Рішення № 85940261, 07.11.2019, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26142/19

Провадження № 2-а/127/447/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Клапоущака С.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Одеській області в особі Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області про скасування постанови серії ДПО 18 №013919 від 06 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУНП в Одеській області в особі Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області про скасування постанови серії ДПО 18 №013919 від 06 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 06 вересня 2019 року він, керуючи автомобілем марки «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Bopix», д.н.з. НОМЕР_2 , перевозячи вантаж з ПрАТ «ВО «Стальканат - Сілур» з м. Одеси до ПрАТ «Гніванський завод спецзалізобетону» о 16.50 год. в с. Усатове, Біляївського району, Одеської області по вул. Грушевського, 121, виїжджаючи з місця завантаження автомобіля, був зупинений екіпажем патрульної поліції. Незрозуміло відрекомендувавшись, співробітник поліції Терлецький А.О. усно оголосив йому, що він порушив вимоги дорожнього знаку 3.4 (Рух з причепом заборонено), чим порушив п. 1.4 Правил дорожнього руху України ( Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила). Після цього поліцейським Терлецьким А.О. відносно нього було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою його притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255 гривень. Усі його заперечення та пояснення, що він виконував завантаження на підприємстві, що розташоване в зоні дії знаку 3.4 поліцейським було залишено поза увагою. Надати письмове пояснення йому можливості не дали. В селі Усатове, Одеської області знаходиться об`їзна дорога м. Одеси та виїзд на неї із м. Одеси, по якому він рухався. Позивач вважає, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно та необґрунтовано з наступних причин. Так, правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, не було зафіксовано в автоматичному режимі, разом з тим винесено постанову про притягнення його до відповідальності. При цьому складено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху як зафіксоване не в автоматичному режимі. Засобами фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є засоби фото- і відео- фіксації або протокол, якщо правопорушення не зафіксовано в автоматичному режимі, а постанову серії ДПО 18 №0139919 від 06 вересня 2019 року винесено як за правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі, протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складено, то відповідно правопорушення не зафіксовано. В назві постанови зазначено, що правопорушення зафіксовано, разом з тим, у самій оскаржуваній постанові не вказано про те, що до постанови додається фото- або відео- фіксація. Працівник поліції не має права притягувати водія до адміністративної відповідальності без доказів та без з`ясування всіх обставин справи. Оскільки докази його вини відсутні, відповідно постанова про притягнення його до відповідальності ґрунтується на припущеннях, крім того, згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху, не поширюється дія знаків 3.1 - 3.8, у тому числі й знака 3.4 (Рух з причепом заборонено) на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Ним було повідомлено поліцейського Терлецького А.О., що він рухається після завантаження та виїжджає із підприємства, яке розташоване в зоні дії знаку 3.4, а також повідомлено про те, що він рухається найближчим маршрутом від підприємства, розташованим в напрямку м. Гніваня, на підтвердження чого пред`явив поліцейському товарно-транспортну накладну №1868 від 06.09.2019. Однак, дані обставини інспектором поліції до уваги взяті не були, у долученні до матеріалів справи та дослідження наданого ним доказу йому було відмовлено. Крім того, поліцейським грубо були порушені норми ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувся формально, оскаржувана постанова є незаконною, просить її скасувати.

23 вересня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області даний позов був прийнятий до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2019 року.

Відповідно до ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 24 жовтня 2019 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено адміністративну справу до судового розгляду на 07 листопада 2019 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Лавренчук А.С. не з`явилися, позивач надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність його представника.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач - представник Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на адміністративний позов суду не надав.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі показань свідків, письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Як вбачається із оскаржуваної постанови, 06 вересня 2019 року о 16.50 год. в с. Усатове по вул. Грушевського водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Scania», д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «Bopix», д.н.з. НОМЕР_2 , здійснив в`їзд, проїзд в зоні дії дорожнього знаку 3.4, чим порушив п.п. 8.4 ПДР та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане правопорушення на позивача було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 255 гривень.

Як зазначив у своєму позові позивач ОСОБА_1 , згідно з розділом 33 Правил дорожнього руху, не поширюється дія знаків 3.1 - 3.8, у тому числі й знака 3.4 (Рух з причепом заборонено) на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення. Ним було повідомлено поліцейського Терлецького А.О., що він рухається після завантаження та виїжджає із підприємства, яке розташоване в зоні дії знаку 3.4, а також повідомлено про те, що він рухається найближчим маршрутом від підприємства, розташованим в напрямку м. Гніваня, на підтвердження чого пред`явив поліцейському товарно-транспортну накладну №1868 від 06.09.2019.

Судом встановлено, що відповідачем, в порушення вимог ст. 280 КУпАП не було встановлено, чи було вчинено правопорушення, чи винен позивач в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з Правилами дорожнього руху України дорожній знак 3.4 забороняє рух вантажних автомобілів і тракторів з причепами будь-якого типу, а також буксирування механічних транспортних засобів. Не поширюється дія знака: на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Зона дії знака - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знака не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету.

Суд, дослідивши товарно-транспортну накладну №1868 від 06 вересня 2019 року, із якої вбачається, що водій ОСОБА_1 завантажився в ПрАТ «ВО «Стальканат - Сілур», яке розташоване в м. Одесі по вул. Водопровідній, 16, та мав розвантажитись у Вінницькій області в м. Гнівані по вул. Промисловій, 15, дійшов висновку, що дія дорожнього знаку 3.4 не поширювалась на транспортний засіб позивача, оскільки він обслуговував підприємство, яке розташоване у позначеній зоні.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.

Отже, постанова серії ДПО 18 №013919 від 06 вересня 2019 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 255 гривень за порушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, є незаконною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 ) до ГУНП в Одеській області в особі Біляївського відділу поліції ГУНП в Одеській області (адреса: 67600, м. Біляївка, Одеська область, вул. Успенська, 2, тел. (04852) 2-12-96, ЄДРПОУ - 40108740) про скасування постанови серії ДПО18 №013919 від 06 вересня 2019 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задоволити.

Скасувати постанову серії ДПО18 №013919 від 06.09.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: