Рішення № 85927584, 27.11.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року Чернігів Справа № 620/2827/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лобана Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації адміністративної будівлі та будівлі автогаражів товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' (далі – ТОВ ''Березнянський'', відповідач) за адресою: вул. Шевченка, 5, смт Березна, Менський район, Чернігівська область.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що за результатами проведеної позапланової перевірки додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки були виявлені порушення, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, а тому є підстави для застосування до відповідача заходів реагування згідно статті 70 Кодексу цивільного захисту України.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Лобана Д.В. від 30.09.2019 у справі відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 22.10.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' про застосування заходів реагування.

29.10.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано, позивач наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Ухвалою суду від 26.11.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області до товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' про застосування заходів реагування.

Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що визнає наявність зазначених у позові порушень під час перевірки, однак просить не застосовувати заходи реагування, оскільки на сьогоднішній день вживаються заходи по усуненню порушень та практично усі вимоги припису про усунення порушень виконані відповідачем, а тому позов задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов та відповіді на відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

16 серпня 2019 року провідним інспектором Менського РВ Управління ДСНС України у Чернігівській області за результатами позапланового заходу складено акт щодо дотримання товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Шевченка, 5, смт Березна, Менський район, Чернігівська область.

У ході перевірки виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

адміністративну будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2. 5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

будівлю автогаражів не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 12.1.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній;

в адміністративній будівлі на шляхах евакуації з приміщень облицювання стін виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Оздоблення шляхів евакуації має відповідати чинним будівельним нормам. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в адміністративній будівлі та будівлі автогаражів з`єднання відгалужень та окінцювань жил електричних проводів виконано не за допомогою паяння, опресування або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Вважаючи дані порушення такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року № 20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

Державна служба з надзвичайних ситуацій України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 «Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких Постанов Кабінету Міністрів України» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління є територіальним органом виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, рятувальних справах та гасіннях пожеж, профілактики травматизму невиробничого характеру, та діє на підставі Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Головне управління, згідно з покладеними на нього завданнями на відповідній території, здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки і цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства; здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на ДСНС України Президентом України.

Пунктом 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 563, визначено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною четвертою статті 4 вказаного Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка відповідача проводилась відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, наказу від 25.06.2019 № 164 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду», посвідчення на проведення перевірки від 14.08.2019 № 179 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області.

16.08.2019, після завершення здійснення заходу, посадовою особою органу державного нагляду (контролю) складено припис № 193 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що в цьому приписі посадова особа органу державного нагляду (контролю) визначив строки, в які відповідач повинен усунути порушення вимог законодавства, а саме: до 15.10.2019.

Однак, незважаючи на встановлені позивачем терміни усунення порушень до 15.10.2019, останній звернувся до суду з позовом 24.09.2019.

Тобто, відповідачу не було надано змоги усунути в повному обсязі встановлені у приписі порушення до строку, самостійно визначеного позивачем, а тому, відповідно, і не було надано доказів, на підтвердження їх виконання.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про передчасність звернення позивача до адміністративного суду із цим позовом.

При цьому, суд зауважує на те, що відповідно до частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Згідно з частиною другою цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Разом з тим, системно аналізуючи положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд вважає, що цими правовими нормами установлена можливість застосування різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки будівель товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті за адресою: вул. Шевченка, 5, смт Березна, Менський район, Чернігівська область, було встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей (підтверджується актом), а саме: адміністративну будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 4.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2. 5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; будівлю автогаражів не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 12.1.1 таблиці А.1 додатку А ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей; не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, чим порушено п. 1.20. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Непроведения замірів опору ізоляції електричних мереж і перевірки спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення електромереж створює загрозу виникнення пожежі, внаслідок якої продукти горіння і чадний газ унеможливлюють своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебувають у ній; в адміністративній будівлі на шляхах евакуації з приміщень облицювання стін виконано з матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2, чим порушено п. 2.23. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, п. 7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Оздоблення шляхів евакуації має відповідати чинним будівельним нормам. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей; в адміністративній будівлі та будівлі автогаражів з`єднання відгалужень та окінцювань жил електричних проводів виконано не за допомогою паяння, опресування або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що застосовуючи заходи реагування до суб`єкта господарювання, суд повинен дослідити, чи виконав він у повному обсязі та у встановлений строк припис про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю).

Відсутність більшої частини порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зизначених в акті перевірки, на момент розгляду справи у суді підтверджується наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено замір опору ізоляції і перевірено спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, що підтверджується технічним звітом № 916 про проведення електричних випробувань та вимірювань електрообладнання (а.с. 86-101).

Крім того, відповідачем, на шляхах евакуації з приміщень, здійснено демонтаж облицювання стін від матеріалів з вищою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2, що підтверджується актом демонтажу від 07 листопада 2019 року та фотокартками (а.с. 106, 107, 108-111).

Одночасно, відповідачем на шляхах евакуації з приміщень, здійснено облицювання стін матеріалами з нижчою пожежною небезпекою ніж Г2, В2, Д2, Т2, а саме металевим ирофнастілом, що підтверджується актом монтажу від 13 листопада 2019 року та фотокартками (а.с. 112, 113-117).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, в адміністративній будівлі та будівлі автогаражів з`єднання відгалужень та окінцювання жил електричних проводів виконано за допомогою паяння, опресування та затискачів, що підтверджується актом про проведення ремонтних робіт електричної мережі адміністративної будівлі та будівлі автогаражів від 09 листопада 2019 року (а.с. 119).

Стосовно виконання припису в частині обладнання адміністративної будівлі та будівлі автогаражів системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації), суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, для виконання припису в частині обладнання будівлі автогаражів системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації) відповідачем укладено договір № 156 на розроблення проекту монтажу системи пожежної сигналізації від 04 жовтня 2019 року (а.с. 102), а також договір № 171 про надання послуг з монтажу та установки пожежної сигналізації від 07 листопада 2019 року (а.с. 104-105).

Крім того, платіжним дорученням № 1634 від 22 жовтня 2019 року відповідач здійснив оплату за розроблення проекту монтажу системи пожежної сигналізації (а.с. 103).

Отже, станом на 13 листопада 2019 року відповідачем усунуті 4 з 5 порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які стали підставою для звернення позивача до суду і застосування заходів реагування.

З урахуванням вказаного законодавчого підходу до відповідальності суб`єктів господарювання та тих обставин, що відповідачем усунуто переважну більшість виявлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, а недоліки, які залишилися неусунутими, стосуються різних приміщень, що належать позивачу, та за відсутності переконливих доказів, що невиправлені підприємством порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, суд дійшов висновку про відсутність підстав для обрання крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі та будівлі автогаражів товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' за адресою: вул. Шевченка, 5, смт Березна, Менський район, Чернігівська область.

Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому для встановлення факту відсутності порушень відповідач повинен ініціювати позапланову перевірку, за наслідками якої і може бути встановлено зазначений факт.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.

Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які в свою чергу підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень.

В контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є безпідставними.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі № 826/19328/16.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту відповідача безперечно, не можуть слугувати підставою для застосування заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі та будівлі автогаражів товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'', тобто повного зупинення роботи підприємства, адже у такий спосіб порушиться принцип пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області задоволенню не підлягає.

У відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (пр-т Миру, 190-а, м. Чернігів, 14037, код ЄДРПОУ - 38590042) до товариства з обмеженою відповідальністю ''Березнянський'' (вул. Шевченка, 5, смт. Березна, Менський район, Чернігівська область, 15622, код ЄДРПОУ - 30865826) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 27 листопада 2019 року.

Суддя Д.В. Лобан