Рішення № 85923538, 23.09.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11125/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі: Індик М. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону№2 Управління патрульної поліції в Одеській області Стукаленка Владислава Ігоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адмінітративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

11 липня 2019 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом у якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП 18 №022310 від 02.07.2019 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., а провадження у вказаній справі закрити.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 02 липня 2019 року постановою поліцейського поліцейської роти №2 батальйону№2 Управління патрульної поліції в Одеській області Стукаленком В. І. його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме: порушення вимог дорожнього знаку 3.29 ПДР України «Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год», рухався зі швидкістю 74 км/год, зафіксовано приладом Тru CamТС 000663, чим порушив п.п. 12.9. Б ПДР України.

Позивач, з постановою не погоджується, оскільки вважає, що вона винесена незаконно та упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.

Зокрема зазначає, що він не порушував ПДР України і в його діях не було складу адміністративного правопорушення, оскільки встановлену швидкість руху він не перевищував, а доказів, на яких грунтується висновок інспектора, зокрема дані технічних приладів, на які він посилається в оспорюваній постанові - відсутні.

Крім того, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, інспектор не надав йому можливості скористатися у повному обсязі своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Будь-якої підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення проведено не було, не було оголошено посадової особи, яка розглядає справу, не були вирішені клопотання, не досліджені докази, не заслухані особи, які беруть участь у справі, чим порушено вимоги ст.ст. 278, 279 КУпАП.

З огляду на означене позивач просить про задоволення позовних вимог.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року відкрито провадження у даній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 . Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачу та третій особі запропоновано надати відзив та пояснення на позовну заяву протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду.

Даним правом учасники справи не скористались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 02.07.2019 року серії ДП18 №022310, ОСОБА_1 02 липня 2019 року о 15 год. 45 хв., за адресою Одеська область, Іванівський район, траса М-05 402-й км., керуючи автомобілем Kia Cerato, номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.29 "Обмеження максимальної швидкості руху 50 км/год." Рухався зі швидкістю 74 км/год., зафіксовано приладом Tru Cam TC 000663, чим порушив п.п. 12.9.Б ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За результатами розгляду справи до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн. (а.с. 5).

Згідно із ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Вказану постанову було отримано позивачем 02 липня 2019 року, із даним позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 11.07.2019 року, тобто в строки встановлені ч. 2 ст. 286 КАС України.

Позивач з даною постановою не погоджується і зазначає про недоведеність в його діях адміністративного проступку. Також, інспектор Стукаленко В.І. положень закону не дотримався та розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу.

Відповідно до положень Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський на місці вчинення адміністративного правопорушення, виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За положеннями ч. 4 ст. 276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.

А відтак, твердження позивача, як підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №022310 від 02 липня 2019, щодо незаконного розгляду відповідачем справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

В оскаржуванній постанові про адміністративне правопорушення від 02 липня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є посилання, що порушення позивачем п. 12.9 б ПДР України зафіксовано приладом Тru CamТС 000663. Разом з тим, матеріали справи не містять даних технічної фіксації приладу Тru CamТС 000663. Отже, не долучені показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. Не зазначено і свідків правопорушення.

В той же час ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

За положеннями ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Оскільки в адміністративному процесі (як виняток із загального правила) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості, тому тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладено саме на нього.

Так, презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав та/або законних інтересів у разі, якщо суб`єкт владних повноважень заперечує проти позову.

Крім того, презумпція винуватості означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії та/або бездіяльність відповідача та про порушення прав і законних інтересів відповідають дійсності доти, доки відповідач їх не спростує на підставі доказів.

Невиконання обов`язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє суд від обов`язку постановити справедливе та обґрунтоване судове рішення. Однак, презумпція винуватості позбавляє суд необхідності перевіряти повідомлені позивачем обставини, якщо вони не викликають обґрунтованого сумніву.

Виходячи з вищевикладеного та враховуючи факт неподання відповідачем відзиву на позов без поважних причин, відсутності в матеріалах справи доказів правомірності дій відповідача та прийнятого ним рішення, суд приходить до висновку про недоведеність правомірності прийнятої ним постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

А відтак, суд знаходить обгрунтованими позовні вимоги, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.ст. 251, 283, 284 КУпАП, доводи позивача знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів, доказів на спростування обставин на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог відповідачем не надано.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати неправомірною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №022310 від 02.07.2019 рокуза ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрити провадження за відсутністю в його діях складу правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 9, 72-77, 241-243, 246, 250, 294-295 КАС України, ст. ст. 251, 283, 284 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону№2 Управління патрульної поліції в Одеській області Стукаленка Владислава Ігоровича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірною та скасування постанови про накладення адмінітративного стягнення - задовольнити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову поліцейського роти №2 батальйону№2 Управління патрульної поліції в Одеській області Стукаленка Владислава Ігоровича у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №022310 від 02.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн., а провадження у справі закрити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає законної сили після розгляду справи Шостим апеляційним адміністративним судом.

Суддя О.О. Астахова