
Справа № 331/607/16-ц
Провадження № 4-с/331/34/2019
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 року Жовтневий районний суду м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: Гнатик Г.В.,
при секретарі: Дорофєєвій М.А.,
за участі представника боржника ОСОБА_1 , представників стягувача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 , заінтересована особа ОСОБА_5 , на дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича,
ВСТАНОВИВ:
До Жовтневого районного суду м. Запоріжжя звернулася ОСОБА_4 в особі представника адвоката Кравця О.О., зі скаргою на дії приватного виконавця Виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю., заінтересована особа ОСОБА_5 . В обґрунтування скарги зазначає, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. здійснюється примусове виконання виконавчого листа № 331/607/16-ц виданого 17.09.2019 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя. 09.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. винесено постанову про опис та арешт майна боржника. 10.10.2019 року приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. Вважає, що дії приватного виконавця, щодо винесення зазначених постанов є неправомірними, у зв`язку з тим, що приватний виконавець при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника допустився порушення вимог діючого законодавства, зокрема, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки допустив опис та арешт майна, що не є власністю Боржника. Крім того боржник не був повідомлений про дату та час проведення виконавчих дій щодо опису та арешту майна, що унеможливило надання останнім будь-яких зауважень щодо порядку та правомірності проведення виконавчих дій. Приватним виконавцем не встановлено зберігачеві жодних обмежень права користування майном, внаслідок чого стягувач ОСОБА_5 отримав можливість безперешкодного права користування частиною житлового приміщення, яке не належить йому на праві власності. Зазначає, що при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника приватним виконавцем порушено вимоги ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» адже питання про звернення стягнення на належну ОСОБА_4 частину квартири за наявності неописаного та нереалізованого рухомого майна є передчасним. Крім того, оскільки передумовою для проведення оцінки майна є винесення приватним виконавцем постанови про арешт такого майна, тобто, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності є похідною від постанови про опис та арешт майна боржника, тому просила суд: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. щодо винесення постанови ВП 60118592 про опис та арешт майна боржника від 09.10.2019 року та постанови ВП 60118592 про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10.10.2019 року; визнати незаконними та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. від 09 жовтня 2019 року про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП 60118592 та постанову від 10 жовтня 2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10.10.2019 року у виконавчому провадженні ВП 60118592.
21.10.2019 року ухвалою судді було відкрито провадження за скаргою, розгляд скарги призначено в судове засідання.
24.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. надав заперечення на скаргу. В обґрунтування заперечень зазначив, що на момент винесення постанови про опис та арешт майна боржника за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано Ѕ квартири АДРЕСА_1 . Пошук у Державному реєстрі квартири АДРЕСА_2 3/2 у АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 , на яку посилається Боржник дає негативний результат. Встановлення зберігачеві обмеження права користування описаним майном є правом виконавця, складання постанови про опис та арешт майна боржника можливо за відсутності сторін виконавчого провадження та за обов`язковою участю понятих, а встановлення відповідального зберігача майна не впливає жодним чином на право власності особи, яка є власником майна. Крім того для встановлення наявності рухомого майна боржника було отримано довідку МВС від 21.09.2019 року, щодо відсутності зареєстрованих за боржником транспортних засобів, а також декларацією боржника про майновий стан від 27.09.2019 року. Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні ВП 60118592 від 10.10.2019року винесена наступного дня після проведення опису майна боржника та після отримання приватним виконавцем письмового повідомлення стягувача про недосягнення згоди з боржником щодо вартості описаного майна. Просив суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 у повному обсязі.
25.10.2019 року від ОСОБА_4 до суду надійшли додаткові пояснення до скарги на дії приватного виконавця у яких зазначено, що в порушення вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем не було встановлено, факт наявності у боржника рухомого майна на яке можливо звернути стягнення, що свідчить про передчасність звернення стягнення на нерухоме майно боржника, яке є його єдиним житлом, що підтверджується Інформаційною довідкою № 186073831 від 24.10.2019 року, оскільки за приписами ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» в останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Також відповідно до рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2017 року у справі № 331/607/16-ц, їй належить нерухоме майно - земельна ділянка розташована на території Розумівської сільської ради ОСК “Рябінушка” ділянка № НОМЕР_1 , однак право власності на земельну ділянку за божником у встановленому законом порядку не зареєстровано, а тому відповідно до вимог ст.50 ЗУ “Про виконавче провадження” виконавець був зобов`язаний встановити наявність у боржника майна, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку та вирішити питання про звернення стягнення на таке майно. Просила взяти до уваги вказані додаткові пояснення.
В судовому засіданні представник ОСОБА_4 , адвокат Кравець О.О., підтримав скаргу у повному обсязі. Просив її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в скарзі та додаткових поясненнях .
Приватний виконавець Проценко Д.Ю. в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки діяв відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження», надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на скаргу, просив відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.
Представник стягувача ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги та зазначив, що приватним виконавцем при проведенні виконавчих дій не було допущено порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Вивчивши скаргу, документи, які додані до скарги, матеріали справи, матеріали виконавчого провадження ВП №60118592, заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні правовідносини, прийшов до наступних висновків.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31.01.2017 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (за кожним) право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 , стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 199 466 грн. 50 коп. та 404 708 грн. 92 коп. у рахунок компенсації вартості іншого майна. З ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 у рахунок компенсації вартості майна, стягнуто 475 000 грн., 224 858 грн. 09 коп., 102 090 грн. 40 коп., 34 200 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018 року задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення частки із квартири, що є у спільній частковій власності, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_4 в натурі у власність частку спільного майна: частину коридору площею 3.6 кв. метри; кухня 8 площею 21.9 кв. метр; кімната 9 площею 36.6 кв. метрів; кімната 10 площею 17,9 кв. метри комора 11 площею 1.3 кв. метри; балкони площею 0,81 кв. метр та 1, 41 кв. метр, всього приміщень по квартирі площею 87,515 кв. метрів, що відповідає частці в Ѕ частині, присвоївши цій ізольованій квартирі АДРЕСА_5 /2 та визнати за ОСОБА_4 право власності на вказане майно. ОСОБА_5 виділено у власність в натурі частку спільного майна за адресою: квартира АДРЕСА_1 , а саме: частину коридору 1, площею 7,15 кв. метри; коридор 2 площею 10 кв. метрів; комора 3 площею 4.5 кв. метри; ванна кімната 4 площею 12,8 кв. метрів; кімната 5 площею 19,3 кв. метри; кімната 6 площею 10,1 кв. метр; кімната7 площею 18,2 кв. метри; балкони, площею 0,66 кв. метри та 0,81 кв. метр, а всього приміщень по квартирі, загальною площею 87,515 кв. метрів, присвоївши цій ізольованій квартирі АДРЕСА_2 3/1 та визнано за ОСОБА_5 право власності на вказане майно. У загальному користуванні квартир АДРЕСА_5 / АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 залишено частину приміщення 1 площею 7,99 кв. метри - для входу до окремих квартир, зобов`язано ОСОБА_4 виконати роботи по влаштуванню окремого входу в квартиру.
Постановою апеляційного суду Запорізької області від 05.12.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018 року залишено без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.
Як встановлено судом, на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. перебуває виконавчий лист № 331/607/16-ц, виданий 17.09.2019 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 836 648 грн. 49 коп., за яким 19.09.2019 року відкрито виконавче провадження ВП №60118592.
09.10.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. винесено постанову про опис та арешт майна боржника.
Згідно пункту 1 вказаної Постанови приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. описано та накладено арешт на майно, що належить Боржнику – ОСОБА_4 , а саме: Ѕ частину квартири загальною площею 175,99 кв.м., яка розташована за 3 поверсі дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_8 . Стіни будинку виготовлені з цегли, перекриття з/б плити. Квартира складається з коридору 1 – 19,7 м3, коридору 2 – 10 м3, комори -4,5 м3, ванної – 12,8 м3, кімнати 5 - 19,3 м3, кімнати 6 – 10,1 м3, кімнати 7- 18,2 м3, кухні – 21,9 м3, кімнати 9 -36,6 м3, кімнати 10 – 17,9 м3, комори 11 – 1,3 м3, балкону – 0,66 м3, балкону – 0,81 м3, балкону – 081 м3, балкону – 1,41 м3. Квартира обладнана централізованим опаленням, забезпечена газо -, водо-, електропостачанням та водовідведенням.
Згідно пункту 3 вказаної Постанови приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. призначено відповідальним зберігачем та попереджено його про кримінальну відповідальність: ОСОБА_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області, 17.10.1997р., мешкає: АДРЕСА_8 .
Опис та арешт майна проведений приватним виконавцем у присутності двох понятих, що підтверджується їх особистими підписами на примірнику Постанови.
10.10.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.
Згідно вказаної Постанови приватним виконавцем призначено суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_6 , який має сертифікат, виданий 16.10.2018 року за № 792/18, виданий Фондом державного майна України (строк дії: 16.10.2021).
Зазначені Постанови були направлені приватним виконавцем на адресу Боржника засобами поштового зв`язку та були отримані останнім 16.10.2019 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами та інше.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі п.1- здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; п.5 - роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; п.6- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; п.21 отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; тощо.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Крім того, пунктом 10 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 встановлено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна боржника повинні бути вказані зокрема зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі. Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.
Як вбачається, навіть сам бланк постанови про опис та арешт майна боржника передбачає як присутність боржника при виконанні виконавчої дії так і її підпис у постанові, а також у разі наявності зауважень божника.
У порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 10 розділу 8 Порядку звернення стягнення на майно боржника Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанова про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 не містить підпису боржника, а матеріали, які надані суду, не містять доказів належного повідомлення боржника про проведення виконавчої дії.
В той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Виходячи з приписів вказаної норми вбачається, що праву боржника брати участь у вчиненні виконавчих дій кореспондує обов`язок приватного виконавця повідомляти боржника про дату та час їх проведення.
Суд погоджується з твердженнями скаржника про те, що в порушення вимог вказаної норми ОСОБА_4 не була повідомлена приватним виконавцем про дату та час проведення такої виконавчої дії, як опис та арешт майна.
Факт неповідомлення ОСОБА_4 про проведення такої виконавчої дії, як опис та арешт майна боржника, приватним виконавцем не заперечувався.
Наведене є порушенням вимог ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Твердження приватного виконавця, що повідомлення боржника про проведення виконавчої дії є правом, а не обов`язком виконавця суд не приймає до уваги на підставі вищезазначеного.
Неповідомлення приватним виконавцем про проведення вказаної виконавчої дії призвело до позбавлення ОСОБА_4 можливості прийняти участь у її проведенні, та відповідно позбавлення можливості зазначити про наявне рухоме майно на яке можливо звернути стягнення з метою виконання рішення суду про стягнення коштів.
Крім того, відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації, про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову; ч. 2- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; ч. 5 -у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем; ч. 6- стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
У відповідності до частини 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Зважаючи на приписи вказаних вище норм суд приходить до висновку про те, що приватний виконавець вирішуючи питання про звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна боржника повинен пересвідчитись про відсутність в останнього достатніх коштів чи рухомого майна.
Матеріалами справи підтверджується, що приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Проценко Д.Ю. не вжито всіх можливих заходів для з`ясування питання про наявність у боржника достатніх коштів чи рухомого майна на яке можливо звернути стягнення.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП № 60118592 приватним виконавцем з метою з`ясування питання щодо наявності у боржника рухомого майна на яке можливо звернути стягнення було вчинено наступні дії, а саме: отримано інформацію в МВС щодо відсутності зареєстрованих за боржником транспортних засобів, а також отримано декларацію боржника про майновий стан. Інших дій щодо з`ясування питання про наявність у боржника рухомого майна на яке можливо звернути стягнення приватним виконавцем не вчинялось.
Представник боржника вказав про те, що ОСОБА_4 при поданні декларації про майновий стан не зазначала про наявність у неї земельної ділянки, оскільки право власності на неї на даний момент не зареєстровано у встановленому законом порядку.
В той же час, ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» на приватного виконавця покладений обов`язок щодо роз`яснення сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхніх прав та обов`язків.
У даному випадку приватний виконавець був зобов`язаний роз`яснити боржнику про можливість звернення стягнення на нерухоме майно не зареєстрованого в установленому законом порядку на підставі ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Матеріалами справи не підтверджується те, що приватним виконавцем боржнику роз`яснювались його права у виконавчому провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.
Приватний виконавець в силу вимог наведеної вище норми був зобов`язаний встановити наявність у боржника майна, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, та вирішити питання про звернення стягнення на таке майно в порядку ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час розгляду справи представником боржника зазначено про те, що у боржника наявне рухоме майно, на яке можливо звернути стягнення та на даний момент знаходиться в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 .
Приватним виконавцем факт відсутності у ОСОБА_4 рухомого майна на яке можливо звернути стягнення та яке на даний момент знаходиться в квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_8 , спростовано не було, оскільки приватним виконавцем вказане питання не вирішувалось.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень ОСОБА_4 про те, що при винесенні постанови про опис та арешт майна боржника приватним виконавцем було допущено порушення вимог ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки питання про звернення стягнення на належну ОСОБА_4 частину квартири, за наявності неописаного та нереалізованого рухомого майна та майна право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, є передчасним.
Крім того, як вбачається з рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.07.2018 року, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення частки із квартири, що є у спільній частковій власності, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 . Виділено ОСОБА_4 в натурі у власність частку спільного майна: частину коридору площею 3.6 кв. метри; кухня 8 площею 21.9 кв. метр; кімната 9 площею 36.6 кв. метрів; кімната 10 площею 17,9 кв. метри комора 11 площею 1.3 кв. метри; балкони площею 0,81 кв. метр та 1, 41 кв. метр, всього приміщень по квартирі площею 87,515 кв. метрів, що відповідає частці в Ѕ частині, присвоївши цій ізольованій квартирі АДРЕСА_5 /2 та визнати за ОСОБА_4 право власності на вказане майно. ОСОБА_5 виділено у власність в натурі частку спільного майна за адресою: квартира АДРЕСА_1 , а саме: частину коридору 1, площею 7,15 кв. метри; коридор 2 площею 10 кв. метрів; комора 3 площею 4.5 кв. метри; ванна кімната 4 площею 12,8 кв. метрів; кімната 5 площею 19,3 кв. метри; кімната 6 площею 10,1 кв. метр; кімната7 площею 18,2 кв. метри; балкони, площею 0,66 кв. метри та 0,81 кв. метр, а всього приміщень по квартирі, загальною площею 87,515 кв. метрів, присвоївши цій ізольованій квартирі АДРЕСА_2 3/1 та визнано за ОСОБА_5 право власності на вказане майно. У загальному користуванні квартир АДРЕСА_5 / АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 залишено частину приміщення 1 площею 7,99 кв. метри - для входу до окремих квартир, зобов`язано ОСОБА_4 виконати роботи по влаштуванню окремого входу в квартиру.
З постанови про опис та арешт майна боржника ВП № 60118592 від 09.10.2019 року вбачається, що приватним виконавцем описано та накладено арешт на майно: Ѕ частину квартири загальною площею 175.99 кв.м., яка розташована за 3 поверсі дев`ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_8 . Стіни будинку виготовлені з цегли, перекриття з/б плити. Квартира складається з коридору 1 – 19.7 м3, коридору 2 – 10 м3, комори -4.5 м3, ванної – 12.8 м3, кімнати 5 - 19.3 м3, кімнати 6 – 10.1 м3, кімнати 7- 18.2 м3, кухні – 21.9 м3, кімнати 9 -36.6 м3, кімнати 10 – 17.9 м3, комори 11 – 1.3 м3, балкону – 0.66 м3, балкону – 0.81 м3, балкону – 0.81 м3, балкону – 1.41 м3.
З постанови про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 , вбачається, що при проведенні опису та арешту майна, приватний виконавець описав та наклав арешт як на майно боржника ОСОБА_4 , так і на майно, яке їй не належить, а належить стягувачу ОСОБА_5 а саме: коридор 1, площею 19, 7 кв. метрів, де боржнику належить лише частина 3, 6 кв. метри; коридор 2, площею 10 кв. метрів, який взагалі не належить боржнику; комору, площею 4,5 кв. метри, при опису та арешті якої не вказано номер, а відповідно до рішення суду боржнику належить комора 11 площею 1.3 кв. метри; ванна площею 12.8 кв. метри, де не зазначено її номер та кому вона належить боржнику чи стягувану; кімната 5 площею 19.3 кв. метри належить стягувачу ОСОБА_5 ; кімната 6 площею 10.1 кв. метр, належить стягувачу ОСОБА_5 ; кімната 7 площею 18.2 кв. метри належить стягувачу ОСОБА_5 ; два балкони, площами 0, 66 кв. метри та 0,81 кв. метри, належать стягувачу ОСОБА_5 .
Таким чином, приватним виконавцем описано майно та накладено арешт, не тільки на частину майна боржника, а і на частину майна стягувача.
Посилання приватного виконавця на ту обставину, що він при описі та накладенні арешту на майно користувався Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де зазначено що ОСОБА_4 на праві власності належить 1/2 квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 175, 99 кв. метрів, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до вказаного вище рішення Жовтневого районного суду м.Запоріжжі від 16.07.2018 року, квартирі, яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_4 присвоєно № 3/2 та цим же рішення суду покладено зобов`язання на ОСОБА_4 виконати улаштування двох перегородок з дверними отворами, обладнати підсобними приміщеннями ( кухня, санвузол, комора, тощо) та обладнати квартиру окремою мережею водопостачання, каналізації, газопостачання, електропостачання та опалення.
Враховуючи вказане вище, встановлені судом порушення вимог діючого законодавства, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», Порядку звернення стягнення на майно боржника, Інструкції з організації примусового виконання рішень, проведення опису та арешту майна стягувача, при проведенні опису та арешту майна боржника ОСОБА_4 , суд вважає, що є достатні підстави для визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д.Ю. від 09.10.2019 року у виконавчому провадженні ВП 60118592.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У відповідності до ч. 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.
Таким чином, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності є похідною від постанови про опис та арешт майна боржника.
Оскільки суд вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_4 , то і вимоги заявника ОСОБА_4 про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця від 10.10.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 10.10.2019 року для участі у виконавчому провадженні ВП 60118592, підлягають задоволенню, оскільки вона ґрунтується виключно на наявності постанови про опис та арешт майна боржника від 09.10.2019 року у виконавчому провадженні ВП 60118592.
Відповідно до постанови ВССУ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Згідно роз`яснень, наданих ВССУ у п.18 постанови пленуму від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Численні порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» та вимог Інструкції, які були допущені приватним виконавцем під час винесення оскаржуваних постанов, є підставою для визнання вказаних дій неправомірними.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.ст. 447, 450, 451 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_4 на дії приватного виконавця – задовольнити.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича щодо винесення постанови ВП 60118592 про опис та арешт майна боржника від 09.10.2019року.
Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого кругу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича від 09.10. 2019 року про опис та арешт майна боржника у виконавчому провадженні ВП 60118592.
Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича щодо винесення постанови ВП 60118592 про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10.10.2019року.
Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Дмитра Юрійовича від 10.10.2019 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 10.10.2019року у виконавчому провадженні ВП 60118592.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 25.11.2019 року.
Суддя: Г.В. Гнатик
Судове рішення № 85920816, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 18.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/607/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: