Рішення № 85897413, 21.11.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2019 р. Справа № 480/3295/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Воловика С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Дараган Ю.П.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Савченко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Суми адміністративну справу № 480/3295/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Сумській області

про скасування вимоги,

У С Т А Н О В И В:

1. Позиція позивача.

1.1. Підставою для звернення до суду з позовом ОСОБА_1 визначила протиправне, на її думку, нарахування єдиного соціального внеску як особі, яка здійснює незалежну діяльність - адвокату, оскільки з 10 травня 2017 року нею, на підставі заяви, зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, про що, 10.05.2017 внесено запис про зупинення діяльності адвоката, а відтак, відсутні підстави для нарахування внеску по діяльності, яка не здійснюється.

2. Заперечення відповідача.

2.1. Не погоджуючись з позовними вимогами, у відзиві (а.с.55-58) Головне управління ДПС у Сумській області зазначило, що підтвердженням припинення незалежної професійної діяльності є відомості (витяг) відповідного реєстру, до якого вноситься інформація про державну реєстрацію такої діяльності, щодо припинення, або зупинення, або зміни організаційної форми відповідної діяльності з незалежної (індивідуальної) на іншу.

2.2. Відповідно до ст. 5 розділу II Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зняття з обліку платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», здійснюється за їхньою заявою після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку.

2.3. З наданих позивачем документів, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 зупинила свою адвокатську діяльність 10.05.2017 р., проте, всупереч діючому законодавству не звернулася до контролюючого органу ані з заявою про зняття з обліку як платника податків, ані з заявою про зняття її з обліку, як платника єдиного внеску, а отже, на момент формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки) була платником єдиного внеску.

Враховуючи наведені обставини, ГУ ДПС в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

3. Процесуальні дії у справі.

3.1. Ухвалою суду від 13.09.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі №480/3295/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження в підготовчому засіданні 29.10.2019 об 11 год. 00 хв., встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

3.2. Ухвалою суду від 29.10.2019, занесеною до протоколу, задоволено клопотання відповідача та допущено заміну Головного управління ДФС у Сумській області його правонаступником, яким є Головне управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, буд.13, код ЄДРПОУ 43144399), закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.11.2019 о 10 год. 00 хв.

3.3. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

3.4. Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю.

4. Обставини справи.

4.1. Згідно довідки про взяття на облік платника податків від 05.02.2015 №1518070700006 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Глухівській ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області з 05 лютого 2015 року, як адвокат, тобто, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність (а.с.24).

4.2. 10.05.2017 позивач, як особа, що здійснювала незалежну діяльність (адвокат), обрана на виборну посаду в органах місцевого самоврядування, зупинила свою діяльність, про що внесено запис до Єдиного реєстру адвокатів України 10 травня 2017 року (а.с.23).

4.3. В подальшому, Головним управлінням ДФС у Сумській області сформована та направлена на адресу позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-965-50, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування складає 7371,54 грн. (а.с.13)

4.4. Не погодившись із зазначеною податковою вимогою позивачем до Головного управління ДФС у Сумській області подано скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-965-50 (а.с.14)

4.5. Головне управління ДФС у Сумській області листом №3076/10/18-28-50-17-05 від 04.02.2019 (а.с.15) повідомило заявника про те, що скарга розгляду не підлягає, оскільки оскаржуваний документ винесено ГУ ДФС у Сумській області.

4.6. 28.02.2019 ОСОБА_1 подано до Державної фіскальної служби України скаргу на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-965-50 (а.с.17-18)

4.7. За результатами розгляду скарги Державною фіскальної службою України прийнято рішення від 04.04.2019 №15906/6/99-99-11-05-02-25 (а.с.20), яким вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-965-50 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

5. Норми права, які регулюють спірні правовідносини та їх застосування.

5.1. На виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.2. Частина 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

5.3. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI).

5.4. Відповідно до п. 2, 6 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

5.5. Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є: особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

5.6. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VI).

5.7. Разом з тим, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI передбачено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI).

5.8. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2464-VI, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

5.9. Частиною 8 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Отже, особи, які провадять адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону N 2464-VI до платників єдиного внеску.

5.10. Поряд з цим, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

5.11. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI).

5.12. Пунктом 1, 2 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI визначено, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При цьому, адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (ст. 13 Закону № 5076-VI).

5.13. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 5076-VI, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі: подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

5.14. Пунктом 1 частини 3 статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, - з дня подання раді адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката відповідної заяви адвоката.

5.15. Положеннями ст. 32 Закону № 5076-VI передбачено підстави, за наявності яких припиняється право на заняття адвокатською діяльністю шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

5.16. Відповідно до ч. 5, 6 ст. 31 Закону № 5076-VI, протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України.

5.17. Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

5.18. Враховуючи викладене суд зазначає, що правовим наслідком зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість заняття адвокатською діяльністю на певний строк, у той час як наслідком припинення права на заняття адвокатською діяльністю є неможливість її подальшого здійснення взагалі, у зв`язку з чим анулюється свідоцтво на заняття адвокатською діяльністю.

Отже, законодавець розрізняє зупинення та припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

5.19. Вказані обставини вказують на те, що поняття "зупинення" та "припинення" адвокатської діяльності мають різну юридичну природу, та, відповідно, не є тотожними, з огляду на різний процедурний характер та особливості застосування, а відтак суд дійшов висновку про те, що дія положень Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162, які регулюють особливості саме припинення незалежної професійної діяльності з відповідними зобов`язаннями, не може бути розповсюджено на спірні відносини щодо зупинення адвокатської діяльності.

6. Висновки суду щодо доводів сторін та вирішення спору.

6.1. Як убачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, 10.05.2017 внесено запис про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 (а.с.23)

6.2. Отже, з 10.05.2017 року у зв`язку із зупиненням права на зайняття адвокатською діяльністю позивач не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала дохід від такої діяльності, оскільки не мала усіх визначених законом підстав для здійснення адвокатської діяльності, що свідчить про відсутність обов`язку сплати єдиного внеску у нього як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення.

6.3. Правові висновки аналогічного характеру викладені в постанові Верховного Суду від 05.11.2018 у справі № 820/1538/17.

6.4. Також, у спірних правовідносинах необхідно врахувати рішення Європейського суду з прав людини у справах "Сєрков проти України" (заява № 39766/05), "Щокін проти України" (заяви № 23759/03 та № 37943/06), якими було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов`язань зі сплати податку.

6.5. Практика Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, слідує, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків.

6.6. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

6.7. Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

6.8. На виконання частини 2 вказаної статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.9. Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій. Натомість, позивачем надані належні докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

6.10. Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДФС у Сумській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 №Ф-965-50 не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправною, а позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

6.11. Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС у Сумській області про скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-965-50 від 06.11.2018.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код 39456414) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.н. НОМЕР_1 ) витрати по оплаті судового збору в сумі 768, 40 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В повному обсязі рішення складено 26.11.2019.

Суддя С.В. Воловик