Рішення № 85890632, 21.11.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2019 р. справа № 809/195/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Кафарського В.В.,

за участю секретаря судового засідання Вакун В.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Рудакової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

02.02.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач) в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 10.01.2018 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

- визнати незаконним та скасувати наказ відповідача від 29.01.2018 за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 »;

- зобов`язати відповідача поновити дію свідоцтва №1299 від 02.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 ;

- внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про поновлення свідоцтва арбітражного керуючого від 02.07.2013 за №1299, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства, протиправно прийнято рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення від 10.01.2018, на підставі якого прийнятий оскаржений наказ від 29.01.2018 за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)». Позивач вказує на те, що притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого є безпідставним, оскільки проведеною перевіркою не доведено факту вчинення позивачем під час виконання повноважень керуючого санацією ВАТ «Оріана» грубого порушення прав та законних інтересів боржника чи кредиторів. Зазначає, що висновки посадових осіб відповідача про виявлення порушень в діяльності ОСОБА_1 як арбітражного керуючого не відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тому підстави для застосування до позивача найсуворішого заходу дисциплінарного стягнення - позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, відсутні. Крім того, позивач відмічає, що протягом 13 років до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Згідно постанови Верховного суду від 20.09.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 задоволено частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2018 у цій справі скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

21.10.2019 адміністративна справа №809/195/18 надійшла до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та цього ж дня зареєстрована автоматизованою системою документообігу Івано-Франківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 прийнято до провадження Івано-Франківського окружного адміністративного суду адміністративну справу №809/195/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу та зобов`язання до вчинення дій та вирішено розгляд даної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.11.2019 представник відповідача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подала відзив на позовну заяву, зі змісту якого слідує, що відповідач заперечує проти задоволення даного адміністративного позову. Зазначає, що планова виїзна перевірка діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , на підставі якої останнього притягнено до дисциплінарної відповідальності, Головним управлінням юстиції в Івано-Франківській області проведена об`єктивно, а її висновки повністю відповідають вимогам чинного законодавства України. Окремі дії позивача під час проведення процедури санації ВАТ «Оріана» грубо порушили вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів. Також представник відповідача вказує на те, що доводи позивача грунтуються виключно на його письмових поясненнях та не підтверджені жодними доказами. Таким чином, рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом №67/01/18 від 10.01.2018 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є об`єктивним та неупередженим, прийняте з урахуванням усіх обставин справи, в межах наданих повноважень та з урахуванням ступеню вини арбітражного керуючого і тяжкості проступку, а наказ Міністерства юстиції України №251/5 від 29.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », прийнятий згідно вимог діючого законодавства, в межах та у спосіб передбачений законодавством. На підставі наведеного, представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити повністю (т. 2 а.с. 217-225).

06.11.2019 позивач через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав доповнення до позовної заяви, в якому зазначає, що оскаржений наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2018 за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» є незаконним та підлягає скасуванню. Просить задовольнити позов повністю з урахуванням доповнень та прийняти рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2018 за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією), виданого ОСОБА_1 » та зобов`язати Міністерство юстиції України поновити дію свідоцтва №1299 від 02.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 , та внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про поновлення свідоцтва арбітражного керуючого від 02.07.2013 за №1299, виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 1-6).

14.11.2019 позивач також подав через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду відповідь на відзив, згідно якої зазначає, що відповідач у відзиві від 05.11.2019 за №02-14/2516 робить безпідставний висновок про грубе порушення позивачем законодавства про банкрутство. Так, вважає, що відповідні грубі порушення, встановлені відповідачем в акті перевірки фактично є суб`єктивним припущенням перевіряючи, довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів (т. 3 а.с. 17-23).

20.11.2019 представник відповідача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подала заперечення від 19.11.2019 за №02-14/2595, в якому відмітила, що рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), оформлене протоколом від №67/01/18 від 10.01.2018 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, є об`єктивним та неупередженим, прийняте з урахуванням усіх обставин справи, в межах наданих повноважень та з урахуванням ступеню вини арбітражного керуючого і тяжкості проступку, а наказ Міністерства юстиції України №251/5 від 29.01.2018 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого ОСОБА_1 », прийнятий в межах та у спосіб передбачений законодавством і є правомірним (т. 3 а.с. 26-28).

Позивач в судовому засіданні 21.11.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, доповненні до позовної заяви та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченні.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими учасники справи обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

ОСОБА_1 згідно Свідоцтва №1299 від 02.07.2013 здійснює діяльність арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), в тому числі і в процесі санації ВАТ «Оріана» (т. 1 а.с. 134).

У період з 30.11.2017 по 11.12.2017 Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_1 на предмет відповідності діяльності арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом», а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство, за результатами якої комісією складено довідку від 11.12.2017 за №20 та акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21.12.2017 за №20, за змістом яких цією перевіркою виявлено грубі порушення законодавства про банкрутство під час виконання позивачем повноважень керуючого санацією ВАТ «Оріана», що призвели до порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, а саме:

- вимог абзацу 2 частини 5 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013) - керуючим санацією укладено договори цивільно-правового характеру (на виконання робіт з фізичною особою), предметом яких є виконання робіт по огляду території з метою збереження майна, що знаходиться на території підрозділів ВАТ «Оріана» з особою, яка не має відповідної ліцензії на здійснення охоронної діяльності виданої МВС України, тобто керуючим санацією ВАТ «Оріана» не вжито належних заходів для захисту майна боржника, яке є власністю держави;

- вимог частини 6 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції до 19.01.2013) - в процедурі санації ВАТ «Оріана» реалізовано надлишкове майно на суму 1 119 432,55 грн., яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації, в порушення вимог ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2017, якою керуючого санацією ВАТ «Оріана» зобов`язано проводити перерахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника згідно плану санації, з р/р 26008301999897 виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати;

- вимог абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» (в редакції до 19.01.2013) - документи щодо реалізації майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн. підписані неуповноваженою особою, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника;

- вимог статей 49-50, 69 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» (в редакції після 19.01.2013) - арбітражним керуючим не підтверджено способу продажу майна та дотримання порядку продажу майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн., передбаченого даним законом.

В судовому засіданні встановлено, що планова виїзна перевірка діяльності позивача як арбітражного керуючого проведена у відповідності до вимог законодавства з питань банкрутства, ці обставини не заперечуються сторонами.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) прийнято рішення, оформлене протоколом №67/01/18 від 10.01.2018, про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (т. 2 а.с. 230-233).

На підставі цього рішення наказом Міністерства юстиції України від 20.01.2018 за №251/5 анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1299 від 02.07.2013, виданого ОСОБА_1 .

Вважаючи оскаржений наказ відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом для захисту своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Умови та порядок відновлення платоспроможності суб`єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів, а також порядок і підстави застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень і анулювання свідоцтва урегульовано Законом України від 14.05.1992 за №2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII).

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 за №4212-VI (далі - Закон №4212-VI) Закон №2343-XII викладено в новій редакції, яка набрала чинності 19.01.2013.

Статтею 105 Закону №2343 встановлено, що дисциплінарними проступками арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) є винне невиконання або неналежне виконання обов`язків арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

У разі виявлення під час перевірки порушень норм законодавства в роботі арбітражного керуючого, державний орган з питань банкрутства може зупинити діяльність арбітражного керуючого та передати матеріали на розгляд дисциплінарній комісії для накладення на порушника дисциплінарних стягнень (частина 4 статті 106).

Згідно статті 109 Закону №2343 дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

У відповідності до пункту 5 частини 1 статті 112 Закону №2343, однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Так, в ході проведення перевірки Головним територіальним управлінням юстиції в Івано-Франківській області встановлено порушення позивачем вимог частини 6 статті 3-1 Закону №2343 (в редакції до 19.01.2013), якою передбачено, що при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Зокрема, в ході проведення перевірки комісією встановлено факт реалізації ТОВ «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» згідно Додаткової угоди від 01.11.2017 до Договору купівлі-продажу №341-юр-498 від 16.12.2017 майна ВАТ «Оріана», яке відсутнє в бухгалтерському обліку товариства та не увійшло у вартість оцінки, при реалізації плану санації на суму коштів в розмірі 1 119 432,55 грн., які не були направлені на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Таким чином при процедурі санації ВАТ «Оріана» позивачем реалізовано надлишкове майно на суму 1 119 432,55 грн., яке не було включено в баланс підприємства та не було передбачено планом санації.

Відповідно до вимог Закону №2343 керуючий санацією має право розпоряджатися майном підприємства виключно та в межах затвердженого плану санації.

Суд відхиляє посилання позивача на те, що у відповідності до абзацу 3 частини 1 статі 35 Закону №2343 продажу в процедурі санації боржника підлягає тільки майно, зазначене в затвердженому плані санації, оскільки згідно чинного законодавства після виявлення надлишку майна керуючий санацією зобов`язаний був вжити заходів для внесення змін в баланс підприємства та внести зміни до плану санації ВАТ «Оріана». При цьому питання щодо виявлення надлишку майна ВАТ «Оріана» та вирішення питання щодо його реалізації не виносилося на розгляд комітету кредиторів боржника. Комітетом кредиторів не розглядалося та не схвалювалося рішення керуючого санацією щодо реалізації надлишкового майна боржника та направлення коштів від його реалізації на поточні витрати по справі. Керуючим санацією самостійно прийнято відповідне рішення, без попереднього погодження з кредиторами, органом уповноваженим управляти часткою держави в статутному капіталі підприємства.

Кошти, отримані від реалізації майна, керуючим санацією, відповідно до довідки від 08.12.2017 направлено на поточні витрати, зокрема виплати заробітної плати працівникам, витрати на забезпечення електроенергією, збереження майнових активів товариства.

Крім цього, арбітражним керуючим не дотримано встановленого законом виключного способу продажу майна та порядку продажу майна ВАТ «Оріана» на суму 1 119 432,55 грн., передбаченого Законом №2343.

В ході проведення контролюючого заходу встановлено, що на підставі протоколу аукціону з продажу майна підприємства, яке перебуває у процедурі санації, №48/1 від 16.12.2016 між ВАТ «Оріана» та ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС» 16.12.2016 укладено договір купівлі-продажу майна підприємства - банкрута, який передано Покупцю згідно Акту прийому-передачі від 20.12.2016, відповідно до додатку №1 «Перелік майна, яке передається».

Предметом даного договору купівлі-продажу від 16.12.2016 є лот №1. Будівлі та споруди (під розбирання), обладнання в кількості 324 найменувань, що знаходяться за адресою вул. Шахтарська 14, м. Калуш, Івано-Франківська область; вул. Промислова 14, м. Калуш, Івано-Франківська область, згідно з Переліком, який є Додатком №1 до Договору, та сформований на підставі Висновку №3481-3490 від 28.09.2016 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та Висновку №3461-3490 від 28.09.2016.

В подальшому керівником санації ОСОБА_1 виявлено частину майна, що не пребувало на балансі товариства, а саме чорний металобрухт в кількості 215 тон. Вказане майно було реалізовано згідно додаткової угоди та Додатку №2 до Договору купівлі-продажу №341-юр-498 від 16.12.2016, які і являються його невід`ємною частиною. Тобто жодного аукціону чи закритих торгів не проведено, а реалізація фактично відбулась шляхом внесення змін до раніше укладеного договору.

Вартість металобрухту, який є предметом продажу, визначена на підставі висновку експертного товарознавчого дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 20.07.2017 за №2539 та складає 1 119 432,55 грн.

У відповідності до частини 1 статті 20 Закону №2343, з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи для забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовуються ухвалою господарського суду.

Згідно частини 1 статті 49 Закону №2343, продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону №2343, продаж майна на аукціоні оформлюється договором купівлі-продажу, який укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Згідно частини 1 статті 69 Закону №2343, протокол складається організатором аукціону негайно після оголошення переможця або закінчення аукціону без виявлення переможця.

Враховуючи вказані положення законодавства, виявлене майно ВАТ «Оріана» могло бути реалізоване виключно на прилюдних чи закритих торгах.

Однак, арбітражним керуючим ОСОБА_1 не надано ні комісії, ні суду документальних доказів способу та порядку продажу майна ВАТ «Оріана», передбаченого Законом №2343, а саме: протоколу про проведення аукціону, договору купівлі-продажу майна та додатків до нього, що є порушенням вимог статей 49-50,69 Закону №2343.

На підставі наведено, суд дійшов висновку, що вказаний порядок та спосіб реалізації майна ВАТ «Оріана» не відповідав вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкурутом» та порушив права ВАТ «Оріана», як боржника.

Твердження позивача про те, що майно - чорний металобрухт є частиною цілого об`єкта, який було реалізовано з аукціону не могло бути повторно продано з прилюдних торгів є безпідставним, оскільки судом встановлено, що чорний металобрухт вагою 215 тон є обладнанням ВАТ «Оріана», а не матеріалами, отриманими внаслідок демонтажу будівель та споруд, придбаних на аукціоні ПП «ІНВЕСТДОРСЕРВІС», що підтверджується висновком експертного товарознавчого дослідження від 20.07.2017 за №2539, додатковою угодою до договору купівлі-продажу та Додатку №2, актом приймання-передачі майна.

Також безпідставним є твердження позивача про те, що вказаний металобрухт було реалізовано в ході господарської діяльності ВАТ «Оріана», оскільки продаж кольорових чи чорних металів не відноситься до видів діяльності товариства.

Так, керуючим санацією не було дотримано прав та інтересів інших безпосередніх учасників провадження у справі про банкрутство, позбавлено їх можливості висловити свої пропозиції та бачення щодо реалізації майна боржника та направлення коштів від реалізації, чим і допущено порушення їх прав та інтересів.

Окрім цього, позивачем також порушено вимоги ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2017 по справі Б-7-11/283-13/143-23/19, якою керуючого санацією ВАТ «Оріана» зобов`язано проводити перерахунок коштів, отриманих від реалізації майна боржника згідно плану санації, з р/р 26008301999897 виключно на погашення вимог конкурсних кредиторів в порядку черговості, установленому статтею 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки кошти від продажу даного майна направлені не на погашення кредиторських вимог, а на поточні витрати.

При цьому, суд відхиляє доводи позивача про правомірність використання вищевказаних коштів, як таких, що отримані поза межами реалізації майна згідно плану санації, так як дане стало можливим виключно за умови неправомірної бездіяльності ОСОБА_1 щодо внесення змін до плану санації.

З урахуванням вказаного, реалізація майна на суму 1 119 432,55 грн. та подальший розподіл цих сум свідчать про порушення арбітражним керуючим частини 6 статті 3-1 Закону №2343, відповідно до якої при реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно, розумно та з урахуванням інтересів боржника та кредиторів.

Судом також встановлено, що керуючим санацією ОСОБА_1 надані на перевірку акт приймання-передачі права власності на майно від 01.11.2017 та додаткова угода, які підписані директором ВАТ «Оріана» Тодарчук Т.В.

У відповідності до абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону №2343 (в редакції після 19.01.2013) з моменту винесення ухвали про введення процедури санації керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку передбаченого статтею 53 цього Закону. Припиняються повноваження органів управління боржника-юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.

Однак згідно наказу від 20.04.2018 за №15, керуючий санацією ОСОБА_1 уповноважив Тодарчук Т.В. провести необхідні заходи по реалізації майна ВАТ «Оріана», що є порушенням вимог законодавства про банкрутство.

У зв`язку з викладеним, акт приймання-передачі права власності на майно та додаткова угода, що підписані неуповноваженою особою, порушують вимоги абзацу 2, 3 частини 4 статті 17 Закону №2343, оскільки з дня призначення керуючого санацією до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи-боржника, в тому числі щодо управління та розпорядження майном боржника та вчинення певних дій від імені боржника, а тому право підпису має виключно особа, яка призначена керівником санації.

Зазначене свідчить про грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 законодавства про банкрутство, що призвело до невідновного порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів.

Аналогічного висновку щодо доведеності вчинення ОСОБА_1 вищевказаних порушень прав та законних інтересів боржника та кредиторів дійшов Верховний суд у постанові від 20.09.2019 в даній адміністративній справі №809/195/18.

Щодо посилань позивача на відсутність попереднього притягнення його до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає, що дана обставина згідно чинного Закону не перешкоджала прийняттю оскарженого наказу, оскільки наявність попереднього дисциплінарного стягнення не є необхідною умовою для анулювання свідоцтва арбітражного керуючого.

Суд звертає увагу, що у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однією із підстав для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Положеннями статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є: 1) попередження; 2) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Про накладення на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарного стягнення, відповідно до частини 4 статті 109 Закону, робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до пункту 7.1 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 за №1284/5 (далі - Порядок №1284/5), підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, серед іншого, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута).

Отже, дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків, що мало місце, як уже встановлено судом, у даних спірних правовідносинах.

Підстави для притягнення арбітражного керуючого для дисциплінарної відповідальності визначені пунктом 7.1 Порядку №1284/5.

Після прийняття дисциплінарною комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, відповідно до вимог частини першої статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», при наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) на здійснення діяльності, комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання.

Згідно з частиною 2 статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Так, судом встановлено, що 10.01.2018 відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглянуто подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України №1068 від 27.12.2017 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення (т. 2 а.с. 227). Останнього супровідним листом від 27.12.2017 запрошено до участі у засіданні Комісії для надання пояснень (т. 2 а.с. 229).

У відповідності до частин 5-6 статті 108 Закону №2343-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданнях шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюються протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії.

Так, рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке оформлено протоколом №67/01/18 від 10.01.2018, більшістю голосів вирішено внести подання до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та рекомендовано Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України підготувати проект наказу про анулювання свідоцтва №1299 від 02.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 , а також внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (т. 2 а.с. 230-233).

Також Комісією підготовлено до Міністерства юстиції України подання №801 від 10.01.2018 для складення проекту наказу про анулювання свідоцтва №1299 від 02.07.2013 про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданого арбітражному керуючому ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 234).

Департаментом з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України - державним органом з питань банкрутства в розумінні положень статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до якого надійшли протокол №67/01/18 від 10.01.2018 та, зокрема, подання №801 від 10.01.2018, складено Висновок про наявність підстав для прийняття рішення про анулювання свідоцтва, зокрема арбітражного керуючого ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 31)

На підставі подання №801 від 10.01.2018 про застосування до позивача дисциплінарного стягнення, яке підготовлене за результатом розгляду подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України №1068 від 27.12.2017 про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, та з урахуванням рішення Дисциплінарної комісії, оформленого протоколом №67/01/18 від 10.01.2018, Міністерством юстиції видано наказ №251/5 від 29.01.2018, яким анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1299 від 02.07.2013, видане позивачу.

Таким чином, з урахуванням наведеного та встановлених обставин справи, суд відхиляє посилання позивача на відсутність рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також посилання на висновки Верховного Суду у справі №0240/3397/18-а, оскільки згідно постанови Верховного Суду від 21.08.2019, суд встановив відсутність, в тому числі і висновку структурного підрозділу про наявність підстав для анулювання відповідного свідоцтва. Водночас, такий висновок міститься в матеріалах даної справи №809/195/18.

Отже, встановивши всі обставини справи та беручи до уваги норми законодавства, суд погоджується з обгрунтованістю оскарженого наказу, враховуючи, в тому числі і вину позивача та тяжкість проступку.

Таким чином, оскаржений наказ Міністерства юстиції України від 29.01.2018 за №251/5 «Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» винесено відповідачем об`єктивно, з урахуванням усіх обставин справи та ступеня вини арбітражного керуючого і тяжкості проступку та є правомірним.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання незаконним і скасування наказу та зобов`язання до вчинення дій - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.

Рішення складене в повному обсязі 26 листопада 2019 р.