Ухвала суду № 85924229, 27.11.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

760/32197/19

2-з/760/367/19

У Х В А Л А

/про забезпечення позову/

27 листопада 2019 року суддя м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - Жовноватюк В.С.

за участю секретаря - Дерев`янко К.С.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Карпенко Оксана Михайлівна, приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом.

Одночасно з поданням позовної заяви позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій вона просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на наступні об`єкти нерухомості :

1.Накласти арешт на квартиру площею 32,9 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1647527180000)

2.Накласти арешт на квартиру площею 90,9 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_2 (реєстраційний номер 1588713980000)

3.Накласти арешт на квартиру площею 45,1 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_3 (реєстраційний номер 1588705180000)

4.Накласти арешт на квартиру площею 72 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_4 (реєстраційний номер 701408080391)

5.Накласти арешт на квартиру площею 58 кв.м., яка розташована за адресою : АДРЕСА_5 (реєстраційний номер 111065090000)

6.Накласти арешт на транспортний засіб марки Nissan Qashgai 2015 р.в. (номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 ).

Заява мотивована тим, що предметом позову у цій справі є визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, а тому, з метою забезпечення виконання рішення у справі та уникнення відчуження спірного майна третім особам просить суд негайно накласти арешт на вищезазначені об`єкти нерухомості до вирішення питання по суті.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З представлених суду матеріалів вбачається, що позивач одночасно з поданням до суду позовної заяви подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 27.11.2019 зазначений позов залишений судом без руху та наданий строк для усунення недоліків позовної заяви, про які зазначено у відповідній ухвалі. Зокрема, зазначено про те, що за змістом заявлених вимог плзивачу належить визначитись із складом учасників у справі за її позовом та зазначити докази на підтвердження тих обставин, на які вона посилається.

Крім того, ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, предмет позову та обгрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обгрунтуванням його необхідності.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Так, позивач ОСОБА_1 звертається в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя. Посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити чи унеможливити рішення суду, просить накласти арешт на спірні об`єкти нерухомості.

Разом з тим, заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих посилань та доказів про наявність у відповідача на праві власності майна, на яке можливо накласти арешт у встановленому законом порядку, про що зазначено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху.

Судом встановлено, що квартири та автомобіль, на які заявник просить накласти арешт, наразі перебувають у власності третіх осіб, що підтверджується відповідними Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученими заявником до матеріалів справи. При чому, у власності третіх осіб майно, на яке позивач просить накласти арешт перебуває вже більше року. Проте, позивач стверджує, що зазначене майно неодмінно змінить свого власника і протиправно перейде від третіх осіб іншим особам. В цій частині відомості, необхідні для забезпечення позову, не викладені.

В заяві позивач також викладає обставини того, що, на її думку, мати відповідача апріорі не могла відвідувати Україну у 2019 році, тому ставить під сумнів укладені між нею та відповідачем договори купівлі-продажу нерухомого майна, щодо чого (даних договорів) вимоги взагалі не заявлені в позовній заяві.

За викладених позивачем в заяві про забезпечення позову обставин, не доведено, що права інших осіб не будуть порушуватися у зв`язку із вжиттям таких заходів.

З позовної заяви вбачається, що предметом позову є оскарження шлюбного договору, який був укладений сторонами 06 липня 2015 року.

Заява про забезпечення позову не містить посилання на докази на підтвердження наявності обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім цього, заява про забезпечення позову не містить обгрунтування, як саме невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову про визнання шлюбного договору недійсним.

Також слід зазначити, що позивач у позовній заяві просить, серед іншого, визнати недійсним шлюбний договір , укладений між нею та відповідачем, та стверджує про те, що після укладення шлюбного договору нею і відповідачем було придбано за спільні кошти нерухоме майно, проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем не надано.

Більш того, позивачем не обґрунтовано відповідність заходу забезпечення позову, який просить застосувати , заявленим позовним вимогам. Зважаючи на викладене, суд вважає, що на даний час за наведених позивачем обгрунтувань підстави для забезпечення позову відсутні.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Карпенко Оксана Михайлівна, приватний нотаріус Падалка Роман Олегович, приватний нотаріус Степаненко Дмитро Васильович про визнання договору дарування та шлюбного договору недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна подружжя, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С. Жовноватюк