Рішення № 85926611, 20.11.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/594/2018 Справа № 490/5665/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого у справі судді Гуденко О.А.

за участі секретаря судових засідань Дудник Г.С.,

представника позивача Колодяжної Ю.А.

розглянувши у судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за позовом ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу № 372 від 07 квітня 2017 року , -

УСТАНОВИВ:

30 червня 2017 року ПАТ "Миколаївобленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 305 523 грн 90 коп.боргу , завданого порушенням Правил користування електричною енергією для населення , затв.постановою КМУ № 1357 від 26.07.11999 року , а також стягнення з відповідача судових витрат у сумі 1600 грн.

В обгрунтування позову посилалися на те, що 18 березня 2017 рок при здійсненні технічної перевірки та дотримання діючимх правил представниками (контролерами) позивача за адресою АДРЕСА_1 було виявленно порушення, а саме :"Самовільне підключеня електроустановок, струймоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника скритою електропроводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити при контрорльному огляді.Порушення п. 42 ПКЕЕН" 30 січня 2017 року цей АКТ№ S-6050 був розглянутий комісією позивача та відповідно до норм п.3.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії нараховано обсяг реально спожитої, але не врахованої приладом обліку споживача на суму 305 523,90 грн за три роки з 18.03.2014 року по 18.03.2017 року.

Провадження по справі відкрито ухвалою суду від 26.10.2017 року.

Представник відповідача неодноразово подавав клопотання про відкладення судового засідання через неознайомлення з матеріалами справи та необхідністю подання додаткових доказів.

18 травня 2018 року представником відповідача Родіковим Т.В. подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що проткол від 07.04.2017 року є сфальшованим, оскільки на його адвокатський запит 10 квітня 2017 ркоу позивач його надати не зміг. Сам Акт складений з зазначенням припущення фактичних обставин, отже не є належним та допустимим доказом, не відповідає фактичним обставинам справи , додаток до нього складено не на місці правопорушення , енергопостачальник не звертався до правоохоронних органів з приводу розкрадання споживачем електроенергії. В Аткі не зазначено чітко в чоу полягає порушення п.42 ПКЕЕн, акт складено без присутності споживаач ОСОБА_1 , та ним не підписувався, самому відповідлачу чи його уповноваженному представнику не повідомляломя про засідання комісії з розгляду акту на 07 квітня 2017 року , аотже саме засідання комісії відбулося без його присутності .В справі відсутні докази того, щ проткол засідання був вручений споживачеві, отде він не набув чинності, а за такого і відсутні підстави для сплати відповідачем нарахованої відповідно до протоколу суми збитків. Акт був складений з порушеннями з боку представників ПАТ "Миколаївобленерго". Найбільш звертає увагу суду на те, що точку підключення контролери позивача не знайшли відповідно до положень пункту 3.1 Методики у разі виявлення у споживача порушень , зазначених у підпунктах 5-7 цього пункту , Методика застосовується за умови виявлення місця підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.Тому відповідно до п. 4.7 Методики нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної еенергії по такому акту є неправомірним. Сам Акт не містить даних , що споживачем не надано дозволу на частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів для визначення місця підключення, а в акті про поушення це мало бути указано.

08 травня 2018 року ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Родікова Т.В. до початку розгляду справи по суті подано зустрічну позовну заяву до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним протоколу № 372 від 07 квітня 2017 року у відповідності до Закону України "Про захист прав споживачів". В зустрічному позові ОСОБА_1 , просить вигести рішення , яким задовольнити зустрічний позов та визнати недійсним Протокол № 372 від 07 квітня 2017 року про оплату вартості не облікованої електроенергії.

В обгрунтування зустрічного позову посилається на те, що протокол є сфальсифікований, оскільки станом на 07 квітня 2017 ркоу його ще не існувало, а також на інші порушення працівників ПАТ"Миколаївобленерго" при складанні Акту про порушення ПКЕЕН та розгляду цього Акту на засіданні комісії. Зміст хзустрічної позовної заяви повністю аналогічний змісту відзиву на позов, який був поданий представником ОСОБА_1 раніше.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року прйнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об`єднано її в одне провадженя з первісним позовом. Відкладено розгляд справи до 10.09.2018 року для надання відповідачу за зустрічним позовом строку для надання відзиву.

19 червня 2018 року представником АТ "Миколаївобленерго" подано заперечння на відзив відповідача ОСОБА_1 , де зазначено, що Акт складено у чіткій відповідності до вимог п.4.1-4.6 Методики та проведено належний розрахунок суми збитків за три роки, адже таке самовільен ипідключення неможливо виявити при звичайному контрольному огляді приладу обліку. Точка ж підключення ітко видна за відеозйомці, яка була прведена при проведенні технічнох перевірки, яку просили оглянути в судовому засіданні.

10 вересня 2018 року представником відповідача за зустрічним позовом АТ "Миколаївобленерго" подано відзив на зустрічну позовну заяву .

Відповідно до правил ст. 197 ЦПК України судом 10 вересня 2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено спрву до розгляду по суті на 09 листопада 2018 року за участі представників сторін. Задоволено клопотання представників сторін про виклик свідків, долучення додаткових доказів та додаткових пояснень відповідача за зустрічним позовом, зміст яких повністю продубльовано з відповіді НКРЕКП від 12.06.2018 року на його скаргу від 08.05.2018 року щодо дій ПАТ "Миколаївобленерго2 щодо складння Акту від 18.03.2017 року.

Ухвалою суду від 31 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом адвоката Родікова Т.В. у залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Сектору НКРЕКП у Миколаївській області. Відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом адвоката Родікова Т.В. про визнання доказу неналежним та недопустими.

22 квітня 2019 року в судовому засіданні завершено розгляд справи по суті та дослідження письмових доказів по справі та оголошено перерву для підготовки сторін до судових дебатів за клопотанням представника відповідача Родікова Т .В.

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом адвоката Гайдаржий А.В. у зупиненні провадження по справі до набрання законої сили рішенням у цивільній справі № 487/7953/19 , провадження у якій відкрито ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 листопада 2019 року за позовом ОСОБА_1 до ПА "Миколаївобленерго" про визнання протиправними дії з припинення електропостачання, що було здійснено відповідачем 18 березня 2017 року.

В судовому засіданні представник ПАТ "Миколаївобленерго" вимоги первісного позову підтримав, у задоволенні зустрічного просив відмовити з підстав, викладених в їх заявах з процесуальних питань.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 в судові засідання, призначені для проведення судових дебатів після оголошення переви за його клопотанням для підготування до дебатів неодноразово не зявився, про поважність причин своєї неявки суду не повідомив, повідомлявся судом неодноразово належним чином . в минулих судових засіданнях заперечував проти задволення первісного позову та просив про задволення зустрічного з підстав, викладених у його заявах з процесуальних питань та зустрічному позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали цивільної справи та оглянувши відео- та фото- матеріали, суд доходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_1 укладено 11.05.2010 року договір №0154031 про користування електричною енергією за адресою: м.Миколаїв, вул.2-га Повздовжня,2а, кв.1 . Відповідно до п.21 вказаного договору взаємовідносини сторін, що не врегульовані цим договором, регламентуються ПКЕЕН та законодавством України.

Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_1 є власником житлового будинку по АДРЕСА_1

18 березня 2017 року працівниками ПАТ «Миколаївобленерго» під час перевірки дотримання споживачами ПКЕЕ за адресою: АДРЕСА_1 у присутності сина споживача ОСОБА_4 та дружинии відповівдача було виконано технічну перевірку дотримання вимог діючих ПКЕЕН за вказаною адресою та в результаті перевірки було виявлено порушення п.42 ПКЕЕН, а саме: "самовільне підключення електроустановок , струймоприймачів, електропроводки до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника скритою електропроводкою поза приладом обліку з порушенням схеми обліку, що неможливо виявити при контрольному огляді", про що складено акт про порушення № S-6050 від 18 березня 2017 року, який було підписано працівниками(контролерами) ПАТ «Миколаївобленерго» та ОСОБА_4 . При цьому споживачем зазначено в Акті, що контролериповодили себе ввічливо, а він не є спеціалістом у галузі електротехніки , про додатковий провід не знали та ним не користувалися.

В Акті також зазначено, що електропостачання на обєкті тимчасово відключено через неможливість усунення порушення на місці .

До Акту додано схему самовільного позаоблікового підключення , підписаного всіма контролерами позивача, які проводили технічну перевірку , та пояснювальну записку до Акту, з якої слідує, що при перевірці "великого, гарного трьохповерховоого будинку" вв присутності сина та дружини власника будинку за адресою 2-га Повздовжня ,2а в м.Миколаєві рейдова бригада контролерів виявлено порушення ПКЕЕн, яке "шляхом розриву кабелю вводу в стінін будинку , який закритий дерв`яним щитом і дзеркалом , де встанровлено автоматичний перемикач на 63 А, яки вмикає додатковий дублюючий ввод, прокладений через стіну бдинку в щит, де встановлений прилад обліку трьохфазний і післяоблікові автомати по 40А, нульова колодка , на які підходит дублюючий ввод - таким чинм при відключенні дооблікового автомата прилад обліку не працює, але електроекнергія споживається по всьому трьохповерховому будинку, не о обліковуючись. Другий екземпляр акту вручений під підпис та запрошено на засідання комісії. За даним фактом дружина та син господаря пропонували домовитися.Син знав про наявність автомата, оскільки намагався його приховати, нервував. В будинок не лопускали роками, технічні перевірки до цього не проводилися ".

Згідно протоколу від 20 березня 2017 року № 3873 затвердження попереднього розрахунку за Актом про порушення ПКЕЕН № S-6050 від 18.03.2017 , споживач ОСОБА_1 номер особового рахунку 0154031, визначено суму збитків 305 523,90 грн за 218 762 кВт\год з розрахунку 8 годин за добу самовільного споживання за добовим споживанням 199,6 кВт\год за потужністю самовільного підключення 24,95 кВт.

Згідно протоколу №372 від 07 квітня 2017 року засідання комісії по розгляду акту № S-6050 від 18 березня 2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача, комісія прийняла рішення про те, що на підставі вивчення цього Ату та інших матеріалів споживача визнано причетним до порушення ПКЕЕн та проведеноє розрахунок у відповідності до п. 3.5 Методики за формулою 2.7 Методики за три роки виходячи з розрізу дроту самовільного підключення - мідний 16,00 мм.

У вказаному протоколі комісії зазначено , що споживач на засідання комісії не зявився. Разом з тим, в Акті про порушення було зазщначено, що засідання комісії з розгляду Акту відбудеться 07.04.2018 року , зазначено адреса та час,другий ексземпляр Акту вручено уповноваженій особі - сину споживача під особистий підпис.

В подальшому ПАТ «Миколаївобленерго» направило позивачу для оплати попередній розрахунок за завдані ним збитки на суму 305 523,90 грн .

При цьому суд не може прийняти до уваги твердження, викладене в зустрічному позову щодо фальшування оскаржуваного протоколу, оскільки хоча дійсно у відповіді від 10.04.2017 року на адвокатський запит Родікова Т.В. від 04.04.2017 року " щодо направлення на його адресу належним чином завіреної копії рішення ПАТ "Миколаївобленерго" , оформлене відповідним протоколом засідання кеомісії по розгляду актів порушення ПКЕЕН щодо розгляду акту № С6050 від 18.03.2017 року " зазначено, що акт № С6050 ще не розгялнутий і копію протоколу станом на 07.04.2017 року надати неможливо. Проте, станом на вказану дату належним чином сам протокол з огляду на те, що засідання комісії відбувалося без присутності споживача, міг бути ще письмово не оофрмлений, що жодним чином не свідчить про його підробку чи про те, що саме засідання комії не проводилося і оскаржуване рішення не приймалося.

Згідно облікової картки споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 середнє споживання електроенергії за 2015-2017 роки становило приблизно 310 квт\год на місяць.

23 травня 2017 року між представником енергопостачальника та споживача (адвоката Родікова Т.В. ) складено Акт-пертензію з приводу тимчасового припинення електропостачання до вказаного будинку ОСОБА_1 , де зазначено:

від представника ПАТ "Миколаївобленерго" , що порушення виявлене 18 березня 2017 року до тепершінього часу споживачем не усунуто, електроустановка не приведена у відповідність, отже відновлення електропостачання можливе лише після усунення порушень , та укладення договору про надання послуг та оплати послуг з повторного підключення електроустановки;

від представника споживача зазначено, що твердження контролерів про самовільне підключення є абсолютно безпідставним, точка підключенян не виявлена , акт перевірки не містить всіх необхідних даних, рішення про оплату безоблікової енергії в установленому порядку не приймалося.

21 червня 2017 року між ОСОБА_1 , та ПАТ "Миколаївобленерго" укладено Договір № 16 на виконання ремонтних робіт за адресою АДРЕСА_1 , на підставі якого та після оплати послуг виконане відновлення електропсточання до будинку позивача за зустрічним позовом.

Згідно відповіді від 12.06.2018 року Національної комісії , що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на скаргу від 08.05.2018 року адвоката Родікова Т.В. , зазначено наступні порушення: схема електропостачання споживача , офопмслена додатком до Акта, не підписана побутовим споживачем; засідання комісії по розгляду Акту 07.04.2017 року відбулося без присутності споживача; відповідно до інформації, зазначеної в Акті та на схемі електропостачання, самовільне підключення виконано прихованою проводкою в стіні будинку - проте Акт не містить інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідни для виявлення прихованої електропроводки ( ут ому числі місця її підключення), а саме використання спеціальних технічних засобів та здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів. За такого, НКРЕКП вважає, що представниками енергопостачальника не було виявлено фактичного місця самовільного підклюбчення електропроводки до електричної мережі, а зазначена на схемі електропостачання споживача інформація щодо місця підключення ( у стіні будинку) є лише припущенням представників енергопостачальника.При цьому Акт не містить інформації щодо вчинення споживачем дій, які не дали можливості представника енергопостачальника виявити місце самовільного підключення електропровдки та відключити це підключення Також в Акті не зазначено поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів ( кабелів) , які зображені на схемі електропстачання споживача , оформлений додатком до Акта та використані в схемі підключення (зокрема проводів кабелів, використаних до дооблікового автоматичного вимикача 63А та після післяоблікового автоматичного вимикача 40А), а тому Акт складено з недотриманням п.4.6 Методики.

Як пояснили допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які були контролерами при виявленні порушення ПКЕЕН в будинку позивача та складали вищезазначений Акт про порушення та схему до нього, 18 березня 2017 року вони проводии плановий рейд технічних перевірок побутових споживачів у тому районі, де розташований будинок відповідача. В будинок їх допустила жінка с сином, які пояснили, що є дружиною та сином власника будинку, в огляді будинку та проведенні технічної перевірки вони не перешкоджали і проводиди по всьому будинку. Будинок був трьохповерховим, а у дворі ще були господарськи споруди для домашньої птиці , начеб-то опалювальні. Коли вони спустилися на нижній поверх будинку , то, помітивши нервування молодого чоловіка, звернули увагу на нишу в стіні напівпідвального приміщення, яка була прикрита дерев`яними щитками, знявши ці щитки вони виявили трьохфазний автомат, до якого підходив провід прямо в стіні будинку з землі з-під фундаменту. Далі від цього автомату йшло три провода , які були підведені до щитку, де розташований прилад обліку та після облікові автомати, при чому ці проводи були заізольовані та мали наклемники на кінцях. При відключенні повністю приладу обліку та від`єднанні усіх проводів від післяоблікових автоматів та відключенні самого дооблікового автомату та одночасному підключенні нульового та фазного проводів, які йшли від знайденого контролерами провду , до квартирних автоматів - світло в будинку вмикалося, працювали розетки та підключені електроприлади, прилад обліку при цьому не працював та електроенергія споживалася, проте не обліковувалася. Правопорушення було продемонстровано споживачам, зроблено фото та відео-фіксацію та після цього складено Акт, який надано на підпис сину власника будинку та повідомлено йому про дату та місце засідання комісії з розгляду цього Акту. Позаоблікове самовільне підключення було сховано в ніші стіни будинку за трубами водопостачання чи водовідведення , сам провід йшов через стіну будинку прямо з-під землі. За аткого вони виявили точку самовільного підключення, якою і ї цей провід з позаобліковим трьохфазним автоматом 63А, а от де цей провід був підключений до електромережі енергопостачальника виявити було фізично неможливо - адже для цього необхідно було розрушити частину фундаменту будинку та викопувати цей провід з-під землі. Проте при технічній перевірці контролери оснащуються спеціальними приладами для виявлення порушень ПКЕЕн, як-то індикатори напруги, індикатори магнітного поля та інші, але ніяк не перфораторами та лопатами.

Оглянутим під час судового засідання диском з відеозаписом процесу виявлення вказаного порушення ПКЕЕн у будинку відповідача та фотографіями точки позаоблікового підключення та електричного щитка з приладом обліку та автоматами повністю підтверджується покази контролерів та обставини, зазначені у Акті від 18.03.2017 року

Взаємовідносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками на момент виникнення спірних правовідносинрегулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі - ПКЕЕН).

Згідно з абзацами 1, 3, 5, 6, 7 п.53 цих Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушень побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату.

Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії.

З системного аналізу вказаних норм вбачається право особи щодо якої розглядається акт про порушення Правил користування електричною енергією для населення бути присутньою при його розгляді, тобто в достатній мірі бути проінформованою про хід розгляду такого акту та можливість впливати своїми доводами на результати розгляду чи оспорити його.

Зважаючи на вказане дотримання обов`язку енергопостачальником щодо належного повідомлення споживача про розгляд акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення є обов`язковим та недотримання такого слід вважати порушеннямправа споживача.

При цьому суд не може погодитися з твердженням відповідача та позивача за зустрічним позовом про те, що його не було належним чином повідомлено про час засідання комісії з розгляду актів та не було запрошено на це засідання, яке відбулося 07 квітня 2017 року, оскільки відомості про таке були зазначені в Акті про порушення ПКЕЕн, який був вручений під особистий підпис члену сім`ї пОСОБА_1 , - особі, яка проживає у будинку його сину ОСОБА_4 . Крім того, про те, що ОСОБА_1 , було відомо про розгляд цього Акту та був отриманий примірник цього Акту свідчить і зміст адвокатського запиту його уповноваженого представника Родікова Т.В. від 04.04.2017 року.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати із договорів та інших правочинів, чи безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною 2 ст. 642 ЦК України передбачено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (надала послугу, виконала роботи, сплатила суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Тобто, надання рахунків та їх оплата у встановленому порядку підтверджують правовідносини між споживачем та енергопостачальною організацією.

Відповідно положень ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також, у відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Зокрема, відповідно до ст.3 Закону України «Про електроенергетику» відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Взаємовідносини між громадянами (фізичними особами - споживачами електричної енергії) та енергопостачальниками, в тому числі порядок укладення договорів та порядок розрахунків за спожиту електричну енергію, регулюються відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 р. № 1357.

Пунктом 19 Правил користування електричною енергією для населення передбачено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Згідно п.20 Правил користування електричною енергією для населення, розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Згідно з п.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Положеннями ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до п.42 Правил побутовий споживач електричної енергії, серед іншого, зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження засобів обліку і пломб на них у разі розміщення засобу обліку в квартирі або на іншому об`єкті побутового споживача; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Пункт 4 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. № 122, встановлює, що обсяг електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, визначається за величиною розрахункового споживання електричної енергії протягом періоду порушення на підставі акта виявлених порушень, складеного відповідно до Методики.

Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією побутовими споживачами регламентується розділом 3 Методики.

Відповідно до п п. 5) п. 3.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. № 562, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН, зокрема, як самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Згідно п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем.

Згідно ч. 4 ст. 26, ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» крадіжка електричної енергії, у тому числі пошкодження приладу обліку; порушення зазначених Правил, визначено як правопорушення в електроенергетиці і споживач електроенергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною енергією для населення, згідно з законодавством України.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також враховуючи, що відповідач є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено порушення ст. ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. п. 42 Правил, останій несе відповідальність за вказані порушення, при цьому, борг за необліковану електричну енергію ним в добровільному порядку не сплачений, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню.

Що стосується вимог зустрічного позову, то відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи з загальних положень ЦПК України предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист прав та законного інтересу.

Відповідно до змісту ст.ст 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Як вбачається з суті зустрічних позовних вимог, позивач заявляючи вимоги про визнання недійсним Протоколу № 372 від 07.04.2017 року , фактично не погоджується з прийнятим рішенням ПАТ "Миколаївобленерго" щодо нарахування йому оплати вартості необлікованої електроенергії та прийняття рішення, що сам факт порушення ПКЕЕН позивач вважає встановленим - а отже фактично оскаржує рішення щодо розгляду акта про порушення від 18.03.2017 року, оформленого протоколом №372 від 07 квітня 2017 року з посиланням на недотримання вимог п.п.42, 53 ПКЕЕН, на підставі якого йому було нараховано збитки у розмірі 305 523,90 грн.

Разом з тим, Верховний Суд зауважує, що реалізація споживачем його права доводити обґрунтованість своєї позиції щодо незгоди із висновками та діями комісії по розгляду акту про порушення та спростування таких висновків повинна відбуватися під час звернення постачальника електричної енергії з позовом до суду про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок необлікованого використання електроенергії (постанова Верховного Суду України від 12 вересня 2011 року у справі № 6-25цс11).

Акт про порушення та рішення можуть бути визнані в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов`язковими до виконання, зокрема, при визнанні дій відповідача щодо відключення від електропостачання неправомірними та відшкодуванні шкоди або при пред`явленні позову про стягнення матеріальних збитків, заподіяних розкраданням електроенергії у разі самовільного підключення до електромережі, або споживанні електроенергії без приладів обліку, при вирішенні яких суд зобов`язаний буде дати оцінку вказаному акту та рішенню, яке оформлено протоколом.

Дослідивши правову природу Протколу комісії, яке позивач просить визнати недійсним, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідний проткол, яким оформлене рішення не є актом, який безпосередньо тягне за собою виникнення, зміну чи припинення певних прав або обов`язків позивача, не тягне для споживача негативних правових наслідків у вигляді примусового безспірного стягнення вартості додатково нарахованого обсягу електричної енергії, оскільки не є документом, на підставі якого здійснюється стягнення у примусовому порядку, а лише засвідчує факт порушення споживачем ПРРЕЕ та може бути використаний як доказ при розгляді судом спору про відшкодування збитків, заподіяних споживачем внаслідок порушення ПРРЕЕ.

Проткол комісії не є актом, який породжує певні правові наслідки, зазначене рішення не спрямовано на регулювання тих чи інших суспільних відносин і не має обов`язкового характеру для суб`єктів цих відносин, воно не є за своєю суттю рішенням державного чи іншого органу, тобто офіційним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, у червні 2017 року ПАТ «Миколаївобленерго» звернулося до Центрального районного суду м.Миколаєва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією (первісний позов) . Отже, саме в межах вказаної справи, повинні перевірятися доводи ОСОБА_1 щодо неправомірності рішення ПАТ «Миколаївбленерго» про нарахування йому збитків та недісності оскаржуваного протоколу. В такому разі оскаржені акти підлягатимуть оцінці в сукупності з іншими доказами. При цьому, в обох випадках сторони мають належними та допустимим доказами довести або спростувати факт вчинення відповідного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що обраний позивачем за зустрічними позовом спосіб захисту прав шляхом пред`явленняпозову про визнання недійсним протоколу ПрАТ «Миколаївобленерго» щодо нарахування збитків сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.

Також суд зауважує наступне.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці (пункт 6.41 ПКЕЕ).

Дефекти акта не можуть спростовувати факту порушення, якщо він знайшов своє підтвердження в сукупності інших доказів.

Так, зазначені у вищезазначеній відповіді НКРЕ дефекти Акту від 18.03.2017 року, а саме непідписання схеми електропостачання споживача , оформленої як додаток до Акта, побутовим споживачем; відсутність в Акті інформації щодо вчинення представниками енергопостачальника дій, необхідних для виявлення прихованої електропроводки ( у тому числі місця її підключення), а саме використання спеціальних технічних засобів та здійснення часткового демонтажу будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів та інформації щодо вчинення споживачем дій, які не дали можливості представникам енергопостачальника виявити місце самовільного підключення електропровдки та відключити це підключення, незазначення поперечної площі перерізів та матеріалів всіх проводів ( кабелів) , які зображені на схемі електропстачання споживача ( але при цьому зазначено переріз кабелю, яким безпосередньо здійснене самовільне підключення) - не спростовують встановленого судом факту самовільного підключення скритою електропроводкою до електричної мереежі поза приладом обліку , внаслідок якого електрична енергія в будинку споживалася, але не обліковувалася, що в свою чергу свідчить про вчинення споживачем порушення в розумінні пункту 42 ПКЕЕ.

Наведеним спростовуються доводи позивача, викладені у зустрічному позові, що представниками енергопостачальної організації було допущено порушення порядку складання акта № S6050 від 18.03.2017, що представниками енергопостачальної організації невірно складено схему електропостачання в частині розташування та під`єднання прихованої електропроводки ( адже виявлено сам факт її наявності та підключення поза приладом обліку кабелем, який прихований у зовсім неналежному для нього місці в стіні будинку за водяними трубами і виявлено , що він йде з-під або через фундамент будинку- що технічно унеможливлює виявлення безпосередньої точки його підключення до мережі енергопостачальника без порушення конутруктивних елементів усього будинку) , оскільки такі не спростовують факту самого порушення.

Згідно з положеннями пункту 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

У спорах про стягнення вартості недоврахованої електроенергії межі задоволення позовних вимог (повністю чи частково) визначаються встановленими обставинами справи, зокрема, правильністю розрахунку обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартістю, періодом нарахування тощо (підпункт а) пункту 2.3 Узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання, викладеного як додатку до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 № 3).

При цьому суд дійшов висновку, що енергопостачальником вірно визначено період, за який донараховується вартість недоврахованої електричної енергії за три роки до виявлення порушення, оскільки тпаке порушення неможливо виявити при звичайному контрольному огляді приладу обліку, який має проводитися не рідше 1 разу на 6 місцяів, позивачем для розрахунку застосовано режими електроспоживання у відповідності до режимів, правильно застосовано тарифи та правильно обрано пункт Методики для визначення формули, за якою здійснюється донарахування, у разі виявлення такого виду порушення ПКЕЕН.

Відповідно до п.3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання еленктроенергетики України від 04.05.2006 № 562 (далі - Методика), ця методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕН : 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів,установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разіпідтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4)самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж)з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання "штучного нуля", що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Згідно з п. 2.7. Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої

електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності наоб`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки (п. 3.3. Методики).

Таким чином, відповідачем при виявленні порушення, складання акту та його розгляд, який оформлено протоколом, були застосовані чинні на той нормативні акти, а саме, Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312 та Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання еленктроенергетики України від 04.05.2006 № 562, які регулюють відносини між сторонами у даній справі.

Розрахунок загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії здійснено за період з 18.03.2014 року по 18.03.2017 року, так як правопорушення було вчинено прихованим способом, тобто, у межах трьох років.

Таким чином, будь які підстави для визнання протиправним та скасування рішення комісії ПАТ «Миколаївобленерго» з розгляду Акту про порушення № S6050 від 18.03.2017 року оформленого протоколом від 07.04.2017 року щодо нарахування ОСОБА_1 вартості безобліково спожитої електроенергії на суму 305 523 грн 90 коп відсутні, адже відповідачем за зустрічним позвоом не було порушено норм закону

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що пункту першого статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення (справа Гарсіа Руїз проти Іспанії).

Відповідно до ст. 1414 ЦПК України, судові витрати, сплачені позивачем за первісним позовом при подачі позову підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 18, 259, 263-265,280,281 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ "Миколаївобленерго" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за недовраховану електроенергію - задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Миколаївобленерго" борг за недовраховану електричну енергію у сумі 305 523 грн 90 коп та 1600 грн судового збору.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Миколаївобленерго" про визнання недійсним рішення про оплату вартості необлікованої електроенергії, оформленого протоколом № 372 від 07 квітня 2017 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний тект рішення суду складено 27 листопада 2019 року

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО