Ухвала суду № 85952637, 28.11.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2019 Справа №607/4710/14-ц

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливка Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю., розглянувши цивільну справу за поданням державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Любого А.В. про примусове проникнення до житла боржника, –

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі Тернопільський міський ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області) Любий А.В. звернувся до суду із поданням, погодженим начальником Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області Банахом Володимиром Дмитрович, про примусове проникнення до житла боржника – ОСОБА_1 , а саме: у квартиру АДРЕСА_1 . В обґрунтування вимог посилається на те, що на виконанні у виконавчій службі знаходяться зведене виконавче провадження № 60678488 про стягнення з ОСОБА_1 коштів в користь держави та юридичних осіб коштів на загальну суму 2 199 439,32 грн. В процесі проведення виконавчих дій виникла необхідність у наданні дозволу на проникнення до житла ОСОБА_1 , оскільки добровільно такого дозволу він не надає.

В судове засідання державний виконавець Тернопільського міського ВДВС ГТУЮ в Тернопільській області Любий А.В. не з`явився.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини справи.

На виконанні у Тернопільському міського ВДВС ГТУЮ перебуває зведене виконавче провадження № 60678488 з примусового виконання:

постанови № 247450, виданої 26 грудня 2017 року УПП в Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу 850 грн. на користь держави;

постанови № 909580 від 11 лютого 2019 pоку, виданої УПП в Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_1 штрафу 1020 грн. на користь держави;

*постанови № 40808451 від 18 березня 2019 року, що видана ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 321,90 грн.;

*постанови № 40808451 від 18 березня 2019 року, що видана ТМВ ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, про стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 183 грн.;

*постанови № 607/201/18 від 17 січня 2018 pоку, що видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 10 200 грн. на користь держави;

*постанови № 607/201/18 від 17 січня 2018 року, що видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 352,40 грн.;

*виконавчий напис № 2165 від 10 квітня 2018 pоку, що видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Приват Банк» за кредитним договором № TEAWGK00520012 від 10 березня 2006 року у сумі 1 931 407,43 грн.;

*постанови № 0011/40300/16 від 25 березня 2016 pоку, що видала Тернопільська митниця ДФС, про стягнення штрафу у розмірі 8 500 грн. на користь держави;

*виконавчий лист № 607/4710/14-ц від 29 серпня 2014 pоку, що видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «РодовідБанк» заборгованість у розмірі 30 905,38 грн.;

*виконавчий лист № 2-9246/2011 від 16 березня 2012 pоку, що видав Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 215 699,21 грн.

Як убачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта № 131492947 від 19 липня 2018 року, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Василевич О.О.

Також, в процесі вчинення виконавчих дії, державним виконавцем здійснено ряд запитів до реєструючи органів з яких встановлено, що ОСОБА_1 жодних доходів не отримує.

27 січня 2013 року державним виконавцем, з участю понятих та представника ПАТ КБ «ПриватБанк», було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого це нерухоме мано було арештовано, описано, опломбовано та передано на відповідальне зберігання представнику ПАТ КБ «ПриватБанк», про що свідчить відповідний акт державного виконавця.

Також вихід за вказаною адресою державним виконавцем було здійснено і у листопаді 2013 року. Двері помешкання відчинив ОСОБА_1 , однак всередину не впустив. Про вказане свідчить акт державного виконавця.

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, суд керується наступними нормами права та прийшов до таких висновків.

Згідно частини 4 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі Закон № 1404-VIII), вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Пунктом 12 ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Очевидним є той факт, що подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника – фізичної буде обґрунтованим, а такі заходи виправданими, лише у випадку, якщо боржник не надає, або ухиляється від надання доступу до такого об`єкта добровільно.

Отже, ця обставина входить до предмету доказуванню при розгляді таких подань, та її з`ясування має істотне значення.

Відповідно до статті 439 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

З документів, котрі могли б підтвердити факти ухилення ОСОБА_1 від надання доступу до належної йому кватири, державний виконавець надав ряд актів.

Два із них датовані 2013 роком, тобто, описані у них обставини мали місце більше ніж шість років назад, що ставить під сумнів їх актуальність.

Решта актів складені без участі понятих, що підриває довіру до них, а тому суд вважає їх неналежними та недостовірними доказами.

Інших документів, якими б підтверджувались зазначені факти державний виконавець не надав.

За даних обставин суд приходить до переконання про недоведеність факту ухилення ОСОБА_1 від надання доступу до належної йому кватири.

Це, в свою чергу, свідчить про передчасність вимоги щодо примусового проникнення до володіння ОСОБА_1 та безпідставність даного подання, що і є підставою для відмови у його задоволенні.

Керуючись статтями 439 , 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Любого А.В. про примусове проникнення до житла боржника – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, на підставі частини 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її повного складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на дану ухвалу подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 листопада 2019 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка