Ухвала суду № 85926511, 21.11.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9037/19

н\п 2-з/490/138/2019

У Х В А Л А

21 листопада 2019 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва

у складі головуючого судді - Чулуп О.С.

при секретарі-Балдич Х.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного державного виконавця виконавчого округу Миколаївської області Баришнікова Артема Дмитровича, ОСОБА_2 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання торгів недійсними.

19.11.2019 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .

За змістом ст. 151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов`язково зазначаються: причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п.1 та 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об`єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об`єкта нерухомого майна.

Вирішуючи дану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог, оскільки невжиття таких заходів може призвести до утруднення чи невиконання можливого рішення суду, що є підставою до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .

Враховуючи наявність майнового спору між сторонами, обсяг позовних вимог, враховуючи вимоги співмірності виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суд приходить до висновку, що необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст.149-151 ЦПК України, постановою Пленуму ВС України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.06 року, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову- задовольнити.

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо квартири АДРЕСА_1 .

Копії ухвали для негайного виконання надіслати до Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради.

Копії ухвали надіслати сторонам по справі.

Відповідно до ст. 157 ЦПК України ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала може бути оскаржена разом до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя