Рішення № 85922823, 27.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 р. Справа № 480/4091/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні позивачу пенсії за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити позивачу пенсію за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV з 18.02.2019 року довічно.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.09.2019 р. звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з врахуванням положень п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Листом №22825/03.7-21 від 17.09.2019 р. відповідач повідомив про рішення №110 від 13.09.2019 р., яким відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку. Вважає рішення протиправним та таким, що порушує її права на отримання пенсії, оскільки, на її думку, має право на отримання пільги, передбаченої п.4 ч.1 ст. 115 Закону №1058-IV, як дружина військовослужбовця, який помер після звільнення зі служби внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Ухвалою суду від 29.10.2019 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 697 від 13.03.2014 захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Згідно довідки галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 58954/1 від 17.08.2011 ОСОБА_2 перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 26.04.1987 по 10.06.1987 при військовій частині № 61753.

Право на призначення дострокової пенсії за віком мають дружини, осіб які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, якщо вони не взяли повторний шлюб, при досягненні віку 50 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Згідно паспорта позивачці 31.05.2019 виповнилось 50 років. Відповідно до наданих документів страховий стаж складає 31 рік 1 місяць 19 днів.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" № 2233 від 25.03.1992 військовозобов`язані можуть бути призвані на збори, але в цей час вони не набувають статусу військовослужбовця і залишаються військовозобов`язаними.

Отже, позивачка є вдовою військовозобов`язаного, а не військовослужбовця, померлого внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків наЧАЕС.

За таких обставин, управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 у зв`язку з відсутністю права на призначення даного виду пенсії.

Таким чином, управління вважає вимоги позивачки такими, що не ґрунтуються на нормах права та такими, що є безпідставними, а дії управління такими, що не порушують права та інтереси позивача та вчинені відповідно до вимог діючого законодавства (а.с. 34).

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначила, що згідно з приміткою до статті 10 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ до військовослужбовців належать, зокрема, військовозобов`язані, призвані на військові збори. У період перебування чоловіка позивачки на військових зборах діяв Закон СРСР від 12 липня 1967 року № 1950-V11 "Про загальний військовий обов`язок" (далі Закон №1950-VII). Відповідно до статей 5, 6 Закону №1950-V1I (зі змінами, внесеними Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 грудня 1980 року № 3535-Х) військова служба складається з дійсної військової служби та служби в запасі Збройних Сил СРСР. Громадяни, які перебувають на дійсній військовій службі, іменуються військовослужбовцями, а ті, що перебувають у запасі, - військовозобов`язаними.

Просить позовні вимоги задовольнити (а.с. 37-39).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та печаткою у паспорті позивача (а.с. 13, 20).

Згідно витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв Міністерства оборони України № 697 від 13.03.2014 захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_2 , пов`язане з виконанням ним обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а. с. 19).

Згідно з архівною довідкою галузевого Державного архіву Міністерства оборони України № 58954/1 від 17.08.2011 ОСОБА_2 перебував на військових зборах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 26.04.1987 по 10.06.1987 при військовій частині № 61753 (а.с. 18).

Крім цього, ОСОБА_1 має посвідчення дружини померлого громадянина із числа категорії один-А, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою № НОМЕР_1 , видане 28.03.2014 р. (а.с. 22).

05.09.2019 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку з врахуванням положень п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"

Рішенням ГУ ПФУ в Сумській області №110 від 13.09.2019 р. відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" №2233-XII від 25.03.1992 р. військовозобов`язані можуть бути призвані на збори, але в цей час вони не набувають статусу військовослужбовця і залишаються військовозобов`язаними (а.с. 15, 16).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 46 Конституції України проголошує, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг урегульовано Законом України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IVправо на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону №1058-IVвизначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-IVпередбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону №1058-IVзаява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

За змістом пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IVпенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IVвизначено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" , дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону , а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок;

За приписами статті 10 Закону України від 28.02.91 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон №796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому згідно з приміткою до цієї статті до військовослужбовців, зокрема, належать військовозобов`язані, призвані на військові збори.

Разом з тим вказаним законом Закон №1058-IV доповнено статтею 115, пунктом 4 частини першої якої передбачено норму аналогічного змісту.

Відповідно до встановлених судом обставин справи відповідач переконаний, що позивач не має права на дострокове призначення пенсії за віком, оскільки її чоловік брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не як кадровий військовослужбовець, а як військовозобов`язаний, призваний на навчальні збори.

Проте, такі доводи пенсійного органу суперечать вищезазначеним нормам матеріального права, якими передбачено право на дострокове призначення пенсії дружинам військовослужбовців, які померли (загинули) внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

До того ж, слід зазначити, що можливість отримання пільги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV, зокрема, для дружини, якщо вона не взяла повторний шлюб, військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, законодавець не пов`язує з видом військової служби, тривалістю її проходження, військовим званням та посадою, а також часом, що сплинув після звільнення особи з військової служби.

Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.18 у справі №527/1063/17.

У цій справі судом встановлено та підтверджено наданими сторонами письмовими доказами, що ОСОБА_1 має не менше 20 років страхового стажу, а її чоловік - військовослужбовець, який був призваний на спеціальні (військові) збори та помер внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком, як дружини військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду справи фактичні обставини та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнати протиправними та скасування відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Крім того, суд зазначає, що 24.04.2018 року у справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження №К/9901/2128/18) Верховний Суд розглянув питання визначення строку подання адміністративного позову з вимогами щодо виплати сум пенсії.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду врахував, що нараховані суми пенсії, на виплату якої пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження шестимісячним строком (в межах загального строку позовної давності) з нарахуванням компенсації втрати частини доходів (ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8-рп/2013 і № 9-рп/2013, а також на підставі аналізу положень КАС України в системному зв`язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд дійшов до висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Окремо Верховний Суд зазначив про неможливість обмеження шестимісячним строком обов`язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного права на соціальний захист підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку обов`язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов`язання перед державою підлягав би судовому захисту протягом 3 років, а такий же обов`язок держави перед громадянином - 6 місяців.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії їх здійснення та основні обов`язки повинні визначатися виключно законом, які приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Верховна Рада України може змінити закон лише виключно законом, а не шляхом прийняття підзаконного правового акта.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно положень статті 1 Конвенції, статті 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Положеннями статті 14 Конвенції регламентовано, що користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Враховуючи висновок суду про відсутність у відповідача правових підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, як дружини військовослужбовця, який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи зі зниженням пенсійного віку, необхідність повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 13.09.2019 року №110.

Разом з тим, з урахуванням належного способу захисту порушеного права, задоволенню підлягають також позовні вимоги про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV з 18.02.2019 року довічно.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ) від 13.09.2019 року №110 про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсії за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком достроково на підставі п.4 ч.1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV з 18.02.2019 року довічно.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук