки, а саме з 30.04.2008 року змінилася облікова ставка НБУ та змінився курс долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору – право на її підвищення залишається за банком. В даному випадку мали місце декілька обставин для зміни відсоткової ставки, а саме: з 30.04.2008 р. змінилася облікова ставка НБУ, що підтверджується Постановою Правління Національного банку України № 107 від 21.04.2008 р. "Про регулювання грошово-кредитного ринку".

Згідно з цією постановою облікова ставка з 30.04.2008 р. встановлюється в розмірі 12% річних. Отже, внаслідок зміни облікової ставки Національного банку України, у банка виникло право збільшити відсоткову ставку по кредиту. Приймаючи до уваги, що з 30.04.2008 р. банком не було змінено процентну ставку. Друга обставина, це зміна курсу долара США до гривні у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання Договору - право на її підвищення залишається за банком.

Пунктом 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10.05.2005 № 168 (далі - Правила) встановлено, що банки мають право ініціювати зміну процентної ставки за кредитом лише в разі настання події, не залежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

При цьому зміна процентної ставки за кредитом відбулася не в наслідок волевиявлення однієї із сторін, а через збільшення облікової ставки НБУ та зміна курсу долара США до гривні.

Отже ініціювання ПриватБанком підвищення процентних ставок за кредитами відбулося у відповідності до вимог ст. 11 Закону України „Про захист прав споживачів" та Правил, а саме у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитор письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Що саме і було зроблено з боку ПриватБанку.

Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного та банківського законодавства та Правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 55 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розміри процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом. По закону, який діяв на момент укладення договору, дозволялося в односторонньому порядку змінювати умови договору, якщо це було передбачено умовами самого договору (ст. 651 ЦК України).

Відповідно до ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність" комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Відповідно до ст. 58 Конституції України та ч. 2 ст. 5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Цивільна відповідальність -майнова відповідальність громадян чи організацій, що виникає в разі неправомірних дій, невиконання договірних зобов'язань, заподіяння особистої чи майнової шкоди.

Разом з тим Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" від 12 грудня 2008 року № 661-VI (надалі - Закон 661-VI) регулює питання не відповідальності осіб, а правовідносини, пов'язані з платою за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності, тому Закон 661-VI, в частині внесення змін до ЦК Україну (ст. 1056-1) не може регулювати відносини, які виникли до моменту набрання чинності цим законом.

Оскільки право банку збільшити процентну ставку шляхом надсилання відповідного повідомлення було реалізовано до набрання чинності Закону України №661-VI від 12.12.2008р. банк діяв відповідно до умов укладеного з Позивачем договору та в рамках чинного законодавства України.

Враховуючи, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку» № 661-VI від 12 грудня 2008 року внесено зміни до Цивільного кодексу України, а саме доповнено кодекс статтею 1056-1 такого змісту:

1. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

2. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

3. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Тобто, умова пункту 2.3.1 Кредитного Договору № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. про збільшення розміру процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Всупереч ст. 1056-1 ЦК України, ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів", Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту Приватбанк змінив відсоткову ставку.

Також відповідно до п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною. А тому зміна відсоткової ставки банком неправомірна та недійсна.

Згідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно до ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: надання продавцю (виконавцю, виробнику) права розірвати договір із споживачем на власний розсуд, якщо споживачеві таке право не надається.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про захист прав споживачів", крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені, виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Стаття 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 N 2121-III передбачає право комерційних банків самостійно визначати процентні ставки як складової частини кредитної політики банку, а не підстави для її зміни в укладеному кредитному договорі. Банки самостійно визначають процентні ставки для надання послуг клієнтам, проте, зазначена в договорі процентна ставка може бути змінена на підставах, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 217 ЦК недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Тому Кредитний договір № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. в решті умов повинен зберегти свою чинність і виконуватись сторонами належним чином.

17.07.2009 року Закрите акціонерне товариство «ПриватБанк» у зв’язку з приведенням установчих документів банку у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», змінило назву на Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк», залишивши за собою права та обов’язки за укладеними договорами, а тому є належним відповідачем по справі.

Суд вважає, що за даних обставин позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та такими, що підлягають до задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10-14, 60, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК, ст.ст. 3, 15, 16, 151, 152, 203, 215 – 217, 1056-1 ЦК; ст.ст. 21 і 22 Закону України «Про захист прав споживачів»; суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 – задовольнити в повному обсязі.

Визнати незаконним збільшення відповідачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Полтавського ГРУ «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. відповідно до листа від 29.09.2008 р. з 14,04% - 16,08%.

Визнати незаконним збільшення відповідачем, Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» в особі Полтавського ГРУ «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом за Кредитним договором № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. з 16,08%-27,58%.

Визнати недійсним пункт 2.3.1 Кредитного Договору № PLSHGK00000007 від 20 червня 2007 р. як такий, що суперечить законодавству України, а саме ч.3 ст.1056-1 ЦК України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі Полтавського ГРУ «ПриватБанк» на користь держави 8.50 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: