Рішення № 85920067, 16.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

16 жовтня 2019 року Справа № 160/7403/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судці Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

представника відповідача Нагорного Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 50019 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року було відкрито провадження в адміністративній справі №160/7403/19 та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку за 2017 рік, 1 квартал 2018 року, за результатами якої складено акт від 02.10.2018 року №63657/04-36-56-50/ НОМЕР_1 . Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з єдиного податку за звітні періоди: 2017 року (декларація №9297479745 від 30.01.2018р.), 1 квартал 2018 року (декларація №9080434846 від 29.04.2018р.) встановлено несвоєчасне погашення узгоджених сум податкових зобов`язань з єдиного податку чим порушено вимоги п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України.

В акті перевірки вказано, що позивачем подана податкова декларація №9297479745 від 30.01.2018р. за 2017 рік, граничний термін сплати 19.02.2018 р., сума погашеного податкового боргу 6800,00грн., дата сплати 03.03.2018р., кількість днів затримки 12, відсоток штрафу 10. Також, в акті перевірки вказано, що позивачем подана податкова декларація №9080434846 від 29.04.2018р. за 1 квартал 2018 року, граничний термін сплати 20.05.2018р., сума погашеного податкового боргу 6800,00грн., дата сплати 05.07.2018р., кількість днів затримки 20, відсоток штрафу 10. Позивач не погоджується з такими висновками контролюючого органу, оскільки всі зобов`язання сплачуються своєчасно, що підтверджується первинною документацією.

28.08.2019 року відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що перевіркою ФОП ОСОБА_1 були встановлені факти порушення граничних строків сплати самостійно визначених податкових зобов`язань, що свідчить про обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати узгоджених податкових зобов`язань.

В судове засідання, призначене на 16.10.2019 р., з`явився повноважний представник відповідача. Позивач до зали судового засідання свого представника не направив, при цьому подав клопотання про розгляд справи без його участі

Суд зазначає, що в судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Представник відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивача, думка останнього щодо переходу до розгляду справи по суті, суду невідома.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 16.10.2019 року.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання по єдиному податку за 2017 рік, 1 квартал 2018 року.

За результатами камеральної перевірки ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено акт камеральної перевірки №63657/04-36-56-50/ НОМЕР_1 від 02.10.2018, щодо порушення позивачем термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання по земельному податку:

по строку сплати до 19.02.2018 року, сума 6800, фактично сплачено 03.03.2018, кількість днів затримки-12

по строку сплати до 20.05,2018 року, сума 6800, фактично сплачено 05.07.2018, кількість днів затримки-46

На підставі результатів камеральної перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0002245650 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань з земельного податку у сумі 680,0 грн. та від 06.11.2018 року №0002255650 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань з земельного податку у сумі 1360,00 грн.

Не погодившись з винесеним рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п.6.1ст.6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. п.14.1.156 п.14.1ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Для платників єдиного податку третьої групи податковим (звітним) періодом згідно абз.2 п.294.1 ст.294 Податкового кодексу України є календарний квартал.

Відповідно до п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем самостійно задекларовано грошове зобов`язання з єдиного податку, а саме:

- за 3 квартал 2017 року:

нараховано 6800,00грн., що підтверджується звітною декларацією платника єдиного податку - фізичної особи за три квартали 2017 року та квитанцією №2 про її прийняття 03.11.2017р..

сплачено 6800,00грн., що підтверджується банківськими виписками про сплату 12.07.2017р. 2000,00грн., 04.09.2017р. 2650,00грн., 06.09.2017р. 2150,00грн. (всього 6800,00грн.).

- за 4 квартал 2017 року:

нараховано 41700,00грн., що підтверджується звітною декларацією платника єдиного податку - фізичної особи за 2017 рік та квитанцією №2 про її прийняття 30.01.2018р., уточнюючою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи за 2017 рік та квитанцією №2 про її прийняття 06.11.2018р.,

сплачено 41700,00грн., що підтверджується банківськими виписками про сплату 03.11.2017р. 25200,00грн., 12.01.2018р. 16500,00грн. (всього 41700,00грн.).

- за 1 квартал 2018 року:

нараховано 24000,00грн., що підтверджується звітною декларацією платника єдиного податку - фізичної особи за І квартал 2018 року та квитанцією №2 про її прийняття 10.05.2018р.;

сплачено 24000,00грн., що підтверджується банківськими виписками про сплату 03.03.2018р. 24000,00грн.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача щодо дотримання строків сплати узгоджених зобов`язань.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень на якого законом покладається обов`язок доведення обґрунтованості та правомірності прийняття рішення, в разі його судового оскарження не надано доказів порушення граничних строків сплати позивачем самостійно визначених податкових зобов`язань зі сплати єдиного внеску.

При цьому, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн. були направленні контролюючим органом на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак 12.02.2019 р. конверт з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями був повернутий контролюючому органу, з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Зазначене вище підтверджується відповідним текстом в рішенні ДФС України від 07.06.2019 р. №26233/69/99-17-05-15 «Про результати розгляду скарги».

При цьому, суд зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн., у відповідності до норм ст.58 ПК України не вважаються врученими позивачу, оскільки відмітка на конверті щодо причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не розкриває справжні причини, з яких рекомендовані листи не були вручені позивачу.

Зазначене вище, кореспондується позиції ВС, викладеній в постанові ВС від 01.10.2019 р. справа №640/21350/18 (адміністративне провадження №К/9901/16490/19), в якій зазначено, що «19.06.2015 це податкове повідомлення-рішення було надіслано на адресу позивачки рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Проте, 20.07.2015 вищезазначений лист повернувся на адресу відповідача без вручення, з відміткою на конверті «За закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України (далі - ПК) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Згідно з абзацом другим пункту 58.3 статті 58 ПК податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг (абзац другий пункту 58.3 статті 58 ПК в редакції до внесення змін згідно із Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII).

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (абзац третій пункту 58.3 статті 58 ПК).

Аналогічні положення містять норми Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 ІІІ.

Залишаючи позовну заяву в частині вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення від 11.06.2015 №2312-17 без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що податкове повідомлення-рішення, яке не було вручене платнику податків, вважається врученим у день, зазначений підприємством поштового зв`язку в повідомленні про вручення із зазначенням причини, з якої воно не було вручене. З висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав вважати податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 №2312-17 врученим не можна погодитися, оскільки відмітка на конверті щодо причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є достатнім доказом інформування позивачки про донарахування їй суми грошового зобов`язання. Позначення «за закінченням терміну зберігання» не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист».

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до платіжного доручення №1672-5180-7398-0458 від 31.07.2019 р. за подання адміністративного позову позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 50019 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового присудження здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України, а саме, судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 50019 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: 0002245650 від 06.11.2018 р. на суму 680 грн.; №0002255650 від 06.11.2018 р. на суму 1 360, 00 грн.- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.11.2018 року №0002245650 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань з земельного податку у сумі 680,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення та від 06.11.2018 року №0002255650 про застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених зобов`язань з земельного податку у сумі 1360,00 грн.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольська, 17-а, м.Дніпро, 50019 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з оплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн., 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.О. Жукова