Рішення № 85922526, 27.11.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.11.2019
Номер справи
420/5626/19
Номер документу
85922526
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

Справа № 420/5626/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеського міського центру зайнятості про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд скасувати наказ від 20.06.2019 № НТ 190620 про зняття позивача з реєстрації в ОМЦЗ і припинення виплат; зобов`язати відповідача здійснити позивачу передбачені законом соціальні виплати, які позивач не отримав після 18.01.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 10.12.2018 він був зареєстрований за статусом «безробітний» в Одеському міському центрі зайнятості, а з 20.06.2019 - знятий відповідно до наказу від 20.06.2019 № НТ 19062. Остання виплата соціальної допомоги проведена 18.01.2019. Також з боку центру зайнятості висунута претензія про відшкодування незаконно отриманих коштів через неповідомлення ОМЦЗ про перебування у трудових відносинах із ТОВ «Стар Медіа» в періоді з 02.11.2018 по 28.12.2018. Позивач зазначає, що 16 та 17 листопада 2018 р. він взяв участь у знімальному процесі у якості актора масових сцен, за що отримав грошову винагороду у розмірі 150 грн готівкою від ТОВ «Стар Медіа». Однак після 17.11.2018 позивач у жодних відносинах із ТОВ «Стар Медіа» не перебував, тобто ним надано разові послуги до постановки на облік в ОМЦЗ. У своєму рішенні відповідач посилається на лист, наданий з боку ТОВ «Стар Медіа» № 80 від 03.04.2019, у якому зазначено, що позивач нібито співпрацював з ТОВ «Стар Медіа» у період з 02 листопада по 28 грудня 2018 року в якості актора масових сцен під час зйомок художнього фільму «Принцип удовольствия». Проте відповідно до листа ТОВ «Стар Медіа» № 101 від 11.04.2019 згідно з виробничими даними знімальної групи позивач брав участь у зйомках кінострічки «Принцип удовольствия» у листопаді місяці, але договір з ТОВ «Стар Медіа» спочатку не мав проставленої дати, а був датований з боку ТОВ «Стар Медіа» лише після доставки договору до офісу компанії у м. Київ у період з 21.12-28.12 2018 року. Датувати договір листопадом 2018 року, коли саме й відбувалися зйомки, TOB «Стар Медіа» не стало через внутрішні бухгалтерські особливості. Підставою припинення реєстрації безробітного відповідно до ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» було встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг). Проте відповідач під час прийняття оскаржуваних рішень не встановив, в який саме день позивачем були надані оплачувані послуги ТОВ «Стар Медіа»: до чи після постановлення на облік як безробітного. Відповідно до Акту № 961 від 16.04.2019 позивач нібито перебував у трудових відносинах з ТОВ «Стар медіа» з 02.11.2018 по 28.12.2018, проте це не відповідає дійсності, адже в жодних документах, які були в наявності у відповідача, не зазначено, що позивач перебував саме в трудових відносинах в розумінні цього значення відповідно до Кодексу законів про працю. Натомість у листі № 80 від 03.04.2019 та довідці №38 від 01.03.2019, наданих з боку ТОВ «Стар медіа», зазначено, що позивачем була укладена цивільно-правова угода про здійснення разових оплачуваних послуг, а не трудовий договір, що не може свідчити про перебування позивач в трудових відносинах з ТОВ «Стар медіа» протягом зазначеного часу. Таким чином, для прийняття рішення щодо подальшого перебування позивача на обліку відповідач повинен був встановити, в який саме день позивачем були виконані оплачувані послуги, зазначені в цивільно-правовій угоді, чого відповідачем зроблено не було.

Ухвалою судді від 01.10.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Також в зазначеній ухвалі клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору задоволено частково: відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до вирішення справи.

11.10.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити. Зокрема, зазначив, що зазначені в позові доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, яким врегульовано відповідні правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, та не відповідають нормам матеріального права, а обставини справи, викладені у позовній заяві, перекручені позивачем та явно не відповідають дійсним обставинам та правовідносинам, які виникли між сторонами. Так, відповідно до наказу центру зайнятості від 17.12.2018 №НТ 181217 позивачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу, починаючи з 17.12.2018. Надалі, на підставі інформації отриманої з Реєстру застрахованих осіб, працівником центру зайнятості, було встановлено факт зайнятості відповідача на підставі укладеного з ТОВ «Стар медіа» цивільно-правового договору про участь у зйомках за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ. Київським міським центром зайнятості за запитом Одеського міського центру зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 , за результатом якого було підтверджено факт укладання відповідачем договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Стар медіа» про участь у зйомках аудіовізуального твору 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ, згідно якого він надавав послуги в період з 02.11.2018 по 28.12.2018 за винагороду. Розрахунок за договором проводився згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав від 28.12.2018 б/н. Сума виплаченої позивачу винагороди становила 400 (чотириста) гривень. Викладені фактичні обставини та письмові докази свідчать про той факт, що позивач мав можливість отримати винагороду за договором тільки після підписання акту, а саме після 28.12.2018 і був зайнятою особою в розумінні чинного законодавства Україні про зайнятість населення у період з 02.11.2018 по 28.12.2019, що підтверджується також наданою роботодавцем інформацію до Державної податкової служби та Пенсійного фонду України. Між тим, позивач умисно приховав від працівників центру зайнятості факт своєї зайнятості та продовжував незаконно отримувати допомогу по безробіттю, незважаючи навіть на те, що його було своєчасно та належним чином ознайомлено з його обов`язками безробітного щодо надання достовірної інформації про свою зайнятість і про відповідальність за подання недостовірних даних і документів, та несвоєчасне подання відомостей про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання матеріальних послуг, які визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що підтверджується власноручним підписом відповідача на заяві до центру зайнятості від 10.12.2018. Факт зайнятості позивача, а саме участь у зйомках аудіовізуального твору ТОВ «Стар медіа» за винагороду, згідно цивільно-правового договору від 07.12.2018 № 07/12/18-САМ/ПУ, мав юридичне значення та значно впливав на умови нарахування та виплати останньому допомоги по безробіттю у період з 17.12.2018 по 16.04.2019.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі поданої ОСОБА_1 заяви про надання статусу безробітного від 10.12.2018 Одеським міським центром зайнятості позивачу надано статус безробітного з 10.12.2018, відповідно до наказу про надання статусу безробітного від 14.12.2018 № НТ 181214.

Відповідно до наказу центру зайнятості від 17.12.2018 № НТ 181217 позивачу було призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю без урахування страхового стажу, починаючи з 17.12.2018.

На підставі інформації, отриманої з Реєстру застрахованих осіб, працівником центру зайнятості було встановлено факт зайнятості ОСОБА_1 на підставі укладеного з ТОВ «Стар Медіа» цивільно-правового договору про участь у зйомках за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ.

Зокрема, Київським міським центром зайнятості за запитом Одеського міського центру зайнятості проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 , за результатом якого було підтверджено факт укладання відповідачем договору цивільно-правового характеру з ТОВ «Стар медіа» про участь у зйомках аудіовізуального твору 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ, згідно якого він надавав послуги в період з 02.11.2018 по 28.12.2018 за винагороду.

Розрахунок за договором проводився згідно акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав від 28.12.2018 б/н. Сума виплаченої позивачу винагороди становила 400 (чотириста) гривень.

В ході розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, проведеного у відповідності до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, досліджено:

лист від ТОВ «Стар медіа» (ЄДРПОУ 34001604) від 03.04.2019 № 80, яким підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду та саме фактичне надання послуг у період з 02.11.2018 по 28.12.2018;

договір цивільно-правового характеру, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «Стар медіа» про надання послуг за винагороду 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ (далі-Договір), підписаний позивачем;

акт прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до Договору від 28.12.2018 б/н, підписаний позивачем, яким підтверджено той факт, що ОСОБА_1 брав участь у зйомках масових сцен та виконав умови Договору за винагороду у сумі 400 (чотириста гривень 00 копійок), яку отримав саме 28.12.2018;

довідку ТОВ «Стар медіа» від 01.03.2019 № 38, якою підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду і фактичне надання послуг у період з 02 листопада 2018 р. по 28 грудня 2018 р.;

листом-відповіддю ТОВ «Стар медіа» від 11.04.2019 №101, яким підтверджено факт укладання з позивачем договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду та період угоди з 02.11.2018 по 28.12.2018;

акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 16.04.2019 № 961.

При цьому інформацію про укладання договору та виплату винагороди позивачу 28.12.2019 за актом, а також щодо суми виплачених коштів було надано роботодавцем до податкового органу та до пенсійного фонду і відповідна інформація автоматично підтягнулась до Реєстру застрахованих осіб Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості України за обміном даних з пенсійним фондом, що унеможливлювало подальшій розрахунок у даній системі зайнятій особі допомоги по безробіттю.

Вищезазначені обставини щодо укладення ОСОБА_1 з ТОВ «Стар медіа» договору цивільно-правового характеру про надання послуг за винагороду від 02.11.2018 № 02/11/18-САМ/ПУ позивачем не оспорюються, а підписання акту прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до договору від 28.12.2018 б/н ним підтверджується.

В той же час позивач вважає неправомірним наказ від 20.06.2019 № НТ 190620 про зняття позивача з реєстрації в ОМЦЗ і припинення виплат, зважаючи на те, що фактично він був задіяний у знімальному процесі в якості актора масових сцен лише 16-17 листопада 2018 р. та по закінченню процесу отримав грошову винагороду в розмірі 150 грн від ТОВ «Стар медіа». Після 17.11.2018 позивач будь-яких відносин із ТОВ «Стар медіа» не мав, а тому надання разової оплачуваної послуги відбулося до його звернення до центру зайнятості.

Як на підтвердження зазначеного позивач посилається на лист ТОВ «Стар медіа» від 11.04.2019 № 101, відповідно до якого ТОВ «Стар медіа» підтвердило, що гр. ОСОБА_1 співпрацював з Товариством на підставі договору № 02/11/18-САМ/ПУ в якості актора масових сцен під час зйомок національного художнього фільму «Принцип насолоди» протягом двох знімальних днів з гонораром 400 грн. Період угоди з 02.11.2018 по 28.12.2018. Конкретна дата зйомок в угоді не виділяється, не є істотною умовою договору і не погоджена, як така, сторонами договору. Сторона ТОВ «Стар медіа» підписала договір, щойно отримавши його.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VI (далі - Закон №5067-VI), безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування.

Пунктом 1 частини 1 статті 43 вказаного Закону визначено, що статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Пунктом 7 ч. 1 вказаної статті передбачено, що зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов`язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім`ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб`єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Умови виплати допомоги по безробіттю, визначені ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пов`язуються з початком настання безробіття, тобто наданням особі статусу безробітного.

Згідно частин 2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов`язана повідомити про це державну службу зайнятості.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.02.2009, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок зниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: 1) працевлаштування безробітного; 2) поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; 3) вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; 4) відрахування із навчального закладу; 5) призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; 6) набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; 7) призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку; 8) призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості; 9) подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 10) подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості; 11) зміни місця проживання; 12) закінчення строку їх виплати; 13) зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів; 14) відмови безробітного від двох пропозицій підходящої роботи або від двох пропозицій проходження професійної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, у тому числі осіб, які вперше шукають роботу та не мають професії (спеціальності); 15) відмови від роботи за спеціальністю, професією, набутою після професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості; 16) смерті безробітного.

Підпунктом 1 п. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, передбачено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітних, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Фонд має право, зокрема, отримувати необхідні пояснення (у тому числі в письмовій формі) з питань, що виникають під час перевірки; стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону; стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Згідно акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 961 від 16.04.2019 за участю головного бухгалтера роботодавця ОСОБА_2 та керівника ТОВ «Стар Медіа» ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 надавав на користь ТОВ «Стер Медіа» оплачувані послуги в період з 02.11.2018 по 28.12.2018 в якості актора. Будь-яких пояснень з боку роботодавця, зокрема, на які посилається позивач у позовній заяві, по цьому факту в акті розслідування не зазначено.

Отже прийняття оскаржуваного наказу відповідачем обумовлено фактом укладанням позивачем цивільно-правового договору зі строком дії 02.11.2018-28.12.2018 та отриманням доходу за ним у період перебування його на обліку як безробітного та отримання допомоги по безробіттю.

При цьому пояснення позивача про те, що датування договору листопадом 2018 р., а не груднем 2018 р. (коли позивач вже перебував на обліку як безробітний, а саме з 10.12.2018), відбулося через внутрішні бухгалтерські особливості ТОВ «Стар медіа» є неспроможними та не заслуговують на увагу. Зокрема, на договорі проставлена дата його укладення - 02.11.2018, а на акті виконаних робіт за вказаним договором проставлена дата - 28.12.2018. В листі ТОВ «Стар медіа» від 11.04.2019 № 101 Товариство також вказує, що період угоди складав: з 02.11.2018 по 28.12.2018, тобто в періоді, коли ОСОБА_1 обліковувався як безробітний та отримував соціальну допомогу. В той же час конкретна дата зйомки не є істотною умовою договору, так як не погоджується сторонами договору.

Згідно з пунктом першим частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою статті 215 ЦК України установлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частинами третьою, п`ятою статті 203 ЦК України, згідно з якими волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, а правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента, визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦКУ за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 905 ЦКУ строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на договір участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, винагорода Виконавця ( ОСОБА_1 ) за договором включає в себе винагороду за участь у зйомках масових сцен фільму, передачу (відчуження) виключеного майнового права на виконання в повному обсязі і становить 400 грн. Сторони підтверджують, що виплатою цієї суми вичерпуються зобов`язання Студії (ТОВ «Стар медіа») з виплати винагороди Виконавцю (п.5.1.).

Винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги. Із сум винагороди утримуються податки, збори згідно з чинним законодавством (п.5.2).

Як встановлено судом вище, акт прийому-передачі виконання робіт (надання послуг) і прав по договору участі у створенні аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 підписано сторонами 28.12.2018, за яким сума винагороди за участь у зйомках масових сцен ОСОБА_1 склала 400 грн.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Судом не встановлено спору між сторонами договору: ТОВ «Стар медіа» та ОСОБА_1 щодо неналежного виконання договору участі у зйомках аудіовізуального твору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, або заперечення позивачем його дійсності та оскарження в судовому порядку. Втім, в даному спорі позивач фактично заперечує тривалість дії цього договору у періоді з 02.11.2018 по 26.12.2018, зважаючи на те, що фактично договір було виконано 16-17 листопада 2018 р.

Суд звертає увагу позивача, що юридичні факти це конкретні обставини, з якими норма права пов`язує виникнення визначених юридичних наслідків. Передумовами правовідносин є юридичні факти, модель яких фіксується в гіпотезі юридичних норм. Однією з найважливіших вимог до юридичних фактів є їх юридична надійність. Це така характеристика факту, що відображає, з одного боку, сталість його зв`язку із соціальною ситуацією, а з іншого - стабільність його соціального змісту.

Належне оформлення правовідносин між договірними сторонами покликане задокументувати не тільки мету договору, але також й запобігти ймовірним негативним наслідкам для його сторін, передбачити ризики неналежного та неякісного виконання умов договору, порушення строків та інших умов, з метою чого й здійснюється юридичне оформлення фактів, наприклад актів виконаних робіт.

Отже позивач не може посилатись одночасно на дійсність договору № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018, за п. 5.2 якого винагорода виплачується готівковими коштами з каси Студії після підписання Сторонами акта про надані послуги, який в даному випадку підписано 28.12.2018, та поруч із цим заперечувати підписання вказаного акту прийому-передачі виконаних робіт 28.12.2018, так як це суперечить принципу визначеності.

При цьому, в позові ОСОБА_1 стверджує, що в періоді дії договору 16-17 листопада 2018 р. йому сплатили 150 грн, чим було вичерпано вказані правовідносини, що не узгоджується з відомостями ТОВ «Стар медіа», наданими в листі № 38 від 01.03.2019, відповідно до якого в періоді 02.11.2018 по 28.12.2018 ТОВ «Стар медіа» на користь актора ОСОБА_1 було сплачено гонорар в розмірі 400 грн, з яких утримано 78 грн податків та зборів (до сплати 322 грн). Тобто замовником оплачуваних послуг позивача не тільки стверджується про більший період дії договору - до 28.12.2018, яке це передбачено положеннями самого договору, але й про більшу суму сплаченої винагороди - 400 грн, замість 150 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки особа, яка виконує роботи відповідно до укладеного цивільно-правового договору, предметом якого є діяльність, що спрямована на отримання доходу за рахунок виконання власними силами робіт, є зайнятою особою в розумінні ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення". А відтак неповідомлення центру зайнятості про укладення цивільно-правового договору та отримання доходу за ним, що підтверджується копіями договору про надання послуг № 02/11/18-САМ/ПУ від 02.11.2018 та акта прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) і прав до цього договору від 28.12.2018 (які підписані позивачем) є порушенням ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, зокрема у постанові від 02 жовтня 2018 року по справі, адміністративне провадження №К/9901/30324/18.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позивачем допущено порушення ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому адміністративний позов не підлягає до задоволення.

У зв`язку із тим, що ухвалою суду від 01.10.2019 позивачу відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення по суті спору, відповідно до ст. 139 КАС України сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подачу даного адміністративного позову підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету України, саме в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Одеського міського центру зайнятості (65078, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22а; код ЄДРПОУ 35358018) про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УК у м. Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача 34310206084032; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; судовий збір) судовий збір в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк

Попередній документ : 85922525
Наступний документ : 85922527