Рішення № 85890033, 26.11.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року Справа № 160/11336/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом приватного підприємства «САТЕЛІТ» (51931, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, просп. Тараса Шевченка (вул. Сировця), 27/29, кв. 26, код ЄДРПОУ 30286845) до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (51925, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, вул. Васильєвська, 64 код ЄДРПОУ 34974176) про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов приватного підприємства «САТЕЛІТ» до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Левченко Ольги Валеріївни від 24.10.2019 року ВП №60404576 про відкриття виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання наказу № 904/559/19, виданого господарським судом Дніпропетровської області, Заводським відділом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження № 59654276. Під час виконання наказу державним виконавцем ухвалена постанова про накладення штрафу на позивача у розмірі 5100,00 грн та наказ № 904/559/19 повернуто стягувачу без виконання.

24.10.2019 року державним виконавцем ухвалено постанову ВП № 60404576 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. за примусове виконання постанови ВП № 59654276 від 13.09.2019 року по накладення на позивача штрафу у розмірі 5100,00 грн. за безпідставне невиконання наказу № 904/559/19.

На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 26 листопада 2019 року.

Згідно з ч.ч.1, 2, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Частиною ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про перенесення розгляду справи.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4. ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року запропоновано відповідача надати відзив на позовну заяву, але відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства , суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 року у справі № 904/559/19 приватне підприємство «Сателіт» (код ЄДРПОУ 30286845) зобов`язано передати у власність орендодавцю - Департаменту комунальної власності Кам`янської міської ради нежитлове вбудоване приміщення площею 6.0 кв.м, яке розташоване в буд. № 105 пр. Свободи, м. Кам`янське.

14.06.2019 року господарським судом Дніпропетровської області видано наказ № 904/559/19.

Для примусового виконання наказ № 904/559/19 звернуто до виконання заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, де державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.07.2019 року ВП № 59654276.

13.09.2019 року ВП № 59654276 державним виконавцем винесено постанову про накладення на ТОВ «Сателіт» штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання наказу суду.

23.10.2019 року ВП № 59654276 державним виконавцем наказ № 904/559/19 повернуто без виконання, оскільки державним виконавцем, на підставі акту державного виконавця від 02.10.2019 року, останнім наказ № 904/559/19 повернуто стягувачу без виконання.

В обґрунтування постанови від 23.10.2019 року про повернення наказу без виконання, державним виконавцем зазначено, що державним виконавцем встановлена відсутність вбудованого нежитлового приміщення площею 6.0 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 , тобто, на думку позивача, не виконання наказу № 904/559/19 позивачем самостійно є обґрунтованим.

Крім того, в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.10.2019 року постановлено про виділення в окреме провадження постанову про стягнення виконавчого збору № 59654276 від 13.09.2019 року.

24.10.2019 року державним виконавцем ухвалено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60404576, якою зобов`язано позивача виплатити на користь Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 16692,00 грн виконавчого збору за примусове виконання постанови ВП № 59654276 від 13.09.2019 року про накладення на ТОВ «Сателіт» штрафу у розмірі 5100,00 грн.

На думку позивача, постанова про стягнення виконавчого збору від 24.10.2019 року прийнята з порушенням норм чинного законодавства, оскільки прийнята державним виконавцем не одночасно з постаново про відкриття виконавчого провадження, що і стало предметом даного позову.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в запереченні на позов суд виходив з таких міркувань та норм чинного законодавства.

Спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, є чинний Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов`язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Приписами статей 40, 42 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору, зокрема, частиною третьою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» унормовано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

За приписами ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавчий збір» виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зі змісту зазначених правових приписів вбачається, що стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання на підставі виконавчого документа, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про його стягнення. При цьому, на момент відкриття виконавчого провадження виконавець не володіє будь-якою інформацією від боржника щодо виконання судового рішення, оскільки вчинення будь-яких дій до відкриття виконавчого провадження Законом №1404-VІІІ не передбачено. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеним в постанові від 31.07.2019 року по справі 5023/10655/11, що враховується судом.

Як свідчать встановлені обставини справи, оскаржувана постанова була прийнята відповідачем 24.10.2019 року після виконання державним виконавцем всіх виконавчих дій щодо виконання наказу № 904/559/19.

Постанова про стягнення виконавчого збору від 24.10.2019 року була виділена в окреме виконавче провадження № 60404576 та державним виконавцем ухвалена постанова про відкриття виконавчого провадження № 60404576 з виконання цієї постанови від 24.10.2019 року.

Суд зауважує, що незалежно від того, коли винесена постанова про стягнення виконавчого збору, боржник не звільняється від відповідальності сплатити виконавчий збір за примусове виконання рішення, оскільки виконавче провадження вже було відкрито державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Таким чином, оскільки станом на відкриття виконавчого провадження № 59654276 наказ № 904/559/19 ТОВ «Сателіт» за рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2019 року добровільно виконано не було, прийняття державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору в розмірі 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, відповідає приписам чинного законодавства.

Прийняття постанови про стягнення виконавчого збору є обов`язком державного виконавця, а отже не має правового значення при розгляді даних спірних правовідносин, коли саме вона прийнята, оскільки при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем вже були розпочаті дії щодо примусового виконання рішення суду.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо обґрунтування рішення суду Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії») Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд зробив висновок, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, так як державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову, діяв у межах та в спосіб, передбачений чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 241-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного підприємства «САТЕЛІТ» (51931, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, просп. Тараса Шевченка (вул. Сировця), 27/29, кв. 26, код ЄДРПОУ 30286845) до Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (51925, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, вул. Васильєвська, 64 код ЄДРПОУ 34974176) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук