
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
19 листопада 2019 року м. Київ 810/962/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Черниш А.І.,
за участю представників сторін:
від позивача – Калусенко В.В,
від відповідача – не з`явились,
від третьої особи – Насурлаєва К..Є.,
від прокуратури – Тітова О.В.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні клопотання Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” про закриття провадження в адміністративній справі
за позовом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
до Приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича,
третя особа: Державне підприємство “Український державний науково - технічний і
проектний інститут промислових технологій”
за участю: Прокуратури Київської області
про визнання рішень протиправними та скасування записів,
В С Т А Н О В И В :
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Міністерство економічного розвитку і торгівлі України з позовом до Приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209271 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133225 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна пішохідна галерея (літ. Щ), загальною площею 100.2 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 будинок 1, літ. Щ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957111432233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209314 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133290 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна основний корпус (літ. А-3), загальною площею 2122.1 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 1, літ. А-3; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957114832233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209341 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133309 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна пожежно-насосна станція (літ. У), загальною площею 33.8 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , будинок 1, літ. У; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957115432233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209362 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133324 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна овочесховище (літ. Г), загальною площею 62.2кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , літ. Г; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957116632233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова ОСОБА_1 Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209065 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133000 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна підвал (літ. П), загальною площею 1264.4 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 , літ. П; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957097532233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209248 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133201 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково- технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна контрольно-пропускний пункт (літ. X), загальною площею 22.7 кв.м., за адресою Київська обл. АДРЕСА_1 Хмельницький АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Циблівська, Козинські горби урочище, вулиця Героїв Дніпра, будинок 1 літ. X; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957109732233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30208459 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15132421 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна трансформаторна (літ. О), загальною площею 56.3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1 1, літ. О; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957064332233;
- визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Копейчикова ОСОБА_1 Володимировича, номер свідоцтва 2857, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 30209290 від 25.06.16;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15133260 про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій” (код ЄДРПОУ 13697008) на об`єкт нерухомого майна гараж (літ. Ж), загальною площею 232.6 кв.м., за адресою Київська обл., Переяслав-Хмельницький АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 Циблівська, Козинські горби урочище, вулиця Героїв Дніпра, будинок 1, літ. Ж, 1 поверх; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 957113032110.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 позовну заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до Приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, третя особа: Державне підприємство “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” за участю: Прокуратури Київської області про визнання рішень протиправними та скасування записів - залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у справі № 810/962/18 апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України залишили без задоволення, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 – без змін.
Постановою Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 810/962/18 касаційні скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, заступника прокурора Київської області задоволено. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2019 адміністративну справу прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні визначено належним найменування позивача - Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 суд відклав підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання, призначене у справі на 19.11.2019 з`явились представники позивача, третьої особи та прокурор.
Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання у передбачений законодавством строк, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав.
В ході судового розгляду судом встановлено, що від третьої особи - Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” до суду надійшло клопотання (з урахуванням уточнення його прохальної частини представником третьої особи) про закриття провадження в адміністративній справі.
В обґрунтування вказаного клопотання представник третьої особи вказав, що позовні вимоги Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України стосуються саме майна Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій”.
Додатково представник вказав, що ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 910/12727/16 від 10.08.2016 було порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” (02660, м.Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, ідентифікаційний код 13697008). Разом з цим ухвалою в рамках справи № 910/12727/19 від 15.01.2019 було введено ліквідаційну процедуру, а тому на підприємство розповсюджується дія законодавства про банкрутство. Так, зокрема, відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Приписами частини другої вказаної статті обумовлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
У підготовчому судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи клопотання та додатково зазначив, що спір обумовлений порушенням приватного права чи інтересу щодо володіння та розпорядження майном, яке перебуває у господарському віддані Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій”. Отже, оскільки розпочату процедуру банкрутства Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій”, спір щодо майна належного третій особі підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Присутній у підготовчому судовому засіданні представник позивача, заперечував проти задоволення клопотання, вказав що даний спір є публічно-правовим, зазначив, що у межах даного провадження не ставиться питання про речове право і правовідносини виникли не між позивачем і третьою особою.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Дослідивши доводи клопотання Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій”, заслухавши думку представників позивача та третьої особи, прокурора, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Пунктом 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимоги про визнання протиправними та скасування рішень приватного нотаріуса Копейчикова ОСОБА_2 , про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права господарського відання за Державним підприємством “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” на об`єкти нерухомого майна.
Отже, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України звернулося до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного відповідачем права власності на об`єкти нерухомості, які перебувають у господарському віддані третьої особи.
Таким чином, цей позов подано на поновлення прав Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері речового права, а виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття третьою особою у справі права господарського відання на спірні об`єкти нерухомого майна, що стало підставою для оскарження державної реєстрації прав та їх обтяжень на це майно.
Тобто предметом розгляду в цій справі є законність набуття третьою особою права господарського відання на об`єкти нерухомого майна, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справа № 591/6396/16-а (провадження № 11-1432апп18).
При цьому, у вказаній справі міська рада звернулась до суду із позовом до сільської ради та державного реєстратора сільської ради про скасування державної реєстрацію прав та їх обтяжень та запису про реєстрацію, за участі третьої особи приватного підприємства. Водночас, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулась особа, заявлених вимог; характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства.
Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За правилами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктом 6 частини першої статті 20 ГПК України визначено, що Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
Крім того, слід зазначити, що ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 910/12727/16 від 15.01.2019 було введено ліквідаційну процедуру Державного підприємства “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій”. При цьому, приписами частини першої статті 7 Кодексу України з процедури банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
З огляду на суб`єктний склад учасників цієї справи й те, що цей позов направлено на поновлення прав Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України у сфері речового права (володіння та розпоряджання об`єктами нерухомості ), а також беручи до уваги факт існування у Державним підприємством “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” зареєстрованого права господарського відання на спірні об`єкти нерухомості суд дійшов висновку, що цей спір має вирішуватися судами за правилами господарського судочинства.
Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 813/1321/17 (провадження № 11-1132апп18).
За приписами частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Частиною першою статті 1 Господарського процесуального кодексу України Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Частиною першою статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Беручи до уваги викладене, суд роз`яснює позивачу, що він вправі звернутися з позовом до господарського суду у порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
1. Закрити провадження в адміністративній справі № 810/962/18 за позовом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до Приватного нотаріуса Копейчикова Івана Володимировича, третя особа: Державне підприємство “Український державний науково - технічний і проектний інститут промислових технологій” за участю: Прокуратури Київської області про визнання рішень протиправними та скасування записів.
2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору віднесений до юрисдикції господарського суду за правилами господарського судочинства.
3. Копію ухвали видати (надіслати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панова Г. В.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.11.2019.
Судове рішення № 85890661, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/962/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: