Рішення № 85904839, 27.11.2019, Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/2314/19

Провадження № 2-а/576/20/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.19 м. Глухів

Глухівський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого - судді Сапона О.В.,

за участю секретаря - Самойленко О.В.,

представника позивача - Буханістої Т.М.,

відповідача - Циганського Є.О.,

представника відповідача - Хоменка Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Глухова справу за адміністративним позовом Глухівського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення, -

ВСТАНОВИВ:

Глухівський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить примусово видворити за межі території України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і затримати його строком на шість місяців з метою забезпечення примусового видворення за межі території України з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

В обґрунтування позову Глухівський міський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області зазначив, що 26 березня 2019 року працівниками Глухівського ВП ГУ НП в Сумській області виявлено громадянина Узбекистану ОСОБА_1 , який незаконно перебуває на території України з 30.05.2014. у с. Перемога Глухівського району Сумської області. При проведенні перевірки встановлено, що відповідач паспортного документа не має. 26.03.2019 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу 1700 грн. 27 березня 2019 року Глухівським МВ Управління державної міграційної служби України в Сумській області прийнято рішення про примусове повернення з України громадянина Узбекистану ОСОБА_1 . Цим рішенням відповідачу надано строк на його виконання до 27.04.2019. З рішенням відповідач ознайомився, його не виконав. На сьогоднішній день підстав для подальшого перебування в Україні відповідач не має та знаходиться на території України з порушенням вимог чинного міграційного законодавства. ОСОБА_1 із заявою про отримання статусу біженця чи додаткового захисту іноземців та осіб без громадянства, а також з питання продовження строку свого законного перебування в Україні до територіальних органів ДМС України не звертався. Відтак, враховуючи те, що відповідач добровільно не виконав рішення про примусове повернення та продовжує ухилятися від його виконання, є обґрунтовані підстави для примусового видворення відповідача за межі України, у зв`язку з невиконання останнім рішення про примусове повернення № 8 від 27.03.2019.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні пояснивши, що відповідач проживає в Україні з 1997 року куди приїхав разом із матір`ю в неповнолітньому віці. Зараз він має постійне місце проживання разом зі своєю сім`єю в с. Перемога Глухівського району Сумської області.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони, приходить до наступних висновків.

За приписами пункту 7 ч.1 ст.1 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в`їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

У пункті 16 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що паспортний документ іноземця - це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Згідно пункту 1 статті 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», в`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 26 цього Закону визначено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення

Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини: 1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове повернення; 2) ухилення без поважних причин від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Як встановлено, відповідач не звертався до Глухівського МВ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області із заявою про надання йому статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Також встановлено, що 26.03.2019 Глухівським МВ Управління ДМС України в Сумській області відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 203 КУпАП, на підставі якого була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення у розмірі 1700 грн.

27 березня 2019 року головним спеціалістом Глухівського МВ Управління ДМС України в Сумській області прийнято рішення про примусове повернення до країни походження громадянина Узбекистану ОСОБА_1 та зобов`язано останнього покинути територію України до 27 квітня 2019 року.

Про це рішення ОСОБА_1 був повідомлений під розписку, однак не виконав його.

Із копії свідоцтва про народження відповідача вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ташкент Республіки Узбекистан.

Хоча відповідач ОСОБА_1 при складанні довідки зазначив, що він є громадянином Узбекистану, однак вказане не підтверджується ніякими документами, що свідчить про недоведеність вказаного факту суб`єктом владних повноважень. Тому суд приходить до висновку, що підстав вважати відповідача ОСОБА_1 громадянином Узбекистану немає.

Оскільки ОСОБА_1 не є громадянином України та не підтверджено інше громадянство держав, він є особою без громадянства.

Вищевикладене свідчить, що орган ДМС не вжив ніяких заходів щодо ідентифікації та документування відповідача, а саме не одержував інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Також судом встановлено, що відповідач має сім`ю та проживає разом із нею на території України, а саме, матір ОСОБА_2 , брата ОСОБА_3 та неповнолітню сестру ОСОБА_4 .

Тому суд приходить до висновку, що примусове видворення відповідача ОСОБА_1 призведе до втручання в право на сімейне життя останнього. В той час, як належних та допустимих доказів на підтвердження того, що таке втручання є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб судом не встановлено.

Крім того, матеріалами справи встановлено, що Рішення № 7 від 27 березня 2019 року про примусове повернення відповідача приймалося головним спеціалістом Глухівського МВ УДМСУ в Сумській області.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Однак, як вбачається із посадової інструкції головного спеціаліста Глухівського МВ УДМСУ в Сумській області він лише наділена повноваженнями готувати рішення про примусове повернення особи до країни походження, але приймати таке рішення головний спеціаліст не наділений. Таким правом наділений лише начальник відповідного відділу.

Так як рішення про примусове повернення відповідача до країни походження або третьої країни було прийняте не уповноваженою особою, то позовні вимоги в цій частині у всякому разі не підлягають задоволенню.

Оскільки вимога про затримання з метою забезпечення примусового видворення є похідною від вирішення вимоги про примусове видворення за межі України, а в задоволенні позовних вимог в частині видворення відмовлено, то в задоволенні вимоги про затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення, слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 211, 217, 242, 243, 250, 288, 289 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову Глухівського міського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області до громадянина Узбекистану ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою забезпечення примусового видворення - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон