Рішення № 85933095, 30.07.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2019 справа № 914/931/19

Господарський суд Львівської області в складі:

судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Демчук А.П.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА", м.Одеса,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Піціва Володимира Михайловича, с.Опори, Дрогобицький район, Львівська область,

про стягнення 364 994,41грн.

За участю представників:

від позивача: Міщенко А.Л. - адвокат;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Піціва Володимира Михайловича про стягнення 364 994,41грн.

Ухвалою від 16 травня 2019 року Господарський суд Львівської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 04 червня 2019 року.

Ухвалою від 30.05.2019р. суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" про проведення судового засідання у справі №914/931/19 призначеного на 04.06.2019р. в режимі відеоконференції з підстав наведених в ухвалі суду.

В підготовче судове засідання 04.06.2019р. з`явився відповідач. Позивач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого засідання.

На електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи без участі позивача, однак дане клопотання не підписане цифровим підписом, тому суд не взяв його до уваги.

Відповідач просив суд відкласти розгляд справи для надання йому можливості скористатися послугами адвоката для захисту його прав та інтересів.

Суд відклав підготовче засідання на 03 липня 2019 року.

В підготовче судове засідання призначене на 03.07.2019р. з`явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення засідання.

Суд відклав підготовче судове засідання на 16 липня 2019 року.

Ухвалою від 16 липня 2019 року, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 30 липня 2019р.

В судове засідання 30 липня 2019 року з`явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача надав пояснення по суті спору в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він на виконання умов договору поставки від 31.10.2018р. №28792-ЛВ/18, 15.02.2019р. та 19.02.2019р. передав у власність відповідача, відповідно до його замовлень, тютюнові вироби на загальну суму 295 237,05 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЛВ19-000021600 від 15.02.2019 року та № ЛВ19-000022993 від 19.02.2019 року.

Відповідно до умов договору, оплата поставленого Товару може здійснюватися Покупцем з відтермінування на строк до 6 календарних днів з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку на який надано відстрочку, останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

Однак відповідач отриманий товар оплатив частково, станом на дату подання позову до суду, сума основного боргу Покупця перед Продавцем за переданий Товар згідно з Видатковими накладними складає 294 638,83 грн.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач також просить стягнути з відповідача 47 142,21грн штрафу, 21 376,71грн пені, 1836,66грн 3% річних.

Заперечення відповідач проти позову.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзиву на позов чи будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини на які позивач посилаються як на підставу своїх вимог, повно, всебічно і об`єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, в тому числі, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що 31 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Піців Володимиром Михайловичем (покупець) було укладено договір поставки №28792-ЛВ/18, за умовами якого продавець зобов`язався передавати тютюнові вироби або інші групи Товарів у власність Покупця відповідно до його замовлення (замовлень), а Покупець зобов`язався приймати та оплачувати Товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Асортимент, кількість, ціна Товару визначається Сторонами на кожну партію окремо (п.п.1.1 та 1.2 Договору).

Відповідно до п.1.3 договору, сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.10.2019р.

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлення (замовлень) покупця та виходячи з наявності відповідного асортименту товару на складі продавця. Замовлення на партію товару погоджується відповідальними особами сторін.

Відповідно до положень п.3.7 договору, сторони погодили, що після приймання товару покупцем претензії щодо кількості та якості товару продавцем не приймаються за винятком прихованих виробничих дефектів. З моменту підписання видаткової накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином. Товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості.

Відповідно до п.3.8 договору, факт поставки товару підтверджується видатковою накладною підписаною обома сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставки від 31.10.2018р. №28792-ЛВ/18, 15.02.2019р. та 19.02.2019р. передав у власність відповідача, тютюнові вироби на загальну суму 295 237,05 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЛВ19-000021600 від 15.02.2019 року та № ЛВ19-000022993 від 19.02.2019 року.

Дані накладні підписані представниками обох сторін без зауважень, а відтак товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості.

Згідно з частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.4.8 договору, оплата поставленого Товару може здійснюватися Покупцем з відтермінування на строк до 6 календарних днів з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки накладної є першим днем при підрахунку строку на який надано відстрочку, останнім днем розрахунку є шостий календарний день.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак відповідач отриманий товар оплатив частково в сумі 598,22грн, а станом на дату подання позову до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем за переданий Товар згідно з Видатковими накладними складає 294 638,83 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як уже зазначалося судом, відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснено оплати обумовлені договором, а відтак порушено взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до п. 6.2 договору від 31.10.2018р. №28792-ЛВ/18, ь у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу , за кожен день прострочення.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні Покупець сплачує на користь Продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Відповідно до положень ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов`язань, позивач нарахував відповідачу:

- 47 142,21грн штрафу;

- 21 376,71грн пені;

- 1 836,66грн 3% річних.

Судом проведено перевірку правильності здійснених позивачем розрахунків та встановлено, що при розрахунку 3% річних позивачем було допущено помилку, а саме невірно визначено кількість днів прострочки по накладній №ЛВ19-000021600 від 15.02.2019 року. Так, позивачем здійснено розрахунок 3% річних за період із 22.02.2019р. до 08.05.2019р. включно. В графі 4 наведеного розрахунку позивач зазначає, що загальна кількість днів прострочки становить 76 днів (63+13). В той же час, у графі №7 розрахунку, а саме у формулі розрахунку, позивач зазначає 80 днів прострочки.

Провівши перерахунок суд встановив, що до стягнення підлягають 3% річних в сумі 1790,14грн.

Штраф в сумі 47 142,21грн та пеня в сумі 21 376,71 грн нараховані позивачем вірно.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 364 947,89 грн з яких:

- 294 638,83грн основна заборгованість;

- 47 142,21грн штраф;

- 21 376,71грн пеня;

- 1790,14грн 3% річних.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Судові витрати.

Відповідно до ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При поданні позову до суду, позивачем було сплачено судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням від 07.05.2019р. №114530.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, витрати позивача по сплаті судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 5 474,22 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76, 79, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Піціва Володимира Михайловича, ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" (м.Одеса, проспект Шевченка,4А, ідентифікаційний код 30622532) - 294 638,83грн основного боргу, 47 142,21грн штрафу, 21 376,71грн пені, 1790,14грн 3% річних та 5474,22грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повне рішення складено 01.08.2019р.

Суддя Запотічняк О.Д.