Рішення № 85920820, 18.11.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження № 2/331/1351/2019

Справа № 331/2813/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого - судді - Скользнєвої Н.Г.,

за участю: секретаря - Постарнак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Обслуговуючого гаражного кооперативу « Електровозник-2», третя особа – Четверта запорізька державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

24.06.2019 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОГК « Електровозник-2», третя особа – Четверта Запорізька державна нотаріальна контора , про визнання права власності в порядку спадкування на гараж № НОМЕР_1 літ. «Ж64» в ОГК «Електровозник-2», загальною площею 19.1 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 : за ОСОБА_1 – на 1/3 частини гаража, за ОСОБА_2 – на 1/3 частини гаража, за ОСОБА_3 – на 1/3 частини гаража.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, гаражний бокс № НОМЕР_1 в гаражному кооперативі «Електровозник-2», розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 124-а. Спадкоємцями після померлого ОСОБА_4 є: ОСОБА_1 – дружина спадкодавця, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 – доньки спадкодавця. Позивачі звернулися до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про права на спадщину у зв`язку з відсутністю документа, що встановлює право власності.

Представник позивачів надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити. (а.с. 212)

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечує. (а.с. 198)

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про проведення судового засідання без її участі. (а.с. 196)

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 червня 2019 року по зазначеній справі відкрито провадження; вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання; витребувано з Четвертої запорізької державної нотаріальної контори. (а.с. 39-40)

19 липня 2019 року на запит суду від Четвертої запорізької державної нотаріальної контори до суду надійшла копія спадкової справи № 168/2016, заведеної після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 50-188)

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. (а.с. 203)

Суд, вивчивши позовні вимоги позивача, копію спадкової справи після смерті ОСОБА_4 , перевіривши інші докази, наявні в матеріалах справи, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , про що свідчить Свідоцтво про смерть НОМЕР_2 , видане Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 3691. (а.с. 53)

22 ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина після померлого - ОСОБА_4 , 1946 року народження, який на день смерті проживав без постійної реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

14 червня 2016 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Конох Оленою Євгенівною подана заява про прийняття спадщини за законом після померлого батька - ОСОБА_4 , зареєстрована за № 471 та на її підставі заведено спадкову справу № 168/2016. (а.с. 52)

21 липня 2016 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори подана Клименко ОСОБА_5 заява про прийняття спадщини за законом після померлого батька - ОСОБА_4 , 1946 року народження, зареєстрована за № 571 та долучена до спадкової справи № 168/2016, в якій зазначено, що померлий ОСОБА_4 вважається таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3 , на підставі Рішення Жовтневого міського суду м. Запоріжжя від 07 червня 2002 року, справа 2-321/02, рішення набуло чинності 08 липня 2002 року. (а.с. 65)

16 листопада 2016 року до Четвертої запорізької державної нотаріальної контори додана дружиною ОСОБА_1 заява про прийняття спадщини з усіх підстав та в повному обсязі після померлого чоловіка - ОСОБА_4 , 1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за № 898 та долучена до спадкової справи № 168/2016. (а.с. 75)

За життя ОСОБА_4 склав заповіт на «дружину ОСОБА_6 ». (а.с. 64 зв.)

Однак, прийняття спадщини за заповітом не відбулося у зв`язку з відсутністю такого спадкоємця як «дружина ОСОБА_6 ». Перша дружина ОСОБА_4 , 1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якою шлюб розірвано – ОСОБА_7 , інша дружина - ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо спору ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення належності заповіту.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення факту належності заповіту, відмовлено. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо спору ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Четверта Запорізька державна нотаріальна контора про встановлення належності заповіту, задоволено. Встановлено, що заповіт ОСОБА_4 , складений на користь ОСОБА_7 . (а.с. 113-115)

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 24.07.2018 року рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.04.2018 року скасовано в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо спору ОСОБА_7 про встановлення належності заповіту. В цій частині у задоволенні позову відмовити. В іншій частині рішення залишено без змін. (а.с. 127-129)

12 грудня 2018 року держаний нотаріус Четвертої запорізької державної нотаріальної контори видав свідоцтва про права на спадщину за законом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Спадщина, на яку видані свідоцтва складалася з ѕ часток (кожній по 1/3 частки) квартири АДРЕСА_4 . (а.с. 177-178)

Постановами державного нотаріуса Четвертої запорізької державної нотаріальної контори Бережко С.М. від 21.05.2019 року відмовлено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 у видачі Свідоцтв про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , на 1/3 частку (кожній) гаражу № НОМЕР_1 , який розташований в обслуговуючому гаражному кооперативу «Електровозник-2» по АДРЕСА_1 . (а.с. 182зв.-188)

Зазначені постанови державного нотаріуса мотивовані тим, що спадкоємцями не надано документ, що посвідчує право власності спадкодавця на гараж № НОМЕР_1 , який розташований в обслуговуючому гаражному кооперативу «Електровозник-2» по АДРЕСА_1 , зареєстрований згідно чинного законодавства України, необхідний для видачі свідоцтва про право на спадщину.

В спадковій справі наявний лист-відповідь Товариства з обмеженою відповідальній «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» за вих. № 9835 від 02 жовтня 2018 року, в якій значиться, що в матеріалах інвентаризаційної справи на гаражний кооператив «Електровозник-2» по АДРЕСА_1 , правовстановлюючі документи на гараж № НОМЕР_1 , не містяться. (а.с. 139-зв.)

Згідно з довідкою голови Обслуговуючого гаражного кооперативу «Електровозник-2» ОСОБА_4 сплатив усі пайові внески, заборгованості не мав. (а.с. 22)

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.ст.1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивачі мають право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , як спадкоємці першої черги.

Згідно ст.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

У відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов`язковим, коли об`єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до п. 8, 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті повністю вніс пайовий внесок, до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Як роз`яснено в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивачі не мають можливості оформити спадкове майно відповідно до вимог законодавства, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на гараж, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Згіднозі ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Згідно роз`яснення Міністерства юстиції України №19/32-319 від 21.02.2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника повинно вирішуватися в судовому порядку.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

До 01 липня 2004 року державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року. Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи у сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не зачіпають прав та законних інтересів третіх осіб, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 392,1216,1218,1258,1261 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задовольнити.

Визнати право власності в порядку спадкування за законом на гараж № НОМЕР_1 літ. «Ж64» в обслуговуючому гаражному кооперативі «Електровозник 2» ( ідентифікаційний код юридичної особи: 35802742; місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 124-А), загальною площею 19,1 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 за: дружиною ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ), на 1/3 (одну третю) частину гаража, дочкою – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН: НОМЕР_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на 1/3 (одну третю) частину гаража; за дочкою – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН: НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , на 1/3 (одну третю) частину гаража.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 30-денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 27 листопада 2019 року.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

18.11.2019