Рішення № 85924062, 19.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/11198/16-ц

пр. № 2/759/187/19

19 листопада 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шум Л.М.,

при секретарі Прокопенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22.08.2008 р. між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220808-К/1, відповідно до умов якого позивачу надано кредит в сумі 340 000,00 дол. США, терміном повернення до 22.08.2011 р. або достроково зі сплатою процентів за користування кредитом. У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору, за відповідачем утворилась заборгованість. Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2010 р. з відповідача стягнуто заборгованість в сумі 2 237 581,01 грн. В ході примусового виконання рішення суду, в рахунок ціни майна, переданого у власність стягувачу, розмір заборгованості зменшився на 218 248,97 дол. США (1 744 464,00 грн.). Частина непогашеної заборгованості, станом на 09.08.2016 р., становить: заборгованість за кредитом - 73 385,72 дол. США, відсотки - 354 458,36 дол. США, пеня за кредитом -за період з 22.08.2013 по 09.08.2016 - 10 391,42 дол. США, пеня за відсотками за період з 22.08.2013 р. по 09.08.2016 р. - 48 327,82 дол. США. Загальна сума заборгованості складає 486 563,32 дол. США. Позивач просить стягнути суму заборгованості в розмірі 132 779,30 дол. США та судовий збір.

Ухвалою судді Макаренка В.В. від 12.09.2016 відкрито провадження по справі (а.с. 51).

Розпорядженням керівника апарату №605 від 03.03.2017 у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Макаренка В.В., по справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 63).

Ухвалою суду від 16.03.2017 справу прийнято до провадження судді Шум Л.М. (а.с. 65).

Ухвалою суду від 10.04.2018 справу вирішено розглядати в загальному позовному провадженні, розпочато та відкладено підготовче судове засідання (а.с. 93-94).

Ухвалою суду від 16.07.2018 задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, накладено арешт на земельну ділянку ОСОБА_1 до розгляду цивільної справи по суті (а.с. 98-99).

16.10.2018 представник відповідача подав письмові заперечення до позовної заяви зазначив, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.03.2010 стягнута повна вартість за кредитним договором. Рішення суду виконано в повному обсязі, заборгованість погашена. Посилання банку на існування боргу в розмірі 73 385,72 дол. США як залишок боргу за кредитним договором, не відповідає дійсності. Спірна сума не є обов`язком за кредитним договором, а курсовою різницею, яка виникла при зростанні курсу долара США (а.с. 118-120).

Ухвалою суду від 16.10.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 126).

Представник позивача в судове засідання не з"явився, проте повідомлений належним чином про час та місце слухання справи.

Суд , враховуючи пояснення представника позивача, надані останнім в судовому засіданні від 06.06.2019 року відповідно до яких він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначив, що в ході примусового виконання рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.02.2010, в рахунок погашення заборгованості, банку передано заставне майно, а саме, садовий будинок та земельну ділянку за початковою ціною 1 744 464,00 грн., що конвертовано в іноземну валюту, внаслідок чого відбулось погашення заборгованості в розмірі 218 248,97 дол. США, вважає за належне розглянути справу за відсутності останнього.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, з підстав необгрунтованості та безпідставності позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 22.08.2008 р. між ЗАТ КБ «Кредит Дніпро», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №220808-К/1 (а.с. 7-12). В силу п.1.1 якого банк надає позичальнику відкличний споживчий кредит у сумі 304 000,00 дол. США, на споживчі цілі, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати, та повернути кредит, та сплатити плату за користування кредитом. Плата за користування одержаним кредитом встановлюється у розмірі 17 % річних (п. 1.3.). Термін повернення кредиту не пізніше 22.08.2011 (п. 4.3).

В забезпечення належного виконання зобовязань позичальника за договором, позичальник забезпечує надання, а банк приймає в іпотеку: садовий будинок АДРЕСА_1 , земельна ділянка (п. 2.1).

Пунктом 5.6 передбачено право банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди і відсотків за його користування. Виконання інших зобов`язань.

23.03.2010 Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» боргу в розмірі 2 239 531,01 грн. - залишок боргу становить 445 413,11 грн.

Постановою державного виконавця від 27.04.2017 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду (а.с. 121).

Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 09.08.2016 розмір заборгованості за кредитним договором №220808-К/ склав 486 536,32 дол. США (12 076 328,95 грн.), з яких: за кредитом - 73 385,72 дол. США (1 821 407,08 грн.), відсотки - 354 458,36 дол. США (8 797 528,54 грн.), пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 10 391,42 дол. США (257 911,29 грн.), пеня за несвоєчасне погашення відсотків 48 327,82 дол. США (1 199 479,04 грн.) (а.с. 17-21).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц зазначено, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

У правових позиція викладених у постановах Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа № 643/16336/16-ц, провадження № 61-12848св18 (ЄДРСРУ № 76596781), від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18 (ЄДРСРУ № 76502922), 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження № 61-24172св18 (ЄДРСРУ № 76502947) зазначається, що кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Верховний Суд у своїй постанові від 14.02.2018 р. № 564/2199/15-ц зазначив, що згідно ст. 611 ЦК України після того, як кредитор направив боржнику вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, які були передбачені кредитним договором. Водночас сам кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Оскільки кредитний договір припинив свою дію, то у кредитора відсутні підстави для стягнення після дати направлення вимоги про дострокове повернення кредиту.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).

Судом встановлено, що зазначені позиції Верховного суду позивачем враховані не були та після звернення до виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитом, позичальнику нараховувались відсотки, пеня, заборгованість за договором.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для нарахування та стягнення з відповідача зазначених у позовних вимогах сум після пред`явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості, якою фактично було змінено строк виконання зобов`язання за кредитним договором. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось за рішенням суду від 02.02.2010, яке на даний час є виконаним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення заборгованості за кредитом, відсотками, пенею - є безпідставною, оскільки банком вже реалізовано право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в національній валюті, за результатами чого ухвалено рішення суду про задоволення позовних вимог в розмірі 2 239 531,01 грн. Постановою державного виконавця від 27.04.2017 виконавче провадження завершено.

Звертаючись до суду з указаним позовом позивач не навів жодних підстав і доказів про наявність заборгованості за кредитним договором від 22.08.2008, укладеним між ЗАТ «Кредит Дніпро», та відповідачем ОСОБА_1 .

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. 81 ЦПК України, не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі вищевикладеного, відповідно ст. ст. 526, 530, 536, 625, 1054, 1057 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 179, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.М.Шум