
Справа № 456/3252/18
Провадження № 2/456/300/2019
РІШЕННЯ
іменем України
15 листопада 2019 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бучківської В. Л. ,
при секретарі Березіній Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати договір купівлі – продажу бензину АВІ МUSTANG А 95 на суму 1395, 76 грн., укладений 01 червня 2018 року між продавцем ТзОВ «ВогРитейл» та покупцем недійсним, та стягнути з ТзОВ «Вог Ритейл» завдані збитки в сумі 17720, 66 грн., моральну шкоду в сумі 10000, 00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що він є власником автомобіля марки NISSAN модель Х Trail 2.0, тип легковий універсал-В, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1995, тип пального – дизельне паливо, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рік випуску 2012, дата реєстрації 26.06.2012. 01.06.2018 близько 14:00 год. він заїхав на АЗС ТОВ «ВогРитейл», що розташована по вул. Заводській АДРЕСА_1 37 в с. Дуліби Стрийського району Львівської області та попросив працівника АЗС заправити його автомобіль дизельним паливом. Очевидцем вказаних обставин є ОСОБА_2 . Факт повної заправки його автомобіля бензином стверджується чеком №225412 на суму 1 395, 76 грн. від 01.06.2019. Однак, в цей час він не звернув уваги на те, що в чеку було зазначено бензин АВІ MustangA95, а не дизпаливо, оскільки на кришці паливного баку його автомобіля розміщений заводський напис «Diezel». Проїхавши 30 км, керований ним автомобіль зупинився, оскільки перестав працювати двигун. Він негайно зателефонував на гарячу лінію відповідача і повідомив про вищезазначений факт. Працівник гарячої лінії порекомендував йому звернутись на СТО, для усунення несправностей двигуна. Він викликав автомобіль для буксировки його автомобіля на СТО. По дорозі, він заїхав на АЗС ТОВ «Вог Ритейл», де зустрівся з начальником ОСОБА_3 . Вони разом поїхали на СТО «Вектор», що розташована в АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 Стрийського АДРЕСА_4 . На СТО «Вектор», у присутності ОСОБА_3 було злито з його автомобіля паливо (бензин), почищено паливну систему, замінено паливний фільтр, що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів №№50-54 від 01.06.2018 на загальну суму 1 550, 00 грн. Після проведених робіт його автомобіль залишився технічно несправним. ОСОБА_3 сказав, що його несправний автомобіль необхідно доставити евакуатором на спеціалізовану СТО Nissan ТОВ «Галавтосвіт» по вул. Городоцькій, 306 у м. Львові, що було зроблено 05.06.2018. 09.06.2018 на зазначеній СТО ТОВ «Галавтосвіт» було проведено роботи, згідно з нарядом-замовленням №GAS0105307 на суму 5 113, 90 грн.; 26.06.2018, згідно з нарядом-замовленням №GAS0105385 було виконано роботи на суму 7 061, 00 грн., а загальна сума витрат на ремонт автомобіля складає 17 720, 66 грн. Таким чином, внаслідок помилки заправника АЗС під час заправки його автомобіля NISSAN модель Х Trail 2.0, йому завдано шкоди на суму 17 720, 66 грн., що і стало підставою для подачі до суду позову про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , будучи допитаним як свідок на підставі ст. 92 ЦПК України, пояснив, що 01.06.2018 він заїхав на заправку АЗС ТОВ «ВогРитейл», що розташована по АДРЕСА_4 , де заправив автомобіль. Він під`їхав до дизельної колонки, а помічник оператора запитав його «Дизельне паливо?», на що він відповів «Так». Він зайшов на заправку, там була велика черга. Простоявши у черзі близько 10 хв., він отримав чек, автомобіль заправили, а тому він сів у машину та поїхав. Проїхавши близько 30 км, двигун почав погано працювати та згодом автомобіль заглох. Він подивився на чек і побачив, що автомобіль заправили бензином. Він подзвонив на гарячу лінію АЗС, де йому сказали, що автомобіль слід відвезти на техстанцію. Він викликав буксировочний автомобіль, яким його машину було відбуксировано на станцію. По дорозі, він заїхав на АЗС ТОВ «Вог Ритейл», що розташована по АДРЕСА_5 Дуліби АДРЕСА_4 та пояснив начальнику ситуацію, що склалась. На станції, в присутності начальника АЗС, злили паливо, поміняли фільтр та запустивши двигун, автомобіль і надалі працював погано. Начальник АЗС погодився відремонтувати його автомобіль, а тому 05.06.2018 його доставили на СТО Nissan ТОВ «Галавтосвіт», що у м. Львові. 09.06.2019, після проведення ремонтних робіт, його автомобіль залишився технічно несправним. АЗС ТОВ «ВогРитейл» відмовилось відшкодувати витрати, понесені ним на ремонт автомобіля, погодились тільки повернути кошти за паливо. На ремонт автомобіля він витратив 17 720, 66 грн., які включають в себе оренду евакуатора, заміну запчастин та витрати на паливо. Також просить стягнути з відповідача на його користь 10 000, 00 грн. моральної шкоди, оскільки внаслідок помилки помічника оператора АЗС, він не мав змоги користуватись автомобілем, начальник АЗС не дотримав своєї обіцянки щодо відшкодування витрат, понесених на ремонт автомобіля. Крім того, просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу.
Представник позивача, адвокат Маков`як І.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові, просить позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог. Пояснив, що позивач не надав доказів того, що заправка його автомобіля, проводилась оператором (заправником) саме АЗС ТОВ «ВогРитейл» і саме у автомобіль марки NISSAN модель Х Trail 2.0, д.н.з. НОМЕР_2 . Фіскальний чек не свідчить про те, що ОСОБА_1 замовляв саме дизельне паливо, оскільки оператор здійснює відповідні дії спрямовані на заправку транспортних засобів після замовлення клієнта. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що заправка відбулась саме у транспортний засіб позивача, а в баку автомобіля знаходилось саме паливо, придбане на АЗС ТОВ «ВогРитейл». Позивач не звертався до відповідних експертних установ для проведення оцінки палива, яке було злито з баку та яким, як він вказує, було через помилку заправника АЗС заправлено транспортний засіб. Що стосується стягнення з відповідача моральної шкоди на користь позивача, посилається на те, що позивач не навів жодної умови та підстави, передбаченої ст. 23 ЦК України, за яких така може бути стягнута. Крім того, просить суд відмовити позивачу в клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, про що подав письмове клопотання /а.с. 71/.
15.01.2019, з вищезазначених підстав, представником ТОВ «ВОГ Ритейл» подано відзив на позовну заяву про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди /а.с. 48-51/.
16.04.2019 директором ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_5 К ОСОБА_6 подано письмове пояснення в якому останній вказує на те, що між сторонами укладений та виконаний належним чином договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів. Наявність помилки з боку покупця щодо замовлення того чи іншого виду товару (палива) не може слугувати підставою для подальшого визнання недійсним договору, укладеного між сторонами. Факт отримання позивачем фіскального чеку (розрахункового документу), доводить обізнаність позивача з типом, маркою та ціною придбаного ним товару. На їхню думку, у даному випадку відсутні підстави для застосування Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки замовлення з купівлі-продажу палива виконано у відповідності до вказівок покупця.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що 01.06.2019 близько 14:00 год. вона з ОСОБА_1 , на його автомобілі, заїхали на заправку АЗС ТОВ «ВОГ Ритейл», що розташована по АДРЕСА_5 . Вона сиділа на задньому сидінні, вікно у автомобілі було відчиненим. Вона чула, як позивач сказав помічнику оператора «Дизель Мустанг плюс, до повного», на що останній відповів, що є тільки звичайний «Дизель Мустанг», двічі наголосивши на цьому. Після цього, ОСОБА_1 пішов оплатити вартість палива, а помічник оператора заправив автомобіль. Коли ОСОБА_1 повернувся, автомобіль уже був заправлений, він сів у машину і вони поїхали. Проїхавши кілька десятків кілометрів, автомобіль заглох. ОСОБА_1 подивився на чек і побачив, що автомобіль заправили бензином. Він подзвонив на заправку та повідомив, що сталось. Після цього вона поїхала додому.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 01.06.2018 до нього звернувся клієнт із скаргою про те, що під час заправки автомобіля на АЗС ТОВ «ВогРитейл», де він працює начальником, його автомобіль заправили не тим видом палива. Він вирішив з`ясувати ситуацію, що склалась. Коли позивач приїхав на заправку, він подивився у чек та побачив, що автомобіль заправлено бензином. Він запропонував клієнту поїхати на СТО, злити бензин і заправити дизелем. ОСОБА_1 повідомив його, що автомобіль відбуксирували. Вони разом поїхали в населений пункт, на СТО. Працівники СТО, в його присутності, злили паливо з баку автомобіля та заправили іншим видом палива, після чого автомобіль завівся, однак не з першої спроби. Щоб переконатись у справності автомобіля, позивач попросив проїхатись на автомобілі, однак коли він повернувся, хлопці сказали, що двигун працює не так, як потрібно і слід поміняти форсунки. Він запропонував позивачу відвезти автомобіль на діагностику до офіційного дилера « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у м. Львів, на що ОСОБА_1 погодився. На той момент вартість палива позивачу була відшкодована. Чи була потреба в ремонті автомобіля йому не відомо. Коли позивач показав рахунки по ремонту автомобіля, вартості ремонтних робіт у ньому не було зазначено. Доповнив, що на заправці є відеокамери, однак відеофіксація не охоплює колонки, де відбувається заправка автомобілів. Записи з 01.06.2018 не збереглись. Також на АЗК є куток споживача, однак інформації про звернення ОСОБА_1 до дирекції АЗК у ньому немає.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що 01.06.2018 близько 14:00 год. подзвонив батько та повідомив, що автомобіль заглох в м. Болехів. Згідно з чеком від 01.06.2019, в автомобіль батька заправили бензин, замість дизелю. Батько поїхав на заправку, а машину сказав відбуксирувати на ремонт. Начальник АЗС ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_3 був присутнім, коли вони знімали паливний бак та пообіцяв, що розбереться з даною ситуацією. Пообіцяв, що автомобіль відремонтують, однак не відремонтували. ОСОБА_1 самостійно доставив автомобіль NISSAN модель Х Trail 2.0 у м. Львів на діагностику. Вони запитували директора АЗС ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_3 , чи давати бензин на діагностику, однак вони відповіли, що в цьому немає потреби, оскільки шкоду за вартість палива відшкодовано.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 01.06.2018 близько 14:00 год. подзвонив батько, що в м. Болехів поламався його автомобіль. Вони з братом поїхали на заправку, де батько заправляв автомобіль та начальник АЗС повідомив їх, що транспортний засіб потрібно відбуксирувати на станцію. В їхній присутності, вони зняли кришку автомобіля та відчули різкий запах бензину. Вони злили бензин, хотіли віддати на експертизу, однак начальник АЗС ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_3 запевнив їх, що не потрібно цього робити. Автомобіль не заводився. Він пообіцяв, що автомобіль заберуть на діагностику до офіційного дилера « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у м. Львів, однак вони самостійно доставили туди автомобіль. Жодної шкоди, заподіяної внаслідок недбалого ставлення помічника оператора до заправки автомобіля батька, йому не відшкодовано.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 01.06.2018 близько 13:40 год. він їхав по об`їзній дорозі в с. Дуліби Стрийського району Львівської області та побачив автомобіль «Нісан», який заїжджав на заправку, з правої сторони дороги. Він зупинився, підійшов до ОСОБА_1 , оскільки знав його особисто та ремонтував у нього свій автомобіль. Він чув, як позивач сказав помічнику оператора, яким був чоловік середнього зросту, близько 50-ти років «Мені дизель, до повного», а сам пішов оплачувати вартість заправки автомобіля. Який саме пістолет та з яким видом пального помічник оператора вставив у бак, він не бачив.
Суд, заслухавши пояснення позивача, допитаного в якості свідка, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідківта дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та показань свідків, які були допитані в судовому засіданні. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України на сторін покладено обов`язок доказування і подання доказів. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії чека №225412 від 01.06.2018, відбулась заправка транспортного засобу NISSAN модель Х Trail 2.0 бензином «АВІ Mustang A-95» на суму 1 395, 76 грн., касир ОСОБА_10 /а.с. 7/.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №50 від 01.06.2018, ОСОБА_1 понесено витрати на буксировку автомобіля, вартість послуги 300, 00 грн.; відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №51 від ОСОБА_1 понесено витрати на купівлю паливного фільтра вартістю 850, 00 грн.; відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера №52 та №53 від 01.06.2018, ОСОБА_1 понесено витрати на очистку паливної системи та заміну паливного фільтра, на суму 2500 грн. та 150 грн. /а.с. 8/.
Згідно з товарним чеком від 05.06.2018, послуга евакуатора NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 становить 2 600, 00 грн. /а.с. 9/.
Відповідно до наряду-замовлення ТзОВ «Галавтосвіт» №GAS0105307 від 09.06.2018, ОСОБА_1 поніс витрати на ремонтні роботи автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема: технологічне змивання бруду, тестування помилок Consult,пошук несправностей, заміна фільтра палива (дизель), діагностика електрообладнання, д/м форсунок, перевірка форсунок, на загальну суму 5 113, 90 грн. /а.с. 10/.
Відповідно до наряду-замовлення ТзОВ «Галавтосвіт» №GAS0105385 від 26.06.2018, ОСОБА_1 поніс витрати на ремонтні роботи автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема: заміна паливо проводів, тестування помилок Consult, заміна вентилятора пічки; при ремонтних роботах використано запасні запчастини та матеріали: трубка паливна (обратка) НОМЕР_3 , вентилятор пічки, на загальну суму 7 061, 00 грн. /а.с. 11/.
Згідно з сертифікатом відповідності серії ВГ, зареєстровано в Реєстрі Системи за №UA1/145/0021655-17, термін дії з 29.12.2017 до 28.12.2018, бензин автомобільний відповідає вимогам ТУ У 19.2-37-821544-001:2013 /а.с. 88/.
Листом директора ТОВ «ВОГ Ритейл» ОСОБА_11 від 20.06.2019 суд повідомлено, що особою, яка 01.06.2018 здійснила заправку автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_12 , прийнятий на роботу 20.07.2017, наказ №8365-к від 19.07.2017, звільнений 26.06.2018, наказ №5294-к від 25.06.2018 /а.с. 124/.
Відповідно до Витягу з штатного розпису, який вводиться в дію 01.06.2018 та виданий начальником відділу кадрового адміністрування ОСОБА_13 .С., на АЗС №11-31 «Дуліби» є наступні структурні підрозділи та посади: адміністратор торгової зали – 1; начальник станції АЗС – 1; оператор заправних станцій -8; помічник оператора заправних станцій -10; прибиральник службових приміщень – 2 /а.с.126/.
Відповідно до табелю обліку робочого часу працівників АЗС №11-31 «Дуліби», 01.06.2018, на денній зміні перебував ОСОБА_12 /а.с. 134/.
Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.
Що стосується позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу палива, суд звертає увагу на наступне.
Стаття 655 ЦК України закріплює законодавче визначення договору купівлі-продажу, згідно з яким за цим договором одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну.
Ціна - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Відповідно до частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
За загальним правилом (частина перша статті 692 ЦК України) оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За правилами статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України).
У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором.
Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (стаття 203 ЦК України).
Згідно зі статтею 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Помилка – це неправильне сприйняття особою фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна було б вважати, що правочин не був би вчинений. Для визнання правочину недійсним, як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення. Під помилкою, що має істотне значення, ЦК розуміє в тому числі і помилку в характері (природі) правочину, прав та обов`язків сторін.
Так, помилка може виникнути внаслідок необачності або самовпевненості учасників правочину, невірного розуміння сторонами одна одної в ході переговорів, невірного тлумачення закону, дій третіх осіб тощо. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного суду від 18.03.2019 у справі №707/503/17.
У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину.
Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення.
Як на правову підставу для визнання недійсним договору-купівлі продажу від 01.06.2018 позивач посилається на те, що внаслідок помилки помічника оператора АЗС ТОВ «ВогРитейл», де 01.08.2019 він заправляв свій автомобіль, які проявились в тому, що помічник оператора замість дизелю, залив у бак його автомобіля бензин, внаслідок чого транспортний засіб став технічно несправним.
Відповідно до Посадової інструкції помічника оператора заправних станцій ТОВ «ВогРитейл», яка витребовувалась судом ухвалою суду від 24.05.2019, згідно з п.п.1.12, 1.13 помічник оператора зобов`язаний перед заправкою транспортного засобу запитати в клієнта про вид та кількість пального та здійснювати заправку автомобіля /а.с. 132/.
Той факт, що позивачу по справі ОСОБА_1 на АЗС «ВогРитейл» продано бензин, підтверджується фіскальним чеком №225412 від 01.06.2018, відповідно до якого відбулась заправка транспортного засобу NISSAN Х Trail бензином «АВІ Mustang A-95» на суму 1 395, 76 грн., касир ОСОБА_10 /а.с. 7/.
Твердження відповідача про те, що позивачем до матеріалів справи не долучено жодного доказу на підтвердження того факту, що заправка палива здійснювалась саме в автомобіль NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 та саме на АЗС «Вог Ритейл», що за адресою АДРЕСА_4 область, Стрийський район, с. Дуліби, вул. Заводська, 37, не заслуговує на увагу, оскільки позивачем до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку від 01.06.2018 12:49 год., з якого вбачається, що автомобіль NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , у вказаний день та годину, заправлено бензином на заправці за адресою: АДРЕСА_5 .
Також суд критично оцінює твердження відповідача про те, що фіскальний чек від 01.06.2018 12:49 год. не свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 замовляв дизель, а не бензин, оскільки таке спростовується показаннями, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 , які були очевидцями вказаної події та особисто чули, як ОСОБА_1 на запитання помічника оператора, який вид палива заливати у бак автомобіля, відповів «Мені дизель Мустанг, до повного».
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали суду, що приїхавши на СТО, після заправки автомобіля на ТОВ «ВогРитейл», в присутності начальника вказаної заправки ОСОБА_3 , зняли кришку від автомобіля, звідки було чути різкий запах бензину, який одразу злили з баку автомобіля. Заливши дизельне паливо в бак автомобіля, такий завівся, хоч і не з першої спроби. Свідки ствердили, що директор ТОВ «ВогРитейл» не заперечив того факту, що з баку автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 дійсно було злито бензин, а не дизельне паливо.
Підстав не довіряти показанням свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в суду немає, такі надані суду під присягою, є логічними, послідовними та не суперечать одні одним.
Таким чином, судом беззаперечно встановлено, що відповідачем була допущена помилка під час виконання умов договору купівлі-продажу пального, який 01.06.2018 укладено між ОСОБА_1 та ТОВ «ВогРитейл», зокрема помічник оператора ТОВ «ВогРитейл» в бак автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 , залив бензин, замість дизелю, внаслідок чого позивачу завдано істотної шкоди, що виразилось у технічній несправності автомобіля, який позивачем відремонтовано за власні кошти та враховуючи той факт, що позивачем в судовому засіданні та долученими до матеріалів справи доведено той факт, що технічна несправність автомобіля виникла з вини відповідача, суд приходить до переконливого висновку, що договір купівлі-продажу бензину АВІ MUSTANG А95 на суму 1395,76 грн., укладений 01 червня 2018 року між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» та покупцем ОСОБА_1 слід визнати недійсним.
Що стосується позовної вимоги про стягнення з ТОВ «ВОГ Ритейл» на користь позивача ОСОБА_1 17 720, 66 грн. завданої шкоди, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.
Згідно зі ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» шкода, завдана внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відшкодовується відповідно до закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, газом, маслами, мастилами.
Згідно з пунктом 11 указаних Правил шкода, завдана життю, здоров`ю споживача або його майну внаслідок використання нафтопродуктів неналежної якості, підлягає відшкодуванню суб`єктом господарювання в повному обсязі та в порядку, установленому законодавством.
Відповідно до пунктів 34, 35 Правил заправка автомобілів та інших транспортних засобів населенню провадиться оператором АЗС через паливо-, масло- та газороздавальні колонки. Дозволяється також відпускати нафтопродукти (крім скрапленого вуглеводневого газу) в тару споживача (металеві каністри). Заправка автотранспортних засобів провадиться за допомогою оператора АЗС або водієм самостійно під наглядом оператора.
Тобто, за загальними нормами наведених Правил заправка автомобілів провадиться оператором АЗС або під його наглядом, що покладає відповідальність за заправлення відповідного палива саме на працівника відповідача.
Отже, суд виходить з того, що заправка бензиновим пальним автомобіля, обладнаного дизельним двигуном, з точки зору чинного законодавства є продажем продукції з дефектом, оскільки це призвело до виходу з ладу автомобіля позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 711 ЦК України шкода, завдана майну покупця, та шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю у зв`язку з придбанням товару, що має недолік, відшкодовується відповідно до положень глави 82 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За змістом частин першої-другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Стосовно твердження відповідача про те, що позивач не звертався до експертної установи для проведення оцінки палива, яке 01.06.2018 було злито в присутності начальника ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_3 з баку автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , то таке не заслуговує на увагу, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що 01.06.2018 о 13:49 год. автомобіль NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 , було заправлено бензином, замість дизелю, що також підтверджується фіскальним чеком від 01.06.2018, копія якого міститься в матеріалах справи та показаннями, допитаних судом свідків, який в подальшому, в присутності начальника ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_3 було злито з баку автомобіля позивача.
Сумнівів в тому, що в бак автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , 01.06.2018 помічником оператора АЗС ТОВ «ВогРитейл» залито бензин, в суду не має, оскільки даний факт підтверджується дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами, яким надано правову оцінку з точки зору їх належності та об`єктивності.
Також суд критично оцінює доводи твердження відповідача про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що паливо, яке 01.06.2018 було в баку автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 придбано у ТОВ «ВогРитейл», оскільки таке спростовується листом директора ТОВ «ВогРитейл» ОСОБА_11 від 20.06.2019, в якому суд повідомлено, що особою, яка 01.06.2018 здійснила заправку автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_12 , прийнятий на роботу 20.07.2017, наказ №8365-к від 19.07.2017, звільнений 26.06.2018, наказ №5294-к від 25.06.2018 /а.с. 124/.
Крім того, відповідно до Посадової інструкції помічника оператора заправних станцій ТОВ «ВогРитейл», яка витребовувалась судом ухвалою суду від 24.05.2019, згідно з п.п.1.12, 1.13 помічник оператора зобов`язаний перед заправкою транспортного засобу запитати в клієнта про вид та кількість пального та здійснювати заправку автомобіля /а.с. 132/.
На підтердження завданих позивачу ОСОБА_1 збитків на загальну суму 17 720, 66 грн., останнім долучено до матеріалів справи квитанцію до прибуткового касового ордера №50 від 01.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 понесено витрати на буксировку автомобіля, вартість послуги 300, 00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №51 від 01.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 понесено витрати на купівлю паливного фільтра вартістю 850, 00 грн.; квитанцію до прибуткового касового ордера №52 та №53 від 01.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 понесено витрати на очистку паливної системи та заміну паливного фільтра, на суму 2500 грн. та 150 грн. /а.с. 8/. товарнй чек від 05.06.2018, відповідно до якого послуга евакуатора NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 становить 2 600, 00 грн. /а.с. 9/; наряд-замовлення ТзОВ «Галавтосвіт» №GAS0105307 від 09.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 поніс витрати на ремонтні роботи автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема: технологічне змивання бруду, тестування помилок Consult, пошук несправностей, заміна фільтра палива (дизель), діагностика електрообладнання, д/м форсунок, перевірка форсунок, на загальну суму 5 113, 90 грн. /а.с. 10/; наряд-замовлення ТзОВ «Галавтосвіт» №GAS0105385 від 26.06.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 поніс витрати на ремонтні роботи автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема: заміна паливо проводів, тестування помилок Consult, заміна вентилятора пічки; при ремонтних роботах використано запасні запчастини та матеріали: трубка паливна (обратка) НОМЕР_3 , вентилятор пічки, на загальну суму 7 061, 00 грн. /а.с. 11/.
На підставі наведеного, беручи до уваги те, що вказані витрати відповідачем не відшкодовано позивачу, останнім на ремонт транспортного засобу понесено витрати на загальну суму 17 720, 66 грн., дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що технічна несправність автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 настала внаслідок недбалих дій помічника оператора ТОВ «ВОГ Ритейл» ОСОБА_12 , який звільнений 26.06.2018, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 17 720, 66 грн. завданої шкоди.
Що стосується позовної вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000, 00 грн., суд зазначає наступне.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.
Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд маєвиходитиіз засад розумності, виваженості та справедливості.
При оцінці обґрунтованості вимог позивачів у справах про відшкодування моральної шкоди необхідно керуватися принципом розумності, тобто виходити з об`єктивно передбачуваних за обставин конкретної справи втілень моральної шкоди. Відповідно, як основний доказ заподіяння моральної шкоди слід розглядати достатньо переконливі з погляду розумності пояснення потерпілої сторони щодо характеру завданих їй немайнових втрат.
З огляду на моральну зумовленість виникнення інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд бере до уваги те, що внаслідок технічної несправності автомобіля NISSAN Х Trail, д.н.з. НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 був позбавлений можливості користуватись автомобілем у власних цілях, що завдало йому певних незручностей у повсякденному житті при вирішенні особистих справ, а тому з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 2000 /дві тисячі/ грн. моральної шкоди.
Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в задоволенні такої слід відмовити, виходячи з наступного.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності ввід конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Наведена правова позиція відображена в Додатковій Постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.
Надання адвокатом Маков`як І.П. позивачу адвокатських послуг в суді першої інстанції при розгляді справи №456/3252/18 підтверджується, зокрема: договором №11-ц про надання юридичних послуг адвокатом від 05.08.2018 /а.с.12/; свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №901 /а.с.15/; актом приймання-передачі-наданих послуг від 03.09.2019 /а.с.146/; актом приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2019 /а.с.147/ та заявою від 04.09.2019, в якій наведено розрахунок розміру витрат на професійну правову допомогу за період з 05.08.2018 по 03.08.2019 на суму 6 000, 00 грн. /а.с. 152/.
Водночас, у самому тексті договору відсутні умови (пункти) щодо порядку та форми розрахунку адвокатського гонорару та лише зазначається, що винагорода виконавця таких послуг визначається за домовленістю та оформляється Додатковими угодами, що є невід`ємною частиною цього Договору, якої позивачем до матеріалів справи не долучено, а здача приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом приймання-передачі.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг від 03.09.2019 адвокатом з 05.08.2018 по день розгляду справи, надано замовнику юридичні послуги на суму 6 000, 00 грн. /а.с. 146/.
Відповідно до заяви від 04.09.2019, розмір витрат на професійну правову допомогу, що становить 6000, 00 грн. складається із: з`ясування адвокатом обставин справи, вивчення документів та оформлення договірних правовідносин - 500, 00 грн., збір адвокатом документів та їх аналіз – 500, 00 грн., аналіз адвокатом законодавства та судової практики – 500, 00 грн., оформлення адвокатом позовної заяви та додатків до неї – 1000, 00 грн., участь адвоката в судових засіданнях – 2 500, 00 грн., складання адвокатом клопотань та пояснень – 1 000, 00 грн. /а.с. 152/.
Враховуючи наведене, суд вважає, оскільки відсутня об`єктивна можливість пересвідчитись щодо домовленості між адвокатом Маков`як І.П. та позивачем ОСОБА_1 щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару, ціна адвокатських послуг не була узгоджена сторонами шляхом внесення відповідних пунктів в умови договору, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір, оскільки позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати такого на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року.
Керуючись, ст.ст. 12, 13, 76, 77, 133, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу бензину АВІ MUSTANG А95 на суму 1395,76 грн., укладений 01 червня 2018 року між продавцем Товариством з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» та покупцем ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» на користь ОСОБА_1 17720 /сімнадцять тисяч сімсот двадцять/ грн. 66 коп. завданих збитків.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВогРитейл» на користь ОСОБА_1 2000 /дві тисячі/ грн. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вог Ритейл» на користь держави судовий збір в розмірі 2305 /дві тисячі триста п`ять/ грн. 20 коп.
В задоволенні відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий суддя В. Л. Бучківська
Повний текст судового рішення
виготовлено 25.11.2019
Судове рішення № 85951275, Стрийський міськрайонний суд Львівської області було прийнято 15.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 456/3252/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: