Рішення № 85891069, 26.11.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005003

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2019 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, про зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, про зобов`язання вчинити дії, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6 988 грн. 35 коп., сплаченої відповідно до квитанції № 320 від 18.12.2015 року;

- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Львівській області судові витрати у вигляді судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством «Інтергал-буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» було укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В. та зареєстровано в реєстрі за № 3236. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат», однією із підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов`язаних з її вчиненням, особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії. Отже, позивачем був сплачений збір за на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 6 988 грн. 35 коп. (квитанція № 320 від 18.12.2015 року), хоча житло придбавалось вперше. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про повернення коштів, сплачених на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше. Листом від 19.09.2019 № 24694/05-78 відмовив позивачу у поверненні коштів посилаючись на наступне. ПФУ та його органи не володіють інформацією про визнання громадянина особою, яка придбала нерухоме майно вперше. Визнати особу такою, яка придбаває житло вперше можна в судовому порядку. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарської діяльності здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання щодо повернення коштів помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Карп`як О.О.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2019 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 10 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу та третій особі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 11 жовтня 2019 року у задоволенні клопотання позивача про повернення помилково сплаченого судового збору в даній адміністративній справі відмовлено.

Ухвалою суду від 25 листопада 2019 року у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що законодавством передбачено звільнення від сплати судового збору громадян, які вперше придбавають житло, тобто вперше набувають права власності на житло з будь – яких підстав, право на звільнення від сплати збору у цьому випадку розповсюджується на тих громадян, які не мають житла у власність, що повинно бути підтверджено при нотаріальному посвідченні договору купівлі – продажу житла відповідною довідкою органу, що здійснює державну реєстрацію права власності на житло. Вказують, на те, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно, а видача довідок щодо звільнення від сплати збору осіб, які придбавають майно вперше, не належить до його компетенції. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи своїм правом на подання пояснення на позов не скористався.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

Згідно з договором купівлі-продажу квартири від 22 грудня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Павлишин О.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 3236 Дочірне підприємство «Інтергал-буд» Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» продало, а ОСОБА_1 купив квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо суб`єкта № 182448398 від 09.09.2019 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Згідно з квитанцією № 320 від 18.12.2015 року, ОСОБА_1 сплатив 6 988 грн. 35 коп. збору з операції придбання (купівлі – продажу) нерухомого майна на рахунок УДК у Галицькому районі м. Львова.

Позивач вважаючи, що безпідставно (помилково) сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості придбаного ним майна, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою від 12.09.2019 року, в якій просив повернути безпідставно сплачений ним збір у розмірі 1% від вартості квартири.

Згідно з відповіддю Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.09.2019 № 24694/05-78 позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про повернення помилково сплачених коштів з тих підстав, що Пенсійний фонд України та його органи не володіють інформацією щодо прав власності громадян на нерухоме майно.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ, організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з вимогами пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо суб`єкта № 182448398 від 09.09.2019 року, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №190177483 від 25.11.2019 року, за позивачем зареєстровано право власності на один об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_1 .

З огляду на вказане, суд вважає, що позивач 22.12.2015 року вперше придбав нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу, і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості в сумі 6 988 грн. 35 коп.

Таким чином, відповідач безпідставно відмовив позивачеві у поверненні безпідставно сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 6 988 грн. 35 коп., сплаченого при придбані житла вперше на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2015 року.

Відповідно до 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Статтею 3 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з п.п.7 п.4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №460/2011, Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Станом на час придбання позивачем нерухомості, як і станом на час розгляду справи, в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість.

Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України з проханням дати тлумачення терміна "придбавають житло вперше", що міститься у пункті 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.

Ухвалою Конституційного Суду України від 23.03.2000 № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.

За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.

Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень можливості встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018р. у справі №819/1249/17.

Визначаючись щодо можливості застосування обраного позивачем способу захисту порушених прав шляхом зобов`язання відповідача повернути безпідставно сплачені кошти суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету. Платником подається до органу Казначейства заява про повернення коштів з бюджету разом з поданням органу, що контролює справляння відповідних надходжень бюджету, згідно затвердженої форми та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів.

Відповідно до положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Однак, у разі помилкового обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права чи неналежного формулювання позовних вимог, адміністративні суди мають право на підставі частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи.

Положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України цілком кореспондуються з положеннями частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що у даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за проведення реєстрації права власності на житло.

Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та подати до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова подання про повернення ОСОБА_1 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло у сумі 6 988 грн. 35 коп., сплаченого згідно квитанції №320 від 18.12.2015 року.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд –

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області, про зобов`язання вчинити дії – задоволити повністю.

Зобов`язати Головне управління ПФУ у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) сформувати подання до Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 6 988 грн. 35 коп., сплаченої відповідно до квитанції № 320 від 18.12.2015 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 листопада 2019 року.

Суддя ОСОБА_2 ОСОБА_3