Рішення № 85925577, 25.11.2019, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3696/19

Провадження № 2/456/1402/2019

РІШЕННЯ

іменем України

25 листопада 2019 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Саса С. С. ,

при секретарі Карпин О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача кредитну заборгованість в розмірі 29455,23 грн. та судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 17.01.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач своїх зобов`язань по своєчасному поверненню кредиту та нарахованих відсотках згідно умов кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 18.08.2019 року у нього виникла заборгованість на загальну суму 29455,23 грн., яка погашена не була, а тому просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором.

Відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги заперечує повністю. Покликається на те, що банк не надав оригінал кредитного договору, тобто первинний документ по кредиту, а тому неможливо вирішувати питання обгрунтуваності позовних вимог. У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 433/423/17 зроблено висновок «Відсутність оригіналу договору про відкриття кредитної лінії 19 листопада 2013 року під № 0122022865БН/2013-11, зокрема, позбавляє суди правової можливості у встановлений законом процесуальний спосіб перевірити його на предмет відповідності положенням статті 1055 ЦК України та встановити реальність існування договірних правовідносин за цим договором на умовах, наведених банком у позовній заяві. Крім того, відповідач зазначає, що анкета - заява не містить істотної умови договору, а саме суми кредитного ліміту у розмірі 13000грн. (ціни договору). У вказаній заяві відсутня будь - яка сума кредитного ліміту. Відповідач заперечує факт ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг. Матеріали справи не містять доказу укладення письмового кредитного договору у сумі 13000 грн., а тому просить відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак заявив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, покликаючись на викладені у відзиві на позов обставини та просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву №б/н від 17.01.2014 року, згідно якої останній отримав кредит у розмірі 13000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом відповідача у заяві.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, станом на 18.08.2019 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 29455,23 грн., а саме: 11019,95 грн – сума заборгованості за тілом кредиту; 7062,79 грн. – сума заборгованості за простроченим тілом кредиту; 8643,67 грн. – сума заборгованості по нарахуванні пені за прострочене зобов`язання; 850 грн. - сума заборгованості по нарахуванні пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн., а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг: 500 грн – сума штрафу (фіксована частина), 1378,82 грн. – сума штрафу (процентна складова).

У постанові від 28.03.2019 у справі № 428/2873/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що підписанням анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк» позичальник погоджується з умовами та правилами надання банком послуг, які разом з цією заявою, зразками підписів складають змішаний договір банківського рахунку і кредитного договору; приєднання до умов та правил надання банківських послуг є укладенням договору з банком; саме по собі посилання на не ознайомлення з умовами та правилами надання банківських послуг не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється законом, договором або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Нормами ст.ст. 610-612 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язань є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі, оскільки відповідач ОСОБА_1 погашення кредиту не проводить, у нього виникла заборгованість перед банком, внаслідок чого останній зазнав значної шкоди, що суд вважає істотним порушенням умов кредитного договору, оскільки позивач був позбавлений права на отримання доходу, на який розраховував при укладенні кредитного договору. Тому з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість в розмірі 29455,23 грн.

Підлягають стягненню з відповідача і понесені позивачем судові витрати в розмірі 1921,00 грн. сплаченого судового збору..

Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» 29455,23 грн. заборгованості за кредитним договором та 1921 грн. сплаченого судового збору, а всього разом 31376,23 грн. (тридцять одну тисячу триста сімдесят шість гривень 23 копійки).

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 27.11.2019 року.

Головуючий суддя С. С. Сас