Рішення № 85895737, 19.11.2019, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9186/19

пр. № 2/759/4813/19

19 листопада 2019 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Бандури Н.О.,

за участю: представника позивача Петренко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про виселення та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей,

ВСТАНОВИВ:

у травні 2019 р. позивач звернулася до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд зняти з реєстрації відповідача за адресою: АДРЕСА_1 ; виселити у примусовому порядку громадянку України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Донецької обл., м. Горлівка ) з квартири АДРЕСА_3 ; зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Донецької обл., м. Горлівка ) звільнити квартиру АДРЕСА_3 та стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької обл., м. Горлівка) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (МФО 300023, п/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 00039019) судовий збір по справі у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) 00 коп.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що за позивачем було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі Закону України «Про іпотеку», що належала на праві власності відповідачу по справі, вказане майно є відповідне застереження в Іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов`язання на підставі чого позивач звернувся до відповідача із вимогою звільнити житлове приміщення, проте незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання колишній власник продовжує користуватися ним та відмовляється добровільно виселятися, однак такі дії створюють перешкоди у здійсненні законних прав власника, який не може користуватися та розпоряджатися нерухомим майном.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2019 відкрито загальне позовне провадження (а.с. 29).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суд не повідомили (а.с. 38)

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 14.12.2008 №149580366 було зареєстровано право власності АТ «Укрсоцбанк» на квартиру, АДРЕСА_1 зареєстроване (Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) індексний номер: 43995268 від 12.11.2018 16:1:45 ОСОБА_2, Київська філія комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», м. Київ) (а.с. 5-7).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Києва за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

26.04.2019 вих. №КСБ/К/И позивач звернувся із вимогою про добровільне виселення до ОСОБА_1 , оскільки він є законним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 8).

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

А у відповідності до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

У даному випадку право власності на квартиру виникло і зареєстровано у встановленому законом порядку.

Відповідач є колишнім власником спірної квартири, оскільки право власності 14.12.2008 перереєстровано відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» на АТ «Укрсоцбанк».

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 391 ЦК України визначено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Положення ч. 1 ст. 405 ЦК України гарантують права на користування приміщенням тільки членам родини власника.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у певний спосіб.

Також позивачем ставиться вимога про зняття з реєстрації відповідача із спірної квартири, суд вважає зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації - внесення інформації про зняття з реєстрації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у разі якщо відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Отже зняття з реєстрації (реєстраційного обліку) не належить до компетенції суду.

Обставини наведені в позовній заяві та додані до неї докази не спростовані відповідачем, який не скористався своїм процесуальним правом подати у строки відзив (заперечення) на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю у певний спосіб. Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача є такими, що обґрунтовані на законі, доведені матеріалами справі та такими, що підлягають задоволенню, враховуючи те, що виселення відповідача відбувається в порядку захисту права власності позивача на спірну приміщення згідно норм цивільного законодавства, а не норм ЖК України, які передбачають виселення без надання іншого жилого приміщення, а тому суд вважає за необхідне не зазначати таке формулювання в рішенні суду по даній справі.

Згідно ст. 141 ЦПК України суд покладає на відповідача обов`язок відшкодувати позивачеві суму сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 136 ГК України; ст.ст. 317, 319, 321, 405 ЦК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про виселення та зняття з реєстраційного обліку та звільнення від особистих речей задовольнити частково.

Виселити у примусовому порядку громадянку України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Донецької обл., м. Горлівка ) з квартири АДРЕСА_3 .

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку Донецької обл., м. Горлівка ) звільнити квартиру АДРЕСА_3 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки Донецької обл., м. Горлівка) на користь Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (МФО 300023, п/р НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 00039019) судовий збір по справі у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) 00 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст судового рішення складено 26.11.2019.