Рішення № 85911104, 15.11.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7638/19

(2/199/3349/19)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

15 листопада 2019 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Рудовій М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, пов`язаних з регламентною виплатою.

В обґрунтування позову посилаючись на те, що 19.01.2017 року в м Дніпрі по вул. Донецьке шосе, в районі буд. № 4-Д, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_1 , під час руху була не уважною, відволіклась від керування, в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль Волксваген, д/н НОМЕР_2 , який стояв без руху в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2 , тим самим порушив вимоги п. 2.3. б ПДР. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2017 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на день ДТП застрахована не була, про що свідчить відсутність інформації щодо страхування транспортного засобу в Єдиній централізованій базі даних МТСБУ.

У відповідності до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивачем виплачено страхове відшкодування потерпілій особі у розмірі 61124,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням.

Розмір витрат на збір документів та визначення розміру шкоди щодо зазначеного страхового випадку склав 584,80 грн., яке МТСБУ було сплачено особам, які надавали послуги по врегулюванню в справі, здійснювали збір документів та визначення розміру шкоди, що підтверджується платіжним дорученням.

Таким чином, до позивача, відповідно до чинного законодавства, після виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до винної особи відповідача, у розмірі фактичних затрат, пов`язаних із відшкодуванням збитків страхувальнику за вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду, а тому позивач просить стягнути з відповідача на їх користь завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 61709,59 грн. та судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача не скористався правом брати участь у судових засіданнях; в окремо поданій заяві просив розглядати справу у його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просив їх задовольнити, не заперечуючи проти заочного розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 19.01.2017 року в м Дніпрі по вул. Донецьке шосе, в районі буд. № 4-Д, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Мерседес, д/н НОМЕР_1 , під час руху була не уважною, відволіклась від керування, в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль Волксваген, д/н НОМЕР_2 , який стояв без руху в попутному напрямку під керуванням водія ОСОБА_2 , тим самим порушив вимоги п. 2.3. б ПДР. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2017 винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на день ДТП застрахована не була.

Згідно зі звітом про оцінку вартості шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу № 23/02/17 від 15 лютого 2017 року, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу деталей транспортного засобу Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_2 , становить 58172,92 (а.с. 10-11).

Судом встановлено, що на підставі наказу моторного (транспортного) страхового бюро України № 3990 від 13 травня 2017 року водію автомобіля Volkswagen Caddy, державний номерний знак НОМЕР_2 було перераховано страхове відшкодування в розмірі 61124,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3990рв від 15 травня 2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.24). Разом з тим, перерахований позивачем розмір страхового відшкодування є вищим встановленого звітом про оцінку вартості шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу № 23/02/17 від 15 лютого 2017 року.

Позивачем були оплачені послуги аварійного комісара у розмірі 584,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №543рв від 17 березня 2017 року, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с.24).

Позивачем була направлена на адресу відповідача претензія за вих. № СУ/005257/4 від 28.06.2018 про необхідність відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 26), проте, шкода станом на час звернення до суду з даним позовом відповідачем позивачу не відшкодована.

Спірні правовідносини виникли із зобов`язань, що виникають із відшкодування шкоди в порядку регресу.

Дослідив докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не мала чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, дані спірні правовідносини регулюються загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК України), а також статтею 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому суд вважає, що страхові відшкодування підлягають стягненню з відповідача в порядку регресу.

За ч. 6 ст. 82 УПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до положень п. 35.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, позивач має право вимагати сплати страхового відшкодування як від власника, так і від водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 4 ст. 77 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальну шкоду в порядку регресу, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 58 757,72? грн.

Також у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН невідомий) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (ЄДРПОУ 21647131, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, 02154) матеріальну шкоду в порядку регресу, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 58 757,72 грн., та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1921, 00 грн., а всього 60 678 (шістдесят тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 72 коп.

В іншій частині - відмовити.

Дата складення повного судового рішення 20 листопада 2019 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О.Богун