Рішення № 85933122, 20.11.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019 справа № 914/1400/19

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянув по суті у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області, м. Дрогобич,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал», м. Трускавець,про: стягнення 3'756'561,80 грн (з яких: 3'280'273,10 грн – заборгованість, 252'378,23 грн – пеня, 171'874,61 грн – інфляційні втрати та 52'035,86 грн – три відсотки річних).За участю представників сторін:позивача:Сливка В. В. – адвокат, відповідача:Авдєєнко В. В. – адвокат.

1. Судові процедури

1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» про стягнення 3'756'561,80 грн (з яких: 3'280'273,10 грн – заборгованість, 252'378,23 грн – пеня, 171'874,61 грн – інфляційні втрати та 52'035,86 грн – три відсотки річних).

1.2. Ухвалою суду від 22.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2019. Підготовче засідання відкладалось на 16.09.2019, на 23.09.2019, на 07.10.2019 та на 17.10.2019. Окрім того, ухвалою суду від 23.09.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

1.3. 13 серпня 2019 року від відповідача надійшов відзив на позов з доданими документами. Позивачем 02.09.2019 подано до суду відповідь на відзив, а 16.09.2019 і 23.09.2019 - клопотання про долучення доказів та клопотання про долучення судової практики відповідно. 03 жовтня 2019 року ТзОВ «Трускавецький водоканал» подано заяву про уточнення заперечень проти позову. КП «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області 15.10.2019 подав до суду заперечення за заяву відповідача про уточнення заперечень проти позову.

1.4. Ухвалою суду від 17.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.10.2019. У судовому засіданні з розгляду справи по суті оголошувались перерви до 18.11.2019 та до 20.11.2019. У судовому засіданні 20.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

2. АРГУМЕНТИ СТОРІН

2.1. Позовна заява мотивована тим, що у період з липня 2018 року по травень 2019 року позивач на підставі договору надав відповідачу послуги з постачання холодної води і водовідведення, вартість яких останній в повному обсязі не оплатив. У зв`язку з частковою оплатою отриманих послуг, у відповідача виникла заборгованість за договором на загальну суму 3'280'273,10 грн. За неналежне виконання грошових зобов`язань позивачем нараховано відповідачу 252'378,23 грн – пені, 171'874,61 грн – інфляційних втрат та 52'035,86 грн – три відсотки річних.

2.2. У відзиві на позов (Т. 1 а.с. 112-113) відповідач зазначає, що розмір наданих послуг, що не оплачені ТзОВ «Трускавецький водоканал» не оспорюється (абз. 5 а.с. 112). Також, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, відповідач не оспорює право КП «Дрогобичводоканал» на стягнення 52'035,86 грн трьох відсотків річних та 171'874,61 грн інфляційних втрат нарахованих на заборгованість за договором від 30.03.2018 за період: липень 2018 року – травень 2019 року (абз. 6 а.с. 112).

Щодо заявленої суми пені у розмірі 252'378,23 грн, відповідач просить суд зменшити розмір заявленої неустойки (пені) на 100 відсотків, з наступних підстав.

ТзОВ «Трускавецький водоканал» створено на базі комунального майна територіальної громади м. Трускавця з метою безперервного постачання населенню, комунально-побутовим та іншим підприємствам, організаціям, установам послуг з водопостачання та водовідведення. Єдиним власником відповідача є Трускавецька міська рада.

Таким чином, відповідач не є кінцевим споживачем послуг, які є предметом Договору від 30.03.2018, а лише постачає такі послуги до споживача – мешканців та організацій міста Трускавець. Так, фінансова спроможність оплатити наданих позивачем послуг за договором залежить від факту оплати мешканцями м. Трускавець вартості таких послуг нашому Товариству.

Заборгованість споживачів за отримані послуги перед ТзОВ «Трускавецький водоканал» станом на 01.08.2019 становить 3'744'732,33 грн. При цьому, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 02.07.2019 за послуги водопостачання та водовідведення становить 13'670'544,00 грн. Так, відповідач є збитковим підприємством та станом на день подання відзиву йому загрожує банкрутство. Тарифи, за якими ТзОВ надає послуги з водопостачання та водовідведення є регульованими та затверджуються органом місцевого самоврядування – Трускавецькою міською радою.

Відповідно до Структури тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення ТзОВ «Трускавецький водоканал» згідно з рішеннями виконавчого комітету Трускавецької міської ради № 84 від 08.05.2018 та № 251 від 06.12.2018 тариф за яким споживачі отримують послуги водопостачання та водовідведення не включає в себе витрати на погашення штрафних санкцій за цивільними договорами, що укладені між ТзОВ «Трускавецький водоканал» та КП «Дрогобичводоканал». З огляду на викладене відповідач не має спеціального фінансування для сплати договірних санкцій.

Ще однією обставиною, яка є важливою для вирішення питання про покладення на відповідача договірної відповідальності у вигляді неустойки, є наявність у відповідача зобов`язань із виконання судових рішень, якими вже стягнуто з ТзОВ «Трускавецький водоканал» на користь КП «Дрогобичводоканал» заборгованість зі сплати за надані послуги, яка включає в себе також і пеню.

З метою врегулювання складної фінансової ситуації, що склалась у ТзОВ «Трускавецький водоканал» у відносинах з КП «Дрогобичводоканал» відповідачем у справі вчиняються заходи для виконання грошових зобов`язань перед позивачем. Так, 23.07.2019 між ТзОВ «Трускавецький водоканал», КП «Дрогобичводоканал», Трускавецькою міською радою та Дрогобицькою міською радою укладено Договір предметом якого є врегулювання питання щодо погашення боргових зобов`язань ТзОВ «Трускавецький водоканал» перед КП «Дрогобичводоканал» в сумі кредиторської заборгованості 13'670'544,00 грн, що наявна станом на 02.07.2019.

Враховуючи збитковість ТзОВ «Трускавецький водоканал», Трускавецька міська рада зобов`язалась здійснити дії для погашення заборгованості відповідача перед КП «Дрогобичводоканал», в тому числі заборгованості з оплати послуг за Договором від 30.03.2018 за період: липень 2018 року - травень 2019 року, що в загальному становить 3'280'273,10 грн, які є предметом даного спору.

30 липня 2019 року рішенням Трускавецької міської ради № 1408 було вирішено з метою забезпечення сталого функціонування системи водопостачання та водовідведення м. Трускавця та недопущення виникнення надзвичайної ситуації, створення умов, що сприятимуть забезпеченню водопостачання міста, забезпечення стабільності роботи ТзОВ «Трускавецький водоканал» надати поворотну фінансову допомогу для забезпечення управління системою водопостачання та надання відповідних послуг відповідача надано фінансову допомогу у розмірі 1'400'000,00 грн. В подальшому згідно з умовами договору від 23.07.2019 за фінансової допомоги Трускавецької міської ради, заборгованість ТзОВ «Трускавецький водоканал» перед КП «Дрогобичводоканал» повинна бути погашена повністю.

Враховуючи наведене, вирішуючи питання зменшення розміру неустойки у даному випадку, правомірно враховувати обставини, за яких господарські відносини між позивачем та відповідачем носять тривалий та конструктивний характер. Поведінка відповідача у відносинах з позивачем спрямована на виконання своїх зобов`язань та недопущення виникнення заборгованості у майбутньому. Враховуючи, що неустойка це фінансова санкція, спрямована на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання у подальшому, а не засіб збагачення, відповідач змушений скористатись своїм правом на звернення до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки на 100 відсотків.

2.3. У відповіді на відзив (Т. 1, а.с. 145-146) Позивач зазначає, що однією із підстав для прохання про зменшення розміру неустойки Відповідач зазначає значний обсяг заборгованості його споживачів перед ним за надані послуги водопостачання та водовідведення. Проте, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності у випадках недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутності у боржника необхідних коштів.

У своєму відзиві Відповідач також вказує про відсутність відповідної статті видатків у структурі тарифу на покриття штрафних санкцій. Це відповідає дійсності, оскільки законодавством в принципі при формуванні тарифів на послуги водопостачання і водовідведення не передбачається сплати штрафних санкцій. Зокрема, це визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 869 від 01.06.2011 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги».

Проте, виключно тією ж Постановою Кабінету міністрів України та тим же Порядком формування тарифів керується у своїй діяльності також і Позивач – КП «Дрогобичводоканал». Постійне та суттєве невиконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань стало причиною порушення виконання Позивачем своїх грошових зобов`язань насамперед по податкових зобов`язаннях та зобов`язаннях перед Мінфіном на погашення кредиту Міжнародного банку реконструкції та розвитку (надалі - МБРР). У даний час Львівським окружним адміністративним судом слухається справа № 1.380.2019.003656 про стягнення із Позивача понад 19 млн. грн прострочених зобов`язань за кредитом МБРР. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій за прострочення грошових зобов`язань перед МБРР складає уже понад 4 млн. грн.

Як зазначає відповідач у своєму відзиві ТзОВ «Трускавецький водоканал» споживає понад половину загального обсягу наданих послуг водопостачання та водовідведення КП «Дрогобичводоканал». Тому систематичне невиконання грошового зобов`язання відповідачем перед позивачем є основною причиною виникнення боргових зобов`язань Комунального підприємства перед Мінфіном по кредиту МБРР та відповідного нарахування штрафних санкцій.

Враховуючи наведене, Позивач просто не має жодних інших джерел для погашення нарахованих штрафних санкцій перед своїми кредиторами, окрім як отримання відповідних штрафних санкцій від своїх боржників, зокрема і ТзОВ «Трускавецький водоканал».

У своєму відзиві Відповідач звертає увагу на можливість його банкрутства через можливість нарахування штрафних санкцій, що загрожує можливості забезпечувати послугами водопостачання і водовідведення споживачів міста Трускавець. Проте, через систематичне невиконання своїх грошових зобов`язань Відповідачем створюється також загроза банкрутства КП «Дрогобичводоканал», а таке банкрутство загрожує можливості забезпечувати водою та водовідведенням мешканців міст Дрогобич, Стебник, Борислав, Дрогобицького та частини Стрийського районів, а також всього міста Трускавець (Відповідач не має своїх очисних споруд, а також не має достатніх власних джерел для постачання води, а тому закуповує значний обсяг води у Позивача та скидає Позивачу весь обсяг стоків).

Також, Позивач звертає увагу на основних причинах виникнення боргових зобов`язань. Розмір заборгованості, який зазначено в Договорі від 23.07.2019, практично сформувався та триває з 2015 року. У той час Виконавчий комітет Трускавецької міської ради, який є виконавчим органом основного власника Відповідача, не бажав затверджувати тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для ТзОВ «Трускавецький водоканал» в економічно обґрунтованому розмірі. Через це Відповідач працював по завідомо збиткових тарифах, що й спричинило виникнення такої заборгованості перед Позивачем. Саме через такі дії (бездіяльність) власника Відповідача КП «Дрогобичводоканал» сьогодні перебуває на межі банкрутства, що загрожує припиненню водопостачання цілому регіону.

Відтак, позивач просить відмовити ТзОВ «Трускавецький Водоканал» у проханні про зменшення неустойки та стягнути пеню у повному розмірі.

2.4. У заяві про уточнення заперечень проти позову (Т. 2, а.с. 9-10), Відповідач вказує про те, що ним у відзиві помилково визнано заборгованість за період з 25.11.2018 по 25.12.2018. Помилкове визнання заборгованості стосується Акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ0009271 від 25.12.2018 та Рахунку-фактури № 1306 від 16.12.2018 (Т. 2, а.с. 15), який не доданий позивачем до позову і в подальшому не наданий суду до матеріалів справи.

Як встановлено Західним офісом держаудитслужби під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ТзОВ «Трускавецьким водоканал» за період з 01.08.20115 по 30.09.2018, КП «Дрогобичводоканал» завищило вартість наданих послуг з водопостачання та водовідведення внаслідок невірного застосування середньодобової величини при обрахунку поставленої води та відповідно водовідведення за червень 2018 року в кількості 20'000,00 куб.м. на загальну суму 151'200,00 грн.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача за період з 25.11.2018 по 25.12.2018 підлягає зменшенню на суму 151'200,00 грн. Крім того, заявлені до стягнення три відсотки річних та інфляційні втрати за вказаний вище період підлягають перерахунку без врахування вказаної вище суми, про яку вказано Західним офісом держаудитслужби.

2.5. Позивач у поданих Запереченнях на заяву Відповідача про уточнення заперечень проти позову (Т. 2, а.с. 22) вказує про те, що обставини вказані ТзОВ «Трускавецький водоканал» неможуть братись судом до уваги при ухваленні рішення у даній справі. Зазначене обґрунтовує тим, що актом ревізії держаудитслужби встановлено неправильне нарахування послуг з водопостачання та водовідведення за червень 2018 року, однак у даному спорі заявлені позовні вимоги стосуються інших період, зокрема починаючи з липня 2018 року.

3. Обставини справи

3.1. 30 березня 2018 року між комунальним підприємством «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (надалі – Виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» (надалі – Споживач) укладено Договір про надання послуг з центрального водопостачання та центрального водовідведення (надалі – Договір) (Т. 1, а.с. 22-37). За умовами цього Договору, Виробник зобов`язується надавати Споживачу послуги з центрального водопостачання та водовідведення на умовах цього Договору. Споживач зобов`язується проводити відбір води та скидати стічні води у каналізаційні мережі Виробника у межах обсягів та на умовах, передбачених цим Договором, а також своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених Договором (п. 1.1. Договору).

Розділ 5 Договору передбачає порядок обчислення плати та розрахунків за спожиті послуги. Так, частиною другою пункту 5.3. Договору передбачено, що Споживач отримує рахунок у Виробника у день надання ним письмового звіту про фактичне водоспоживання та водовідведення за юридичною адресою Виробника. Остаточна сплата рахунку Виробника за розрахунковий період проводиться протягом трьох календарних днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця (в лютому не пізніше останнього дня місяця).

Відповідно до пункту 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом року, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання. Якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору не заявить письмово про намір розірвати цей Договір, він вважається продовженим на той самий строк і діє на тих самих умовах.

3.2. На виконання умов Договору позивач надав послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а відповідач прийняв надані послуги у період: липень 2018 року – травень 2019 року на загальну суму 19'764'008,47 грн, з яких:

- за липень 2018 року на суму 1'798'542,00 грн;

- за серпень 2018 року на суму 2'266'765,40 грн;

- за вересень 2018 року на суму 2'061'265,20 грн;

- за жовтень 2018 року на суму 1'455'008,70 грн;

- за листопад 2018 року на суму 1'868'618,50 грн;

- за грудень 2018 року на суму 1'571'101,10 грн;

- за січень 2019 року на суму 1'534'699,00 грн;

- за лютий 2019 року на суму 1'617'379,40 грн;

- за березень 2019 року на суму 1'301'507,09 грн;

- за квітень 2019 року на суму 1'578'353,40 грн;

- за травень 2019 року на суму 2'710'768,68 грн.

Факт водоспоживання та водовідведення у вказані вище періоди підтверджується:

- Актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0005184 від 25.07.2018, № ОУ-0006048 від 27.08.2018, № ОУ-0006725 від 25.09.2018, № ОУ-0007593 від 25.10.2018, № ОУ-0008463 від 26.11.2018, № ОУ-0009211 від 05.12.2018, № ОУ-0009271 від 26.12.2018, № ОУ-0000642 від 30.01.2019, № ОУ-0000982 від 25.02.2019, № ОУ-0001877 від 01.03.2019, № ОУ-0001878 від 25.03.2019,№ ОУ-0002640 від 24.04.2019 та № ОУ-0003412 від 24.05.2019 (Т. 1, а.с. 49-59);

- рахунками-фактурами № 1306 від 25.07.2018, від 27.08.2018, від 25.09.2018, від 25.10.2018, від 26.11.2018, від 05.12.2018, від 26.12.2018, від 25.01.2019, від 25.02.2019, від 01.03.2019, від 25.03.2019, від 24.04.2019 та від 24.05.2019 (Т. 1, а.с. 38-48).

Також, між сторонами у справі підписано Акти про водоспоживання та водовідведення за липень 2018 року - травень 2019 року, в яких зафіксовано показники водоміра про обсяги наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення (Т. 1, а.с. 60-70).

3.3. Відповідач свій обов`язок з оплати за отримані послуги виконав частково на загальну суму 16'483'735,37 грн, що підтверджується реєстрами платежів ТзОВ «Трускавецький водоканал» з оплати послуг наданими суду позивачем, за підписом начальника КП «Дрогобичводоканал» Р. Шагала та головного бухгалтера С. Каландарішвілі (а.с. 71-80), що не оспорюється відповідачем.

3.4. 28 грудня 2018 року Західним офісом Держаудитслужби Актом ревізії фінансово-господарськї діяльності ТзОВ «Трускавецький водоканал» за період з 01.08.2015 по 30.09.2018 № 06-24/15 (Т. 2, а.с. 13-14) встановлено, що за червень 2018 року КП «Дрогобичводоканал» пред`явлено рахунки до оплати ТзОВ «Трусквецький водоканал» за реалізацію води та надання послуг з водовідведення на загальну суму у більшому розмірі на 151'200,00 грн.

3.5. 26 грудня 2018 року Позивачем отримано лист Відповідача від 20.12.2018 з якого вбачається, що товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» просить провести перерахунок за надані послуги у період з 26.05.2018 по 25.06.2018 в кількості 20'000,00 куб.м. на суму 151'200,00 грн. Необґрунтоване нарахування підтверджено ревізією фінансово-господарської діяльності водоканалу, проведеною Західним офісом Держаудитслужби.

3.6. Рахунком-фактурою № 1306 від 26.12.2018 за період з 25.11.2018 по 25.12.2018 відображено кількість наданих послуг з від`ємним значенням (мінус) 20'000,00 куб.м. на загальну суму – (мінус) 151'200,00 грн. Актом № ОУ-0009271 здачі-приймання робіт (послуг) від 26.12.2018 підтверджено відомості внесені у вказаному вище Акті з від`ємним зазначенням (мінус) 20'000,00 куб.м. на загальну суму – (мінус) 151'200,00 грн.

4. Позиція суду

4.1. Між сторонами у справі виникли зобов`язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На підставі укладеного Договору Комунальне підприємство (позивач у справі) зобов`язалось надавати Товариству (відповідач у справі) послуги з центрального водопостачання та водовідведення на умовах цього Договору, а Товариство зобов`язувалось проводити відбір води та скидати стічні води у каналізаційні мережі Комунального підприємства у межах обсягів та на умовах, передбачених цим Договором, а також своєчасно оплачувати спожиті послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених Договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пункту 5.3. Договору, остаточна сплата рахунку Виробника за розрахунковий період проводиться протягом трьох календарних днів з дня отримання рахунку, але не пізніше 30 числа поточного місяця (в лютому не пізніше останнього дня місяця).

4.2. На виконання умов Договору позивач надав послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а відповідач прийняв відповідні послуги у період: липень 2018 року – травень 2019 року на загальну суму 19'764'008,47 грн. Свій обов`язок з оплати відповідач виконав частково в розмірі 16'483'735,37 грн.

4.3. Окрім того, як встановлено судом і це вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено неправильне нарахування за надані послуги у червні 2018 року в загальному об`ємі 40'000,00 куб.м. по 20'000,00 куб.м. за центральне водопостачання та водовідведення відповідно на загальну суму 151'200,00 грн, що підтверджується Актом ревізії фінансово-господарськї діяльності ТзОВ «Трускавецький водоканал» наданим Західним офісом Держаудитслужби на підставі проведеної ревізії. Вказану суму в загальному розмірі 151'200,00 грн (з від`ємним значення) сторонами було зафіксовано у Рахунку-фактурі № 1306 від 26.12.2018 за період з 25.11.2018 по 25.12.2018 та Акті здачі-приймання (надання послуг) № ОУ-0009271.

4.4. Таким чином, оскільки позивач невірно визначив вартість наданих послуг у червні 2018 року, але провів перерахунок лише у грудні 2018 року (в межах спірного періоду у даній справі), вимоги позивача є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в загальному розмірі 3'129'073,10 грн.

4.5. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

4.6. Щодо позовних вимог про стягнення 52'035,86 грн – трьох відсотків річних, суд зазначає наступне. Розглянувши розрахунок позивача (Т. 1, а.с. 21) та перевіривши правильність нарахування заявленої суми, судом встановлено, що наданий розрахунок є частково правильним. Зокрема: 2, 7, 13 та 14 періоди розрахунку здійснено частково правильно, 15 – 17 періоди здійснено не неправильно.

4.6.1. Так, другий період розрахунку з 31.08.2018 до 31.08.2018 на суму 435'873,16 грн, здійснений неправильно, адже заявником визначено неправильну суму боргу станом на 31.08.2018 – невраховано оплати 31.08.2018 на суму 75'000,00 грн. Відтак, за другий період, обґрунтованим є такий розрахунок.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів360873.1631.08.2018 - 31.08.201813 %29.664.6.2. У сьомому періоді не враховано коригування, що здійснені на підставі Акту ревізії Держаудитслужби, які сторонами враховано у грудні 2018 року. Тому, правильною базою нарахування є не 600950,86 грн, а 449750,86 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів449750.8601.01.2019 - 25.06.20191763 %6505.994.6.3. У 13 та 14 періодах розрахунку позивачем по-перше: визначено неправильну суму боргу станом на заявлений період з 31.05.2019, яка становить 99'298,58 грн, а не 396'601,87 грн, а по-друге:, не враховано (150'000,00 грн та 12'303,29 грн), що відповідачем 03.06.2019 оплачено повністю вартість отриманих послуг за травень 2019 року. Отже, правильний розрахунок за 13 – 14 періоди є таким.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів99298.5831.05.2019 - 02.06.201933 %24.484.6.4. Щодо 15 – 17 періоду розрахунку, суд вказує, що такий є неправильним, адже з матеріалів справи встановлено, що заборгованість за обрані позивачем періоди часу за надані послуги у травні 2019 року відсутня, адже 03.06.2019 відповідачем повністю оплачено послуги за травень 2019 року, про що вказувалось вище та вбачається із розрахунку ціни позову (том 1 а.с. 13-14).

4.7. Отже, проаналізувавши та перевіривши наданий позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення 52'035,86 грн - трьох відсотків річних є обґрунтованими частково та підлягають до задоволення частково в розмірі 49'617,57 грн.

4.8. Розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення 171'874,61 грн – інфляційних втрат та перевіривши наданий розрахунок (Т. 1, а.с. 19-20), суд зазначає, що заявником обрано частково неправильний спосіб нарахування інфляційних втрат, а тому суд зазначає нижче правильний порядок нарахування інфляційних втрат, на підставі якого здійснено власний розрахунок.

4.9. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18 вказав наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення становить місяць.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. Також, відповідної позиції дотримується Верховний Суд у постанові № 913/159/18 від 30.07.2019.

4.10. Відтак, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат, суд вказує, що позовні вимоги про стягнення 171'874,61 грн – інфляційних втрат є обґрунтованими частково та підлягають до задоволення в розмірі 130'925,35 грн.

Період 1

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.08.2018 - 30.06.20191800001.09817614.43197614.43Період 2 сума 0,00 грн

Період 3

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.09.2018 - 30.06.2019360873.161.09835314.31396187.47Період 4

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.11.2018 - 30.06.2019411265.201.05924420.17435685.37Період 5

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.11.2018 - 30.06.2019155008.701.0599204.13164212.83Період 6

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.01.2019 - 30.06.2019418618.501.03615262.81433881.31Період 7

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.01.2019 - 30.06.2019449750.861.03616397.90466148.76Період 8 сума 0,00 грн

Період 9

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.03.2019 - 30.06.2019457393.151.0219647.57467040.72Період 10

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.04.2019 - 30.06.2019294524.931.0123529.78298054.71Період 11

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.05.2019 - 30.06.2019160939.631.002316.25161255.88Період 12

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі01.06.2019 - 30.06.2019156400.390.995-782.00155618.39Періоди 13 – 17 сума 0,00 грн

4.11. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 3 п. 5.3. Договору, за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань згідно цього Договору Споживач зобов`язується сплатити на користь Виробника пеню в розмірі однієї облікової ставки Національного Банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

4.12. Так, розглянувши позовні вимоги позивача про стягнення 252'378,23 грн – пені за обрані позивачем періоди, перевіривши наданий розрахунок, судом встановлено, що наданий розрахунок є частково правильним. Зокрема: - у другому періоді неправильно визначено сума боргу (не враховано оплати від 31.08.2019 на суму 75'000,00 грн): - у третьому періоді невірно визначено останній день нарахування, зокрема не враховано, що прострочення за серпень 2018 виникло 31.08.2018 і пеня може бути нарахована протягом 6 місяців, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України; - у сьомому невірно визначено суму основного боргу (базу нарахування), про що вказано також у п. 4.6.2. рішення; - у тринадцятому та чотирнадцятому періодах неправильно визначено суму боргу та періоди існування заборгованості, про що було описано вище (п. 4.6.3. рішення); - у 15 – 17 періодах заборгованость за обрані позивачем періоди часу за надані послуги у травні 2019 року відсутня.

Розмір договірної пені - облікова ставка НБУ за 2 – 3 періоди

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення360873.1631.08.2018 - 06.09.2018717.5000 %1211.15360873.1607.09.2018 - 25.10.20184918.0000 %8720.26360873.1626.10.2018 - 13.12.20184918.0000 %8720.26360873.1614.12.2018 - 31.01.20194918.0000 %8720.26360873.1601.02.2019 - 28.02.20192818.0000 %4983.02Розмір договірної пені - облікова ставка НБУ за 7 період

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення449750.8601.01.2019 - 31.01.20193118.0000 %6875.65449750.8601.02.2019 - 14.03.20194218.0000 %9315.39449750.8615.03.2019 - 25.04.20194218.0000 %9315.39449750.8626.04.2019 - 06.06.20194217.5000 %9056.63449750.8607.06.2019 - 01.07.20192517.5000 %5390.85Розмір договірної пені - облікова ставка НБУ за 13 – 14 періоди

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення99298.5831.05.2019 - 02.06.2019317.5000 %142,834.13. Отже, здійснивши власні розрахунки пені за обрані позивачем періоди суд встановив, що позовні вимоги про стягнення пені є частково обґрунтованими та підлягають до задоволення в розмірі 237'420,50 грн.

5. Щодо заявленої відповідачем заяви про зменшення розміру неустойки на 100 відсотків суд зазначає наступне.

5.1. Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Виходячи з конкретних обставин справи, суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільняти повністю боржника від їх сплати. При цьому, право суду на зменшення, зокрема пені, застосовується в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Вимогами ч. 3 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 3.17.4 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, вирішуючи питання, в тому числі й з власної ініціативи, про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює: чи є даний випадок винятковим, ступінь виконання зобов`язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначність прострочення виконання, наслідки порушення зобов`язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінка винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення).

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

5.2. Так, суд аналізуючи та оцінюючи ситуацію, яка виникла між сторонами щодо предмету спору, зокрема, в межах заявленого клопотання про зменшення розміру неустойки, враховує, що і позивач, і відповідач здійснюють свою діяльність виключно для забезпечення населення тих чи інших населених пунктів центральним водопостачанням та водовідведенням. Судом береться до уваги ступінь виконання боржником зобов`язання та причини неналежного виконання зобов`язань, що прямо залежить від несплати за отримані послуги кінцевими споживачами послуг. Окрім того, суд також бере до уваги факти існування значної кредиторської заборгованості у стягувача, яка частково могла виникнути і у зв`язку з неналежним виконанням боржником за спірним договором своїх зобов`язань.

5.3. За таких обставин, враховуючи майновий стан сторін, стан розрахунків, і головне соціальну значущість та необхідність надання обома учасниками своїх послуг кінцевому споживачу, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про зменшення розміру неустойки та зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення на 50 відсотків.

5.4. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

6. Судові витрати

6.1. Пунктом 2 частини першої статті 129 ГПК України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

6.2. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (п. 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

6.3. Таким чином, враховуючи надані роз`яснення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 53'205,55 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 180, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецький водоканал» (82200, Львівська область, місто Трускавець, вулиця І. Франка, будинок 59; ідентифікаційний код 33086713) на користь комунального підприємства «Дрогобичводоканал» Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Федьковича, будинок 11; ідентифікаційний код 03348910) 3'129'073,10 грн – заборгованості, 49'617,57 грн – три відсотки річних, 130'925,35 грн – інфляційних втрат, 118'710,25 грн – пені та 53'205,55 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ЙV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 26.11.2019.

Суддя Трускавецький В.П.