Рішення № 85922619, 25.11.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/3450/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головка А.Б., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження від 03.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов`язання призначити та виплатити пенсію за вислугу років з дня виникнення права на пенсію, тобто з наступного дня звільнення зі служби, а саме: з 26.04.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що розпорядженням ГУ ПФУ в Полтавській області від 03.06.2019 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки позивач на момент звільнення не досяг 45-річного віку, дані про надання статусу інваліда війни відсутні. Позивач посилається та те, що достатність вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_1 встановлена судовим рішенням, а тому не потребує доказування.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

09 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, посилаючись на те, що розпорядженням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю права на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки вислуга років ОСОБА_1 у календарному обчисленні становить 19 років 01 місяць 00 днів, на час звільнення ОСОБА_1 зі служби (25.04.2014) вік позивача становив 44 роки, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років у відповідності до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який підлягає застосуванню до спірних правовідносини, оскільки має вищу юридичну силу по відношенню до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 /а.с. 37/.

У судове засідання сторони, які беруть участь у справі №440/3450/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від позивача та представника відповідача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

На підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до частини 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до наказу УМВС України в Полтавській області від 25 квітня 2014 року № 150 о/с капітан міліції ОСОБА_1 - дільничний інспектор міліції сектору ДІМ Кременчуцького РВ УМВС України в Полтавській області, звільнений відповідно до пункту 66 (у запас за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС.

Судом встановлено, що постановою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2016 року у справі №816/892/16-а позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ в Полтавській області, треті особи: Головне управління Національної поліції, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправною відмову Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області у формі листа № 39/140 від 04.08.2016 року в оформленні документів для призначення пенсії за вислугою років ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області оформити та подати до територіальних органів Пенсійного фонду України документи для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

На виконання постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30 листопада 2016 року, УМВС України в Полтавській області 07 червня 2017 року оформлено подання про призначення пенсії №316115/39/01-17-2674 про представлення до призначення пенсії за вислугу років, з наданням відповідних документів.

Відповідачем розглянуто подання та документи на позивача, звільненого зі служби 25.04.2014, та за результатами розгляду прийнято розпорядження №03-48/466 від 19.06.2017, яким відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років позивачу, відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Не погодившись з таким рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 536/1381/17 від 11 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2018 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.06.2018 по справі № 536/1381/17 змінено з підстав та мотивів відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

20 жовтня 2017 року на адресу відповідача надійшла заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років від 20.09.2017, яка направлена листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 18 жовтня 2017 року № 738-115/39/01-17.

Зважаючи на нерозгляд заяви, та вважаючи за необхідне зобов`язати розглянути заяву про призначення пенсії від 20.09.2017 разом з поданням про призначення пенсії ОСОБА_1 від 07.06.2017 №316/11/39/01-17-2674 УМВС України в Полтавській області та доданими до нього документами, а також зобов`язати призначити пенсію, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі № 440/96/19 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, 36014, ідентифікаційний код 13967927), третя особа: управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 08592276) про зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в розгляді заяву про призначення пенсії від 20.09.2017. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.09.2017 з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Головним управлінням Пенсійного фонду України, на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 у справі 440/96/19, розглянуті заява ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.09.2017 (зареєстровано в Головному управлінні 20.10.2017) та подання УМВС України в Полтавській області від 07.06.2017 № 316/115/39/01017-2674 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 30.11.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2017, за результатами якого прийнято розпорядження від 03.06.2019 про відмову гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років, у зв`язку із відсутністю на момент звільнення вислуги років в календарному обчисленні тривалістю 21 рік та 6 міс, у зв`язку із не досягненням на момент звільнення 45 віку; у зв`язку із відсутністю календарної вислуги 20 років і більше та звільнення зі служби "у запас" за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу /а.с. 16/.

Позивач не погодився із вказаним рішенням а оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII /надалі - Закон № 2262-XII/.

Пунктом "б" частини 1 статті 1-2 Закону № 2262-XII /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до приписів пункту "а" частини 1 статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 1 - 2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Статтею 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначає вичерпний перелік видів служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначенні пенсії.

Відповідно до відзиву відповідача, останній наполягав на відмові у задоволенні позову з підстав відсутності вислуги років у календарному обчисленні тривалістю 21 р. 6 міс., та недосягнення позивачем 45 років.

Суд зауважує, що право позивача на призначення пенсії за вислугою років, з урахуванням вислуги - 23 роки 1 місяць 1 день, за п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", встановлено судовим рішенням у справі № 816/892/16-а від 30 листопада 2016 року, про що наголошувалось Харківським апеляційним адміністративним судом в межах розгляду справи № 536/1381/17, тому наведені обставини мають статус преюдиціальних фактів.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач приймав участь у справ № 8169/892/16 та № 536/1381/17, тому підстави незастосування правила ч. 4 ст. 78 КАС України у суду апеляційної інстанції - відсутні.

Крім цього, викладений вище п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не містить обмежень у віці особи, яка звернулась, за призначенням пенсії за вислугу років.

Виходячи із викладеного, суд вважає, що відповідачем помилково зроблені висновки у розпорядженні від 03.06.2019 щодо відсутності у позивача вислуги років та недосягнення ним віку для призначення пенсії, на підставі п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Надаючи оцінку вимогам ОСОБА_1 в частині зобов`язання призначити та виплатити пенсію за вислугу років з дня виникнення права на пенсію, тобто з наступного дня звільнення зі служби, а саме: з 26.04.2014, суд виходив з наступного.

У відповідності до п. п. 6, 17, 18 Постанови Правління ПФУ № 3-1 від 30 січня 2007 року "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата

відправлення документів поштою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії оформляється розпорядженням органу, що призначає пенсії.

Згідно до ст. 50 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", Пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Згідно із постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2018 у справі № 536/1381/17 під час розгляду вказаної справи судом встановлено, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії, надана УМВС України в Полтавській області, датується 04.07.2016.

Оскільки, пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, враховуючи, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії надійшла до УМВС України в Полтавській області 04.07.2016, суд дійшов до висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 04.07.2015.

В той же час, позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання виплатити пенсію за вислугу років задоволенню не підлягають, у зв`язку із їх передчасністю.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), третя особа: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, 36000), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 03.06.2019 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 04.07.2015.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Б. Головко